Архів
П’ятниця,
12 лютого 2021 року

№ 11 (19859)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Про це говорять

Якщо людина хоче піти гідно

Олена БЕГМА.

У Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт нового Цивільного кодексу. Концепція цього документа уперше передбачає можливість легалізації пасивної евтаназії та вводить поняття… добровільного «асистованого самогубства». Таким правом хочуть наділити тяжких невиліковних хворих, полегшити перебіг недуги яких медицина безсила. Тих, хто зазнає чималих страждань та мук і тому хоче добровільно піти з життя.

ПРОСТО моторошно звучить такий вибір людини. Сьогодні в Україні евтаназія карається законом, як убивство. Втім, пропонована норма Концепції нового Цивільного кодексу ототожнює право на пасивну евтаназію з правом на людську гідність і гідну смерть. Що вже викликало чималий резонанс в українському суспільстві, де побутують різні погляди щодо допустимості евтаназії з релігійної і філософської точки зору. Думки фахівців, зокрема, медиків, психологів і психіатрів, також полярні.

Так, академік Національної академії правових наук України Роман Майданик висловився за законодавчу легалізацію подібної медичної практики. На його переконання, ухвала такого закону на часі, адже в українському і загалом європейських суспільствах «у багатьох людей є запит на розв’язання такого питання». Саме коли мова про невиліковні хвороби, які завдають людині уже не поборних медикаментозно нестерпних мук. Чимало країн іде шляхом легалізації пасивної евтаназії. Так, нещодавно іспанський парламент підтримав законопроєкт, який дозволяє її застосовувати до тяжкохворих у контексті їхнього права на гідну смерть. Раніше евтаназію легалізували Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Канада і Нова Зеландія…

Зауважу, йдеться аж ніяк не про суїцидне бажання психічно хворої людини або такої, що перебуває у глибокій депресії і прагне звести рахунки з життям. Законодавства названих країн виписані так, що процедура цього процесу від самого початку (заяви тяжкохворого) перебуває під над­звичайно суворим контролем держорганів. Жодний медик не має права на власний розсуд це вирішувати.

Водночас у країнах, де добровільне асистоване самогубство вважається убивством медиком пацієнта, самі тяжкохворі ведуть боротьбу за своє право «на гідну смерть». У пам’ятку, як торік восени світ сколихнула історія француза, 57-річного мешканця Діжона Алена Кока. Він звернувся до президента Франції Емманюеля Макрона з проханням дозволити йому піти із життя через нестерпний біль, на який страждає кількадесят літ. «Я на піку використання морфіну, але і він уже не діє. Більше не маю гідного життя, мене навіть годують, як гусака, через трубки у черевній порожнині… Я прийняв рішення: хочу вкоротити собі віку. Прошу милосердя і дозволу лікарів призначити мені смертельну ін’єкцію. Тільки президент може це дозволити, щоб я міг залишити цей світ у спокої. Інакше я повністю припиняю лікування і помру у ще більших стражданнях», — заявив Кок. Відповіді він так і не дочекався. Натомість записав на відео свою передсмертну агонію.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук закликав долучатися до широкого обговорення проєкту Концепції оновлення Цивільного кодексу України. Він наголосив: «Юридична заборона — це, швидше, блокування, а не вирішення проблеми: чи не порушується цим право на людську гідність? У юридичній площині на рівні правового регулювання ми повинні зрозуміти: настав чи не настав час саме в такий спосіб вирішувати це питання».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Скинули ще й за січень
Читати
Харчуватися стало дорожче
Читати
Оцінка — незадовільно
Читати
Локдаунів не обіцяють
Читати
Мільйонерів — кількасот
Читати
Утеплилися
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове