|
Версія для друку На головну Вчителі Всесвіту Антоніна КІЗЛОВА. 12 лютого (30
січня за ст. ст.) православні відзначають Собор трьох святителів:
Василія Великого (329—379 рр.), Іоанна Златоуста (347—407 рр.) і Григорія
Богослова (бл. 330 — бл. 390 рр.). В народі празник відомий як день сімейної
святості, коли рідним аж ніяк не можна сваритися, бо всіх цих угодників
виховували в любові й вірі. Цього дня заведено збиратися всією родиною на
спільну домашню молитву. Усі три
святителі були дуже освіченими й благочестивими, багато зробили для церкви:
тлумачили Святе Письмо, суть Святої Трійці, проповідували, укладали молитви та
повчання, боролися проти єресей, розробляли чин Божественної літургії. Св.
Василій Великий також уклав правила чернечого життя, які поширені й досі. Під
час відправ святителів називають рівноапостольними, органами Святого Духа,
колонами й підтримкою Церкви та вчителями всесвіту. У другій
половині XI ст. між церковними ієрархами розгорнулася непримиренна суперечка.
Одні вважали найбільшим внесок Василія Великого, другі — Григорія Богослова,
треті — Іоанна Златоуста. Зрештою 1076 (за іншими джерелами — 1084) року самі
святителі спочатку по черзі, потім — усі разом явилися єпископу м. Евхаїти
Іоаннові й попросили шанувати їх однаково, пояснивши: «Ми — як одне в Бога».
Владика дослухався й запропонував установити для них спільне свято, до котрого
склав богослужбові піснеспіви. Празникова служба остаточно склалася в першій
половині ХІІ ст., тоді ж у Візантії почали освячувати перші Трьохсвятительські
церкви. В
українських землях храми на честь угодників теж зводили здавна, зокрема один із
них князь Святослав Всеволодович заклав 1183 р. в Києві (цю святиню й перлину
архітектури зруйнували 1935 р. за наказом радянської влади). У народі
склалися такі прик-мети щодо цього дня: якщо вже прилетіли граки, то рік буде
врожайний лише на лісові ягоди. Також господарі спостерігали за вітром (якщо
він дув із півночі при безхмарному небі, то готувалися до великих холодів) і
прислухалися до вовків (їхнє виття віщувало сильні морози). Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Скинули ще й за січень ЧитатиЯК ВІДОМО, у лютому та березні ціна на газ
для населення становитиме не більш ніж 6,99 грн за кубометр: від ринкових
принципів влада тимчасово відступила під тиском народного гніву через зависокі
ціни на паливо, повернувши держрегулювання. Очевидно, тарифними протестами були
неабияк налякані й газопостачальники, оскільки днями 30 компаній знизили і січневу
ціну — тепер вона коливається у діапазоні від 6,79 до 6,97 грн за кубометр. Для
порівняння: раніше перевищувала 9,8 грн за кубометр. Утім, одна компанія,
навпаки, підняла січневу вартість кубометра палива на 48 коп. — до 8,58 грн. Як
повідомляє ресурс «ГазПравда», в особистих кабінетах споживачів можуть
з’явитися «переплата» або ж «борг» за січень через такі цінові гойдалки.
Харчуватися стало дорожче ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, першого місяця
поточного року інфляція на споживчому ринку дорівнювала 1,3% проти грудня
минулого, а в річному вимірі сягнула 6,1%. Ціни на харчі та безалкогольні напої
протягом січня 2021-го зросли на 1,4%, при цьому найбільше — аж на 15,4% —
подорожчали яйця. Свинина натомість здешевіла на 1,3%. Одяг і взуття упали в
ціні на 4%. Житлово-комунальні послуги подорожчали загалом на 6%. Складова
цього — підвищення тарифів на електроенергію на 36%, каналізацію — на 17,3%,
водопостачання — на 10,9%.
