|
Версія для друку На головну Якщо людина хоче піти гідно Олена БЕГМА. У
Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт нового Цивільного кодексу.
Концепція цього документа уперше передбачає можливість легалізації пасивної
евтаназії та вводить поняття… добровільного «асистованого самогубства». Таким
правом хочуть наділити тяжких невиліковних хворих, полегшити перебіг недуги
яких медицина безсила. Тих, хто зазнає чималих страждань та мук і тому хоче
добровільно піти з життя. ПРОСТО
моторошно звучить такий вибір людини. Сьогодні в Україні евтаназія карається
законом, як убивство. Втім, пропонована норма Концепції нового Цивільного
кодексу ототожнює право на пасивну евтаназію з правом на людську гідність і
гідну смерть. Що вже викликало чималий резонанс в українському суспільстві, де
побутують різні погляди щодо допустимості евтаназії з релігійної і філософської
точки зору. Думки фахівців, зокрема, медиків, психологів і психіатрів, також
полярні. Так,
академік Національної академії правових наук України Роман Майданик висловився
за законодавчу легалізацію подібної медичної практики. На його переконання,
ухвала такого закону на часі, адже в українському і загалом європейських
суспільствах «у багатьох людей є запит на розв’язання такого питання». Саме
коли мова про невиліковні хвороби, які завдають людині уже не поборних
медикаментозно нестерпних мук. Чимало країн іде шляхом легалізації пасивної
евтаназії. Так, нещодавно іспанський парламент підтримав законопроєкт, який
дозволяє її застосовувати до тяжкохворих у контексті їхнього права на гідну
смерть. Раніше евтаназію легалізували Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Канада і
Нова Зеландія… Зауважу,
йдеться аж ніяк не про суїцидне бажання психічно хворої людини або такої, що
перебуває у глибокій депресії і прагне звести рахунки з життям. Законодавства
названих країн виписані так, що процедура цього процесу від самого початку
(заяви тяжкохворого) перебуває під надзвичайно суворим контролем держорганів.
Жодний медик не має права на власний розсуд це вирішувати. Водночас у
країнах, де добровільне асистоване самогубство вважається убивством медиком
пацієнта, самі тяжкохворі ведуть боротьбу за своє право «на гідну смерть». У
пам’ятку, як торік восени світ сколихнула історія француза, 57-річного мешканця
Діжона Алена Кока. Він звернувся до президента Франції Емманюеля Макрона з
проханням дозволити йому піти із життя через нестерпний біль, на який страждає
кількадесят літ. «Я на піку використання морфіну, але і він уже не діє. Більше
не маю гідного життя, мене навіть годують, як гусака, через трубки у черевній
порожнині… Я прийняв рішення: хочу вкоротити собі віку. Прошу милосердя і
дозволу лікарів призначити мені смертельну ін’єкцію. Тільки президент може це
дозволити, щоб я міг залишити цей світ у спокої. Інакше я повністю припиняю лікування
і помру у ще більших стражданнях», — заявив Кок. Відповіді він так і не
дочекався. Натомість записав на відео свою передсмертну агонію. Перший
заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав долучатися до
широкого обговорення проєкту Концепції оновлення Цивільного кодексу України.
Він наголосив: «Юридична заборона — це, швидше, блокування, а не вирішення
проблеми: чи не порушується цим право на людську гідність? У юридичній площині
на рівні правового регулювання ми повинні зрозуміти: настав чи не настав час
саме в такий спосіб вирішувати це питання». Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Скинули ще й за січень ЧитатиЯК ВІДОМО, у лютому та березні ціна на газ
для населення становитиме не більш ніж 6,99 грн за кубометр: від ринкових
принципів влада тимчасово відступила під тиском народного гніву через зависокі
ціни на паливо, повернувши держрегулювання. Очевидно, тарифними протестами були
неабияк налякані й газопостачальники, оскільки днями 30 компаній знизили і січневу
ціну — тепер вона коливається у діапазоні від 6,79 до 6,97 грн за кубометр. Для
порівняння: раніше перевищувала 9,8 грн за кубометр. Утім, одна компанія,
навпаки, підняла січневу вартість кубометра палива на 48 коп. — до 8,58 грн. Як
повідомляє ресурс «ГазПравда», в особистих кабінетах споживачів можуть
з’явитися «переплата» або ж «борг» за січень через такі цінові гойдалки.
Харчуватися стало дорожче ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, першого місяця
поточного року інфляція на споживчому ринку дорівнювала 1,3% проти грудня
минулого, а в річному вимірі сягнула 6,1%. Ціни на харчі та безалкогольні напої
протягом січня 2021-го зросли на 1,4%, при цьому найбільше — аж на 15,4% —
подорожчали яйця. Свинина натомість здешевіла на 1,3%. Одяг і взуття упали в
ціні на 4%. Житлово-комунальні послуги подорожчали загалом на 6%. Складова
цього — підвищення тарифів на електроенергію на 36%, каналізацію — на 17,3%,
водопостачання — на 10,9%.
Оцінка — незадовільно ЧитатиЛИШЕ 14% опитаних українців уважають, що
події в країні розвиваються у правильному напрямі. Протилежної думки — 70%
респондентів. Про це свідчать дані свіжого соцдослідження. 69% тих, хто взяв у
ньому участь, оцінюють економічну ситуацію в державі як дуже погану або досить
погану, 26% — як не погану і не хорошу. Добре або дуже добре живеться всього 2%
опитаних громадян. Добробут своїх родин 43% респондентів оцінюють як дуже або
досить незадовільний, 46% — як ні те ні се. Все влаштовує тільки 7% опитаних.
Також громадяни не дуже вірять у швидкі зміни в економічній сфері: 32% певні —
у найближчі три місяці становище в країні погіршиться, а 24% побоюються, що за
цей час зміниться не в ліпший бік грошове забезпечення їхніх сімей. Щодо
перспективи на два-три роки, то 16% респондентів вірять: держава подолає
існуючі проблеми, 20% — що не зможе цього зробити. А 51% переконані: для цього
потрібно більше часу.
Локдаунів не обіцяють ЧитатиПОСЛАБЛЕННЯ карантину: уряд дозволив
приймати відвідувачів у закладах культури і проводити публічні наукові, освітні
та професійні заходи. Умови для цього — наповненість залів до 50% місць
(розміщення з вільним місцем поруч, спереду та позаду) або з розрахунку одна
людина на 5 кв. м. А глава МОЗ М. Степанов не бачить доцільності у
запровадженні жорст-кіших карантинних обмежень до квітня-травня. «Ми отримуємо
той результат, який хотіли від цих стримувальних факторів, які несуть ці
карантинні заходи», — наголосив він, заявивши, що медична система порівняно з
минулим роком стала потужнішою. Тим часом за добу, 10 лютого, діагноз COVID-19
поставлено 5039 особам (із них 277 дітей та 281 медпрацівник). Госпіталізували
1784 хворих, одужали 6568 чоловік. Натомість не змогли подолати вірус 124
особи. Загалом від початку березня коронавірусну хворобу виявили у 1 258 094
українців, 1 098 944 з них одужали, а 24 058 померли.
Мільйонерів — кількасот ЧитатиДЕРЖАВНА податкова служба інформує, що
громадяни у січні поточного року подали 13 тисяч декларацій про майновий стан і
доходи, одержані торік. Сукупна сума становить 2,8 млрд грн, із них визначено
до сплати податку на доходи фізичних осіб 90 млн грн, військового збору — 12,7
млн гривень. 336 чоловік задекларували доходи розміром понад мільйон гривень.
Зазначається, що найактивніше подають декларації жителі Кіровоградщини та Києва
— по 1,4 тис. документів. Найбільше українцями було набуто доходів у вигляді спадщини
(подарунків) — 446 млн грн, інших та іноземних доходів — 462 млн грн і 124 млн
грн відповідно. А найбільше податків надійде від мешканців Полтавщини і Сумщини:
з іноземного доходу та доходу від продажу інвестиційного активу ними
задекларовано до сплати майже по 10 млн гривень.
Утеплилися ЧитатиЗ 2014-го, коли проблема
енергомодернізації, на яку зазвичай заплющували очі, стала руба, діє програма
«Теплі кредити». Держава дає громадянам кошти на утеплення помешкань, заміну
вікон тощо, аби знизити витрати палива для обігріву, а відтак заощаджувати в
опалювальний сезон. Та чи популярна ця програма серед населення? За даними
Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, за шість років
кредитами скористалися понад 850 тисяч українських сімей, отримавши загалом 3,3
млрд грн. За словами в. о. голови агентства К. Гури, попит на енергоефективні
матеріали та обладнання активізував виробничі потужності, й за цей час у
відповідну галузь надійшло інвестицій у розмірі близько 9 млрд грн. К. Гура
також додав, що утеплення допомагає заощаджувати від 20 до 50% витрат на оплаті
компослуг.
|