Оцінка — незадовільно ЧитатиЛИШЕ 14% опитаних українців уважають, що
події в країні розвиваються у правильному напрямі. Протилежної думки — 70%
респондентів. Про це свідчать дані свіжого соцдослідження. 69% тих, хто взяв у
ньому участь, оцінюють економічну ситуацію в державі як дуже погану або досить
погану, 26% — як не погану і не хорошу. Добре або дуже добре живеться всього 2%
опитаних громадян. Добробут своїх родин 43% респондентів оцінюють як дуже або
досить незадовільний, 46% — як ні те ні се. Все влаштовує тільки 7% опитаних.
Також громадяни не дуже вірять у швидкі зміни в економічній сфері: 32% певні —
у найближчі три місяці становище в країні погіршиться, а 24% побоюються, що за
цей час зміниться не в ліпший бік грошове забезпечення їхніх сімей. Щодо
перспективи на два-три роки, то 16% респондентів вірять: держава подолає
існуючі проблеми, 20% — що не зможе цього зробити. А 51% переконані: для цього
потрібно більше часу.
Локдаунів не обіцяють ЧитатиПОСЛАБЛЕННЯ карантину: уряд дозволив
приймати відвідувачів у закладах культури і проводити публічні наукові, освітні
та професійні заходи. Умови для цього — наповненість залів до 50% місць
(розміщення з вільним місцем поруч, спереду та позаду) або з розрахунку одна
людина на 5 кв. м. А глава МОЗ М. Степанов не бачить доцільності у
запровадженні жорст-кіших карантинних обмежень до квітня-травня. «Ми отримуємо
той результат, який хотіли від цих стримувальних факторів, які несуть ці
карантинні заходи», — наголосив він, заявивши, що медична система порівняно з
минулим роком стала потужнішою. Тим часом за добу, 10 лютого, діагноз COVID-19
поставлено 5039 особам (із них 277 дітей та 281 медпрацівник). Госпіталізували
1784 хворих, одужали 6568 чоловік. Натомість не змогли подолати вірус 124
особи. Загалом від початку березня коронавірусну хворобу виявили у 1 258 094
українців, 1 098 944 з них одужали, а 24 058 померли.
Мільйонерів — кількасот ЧитатиДЕРЖАВНА податкова служба інформує, що
громадяни у січні поточного року подали 13 тисяч декларацій про майновий стан і
доходи, одержані торік. Сукупна сума становить 2,8 млрд грн, із них визначено
до сплати податку на доходи фізичних осіб 90 млн грн, військового збору — 12,7
млн гривень. 336 чоловік задекларували доходи розміром понад мільйон гривень.
Зазначається, що найактивніше подають декларації жителі Кіровоградщини та Києва
— по 1,4 тис. документів. Найбільше українцями було набуто доходів у вигляді спадщини
(подарунків) — 446 млн грн, інших та іноземних доходів — 462 млн грн і 124 млн
грн відповідно. А найбільше податків надійде від мешканців Полтавщини і Сумщини:
з іноземного доходу та доходу від продажу інвестиційного активу ними
задекларовано до сплати майже по 10 млн гривень.
Утеплилися ЧитатиЗ 2014-го, коли проблема
енергомодернізації, на яку зазвичай заплющували очі, стала руба, діє програма
«Теплі кредити». Держава дає громадянам кошти на утеплення помешкань, заміну
вікон тощо, аби знизити витрати палива для обігріву, а відтак заощаджувати в
опалювальний сезон. Та чи популярна ця програма серед населення? За даними
Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, за шість років
кредитами скористалися понад 850 тисяч українських сімей, отримавши загалом 3,3
млрд грн. За словами в. о. голови агентства К. Гури, попит на енергоефективні
матеріали та обладнання активізував виробничі потужності, й за цей час у
відповідну галузь надійшло інвестицій у розмірі близько 9 млрд грн. К. Гура
також додав, що утеплення допомагає заощаджувати від 20 до 50% витрат на оплаті
компослуг.
|