|
Версія для друку На головну Чергова тарифна локшина? Олена КОЩЕНКО. ВЖЕ ПОНАД місяць у країні не вщухають протести проти
надмірного зростання вартості комунальних послуг. Градус соціальної
напруженості настільки підвищився, що це примусило владу подумати, як трохи
відкрити клапан, аби дещо вийшла пара народного гніву. І ось
урядовий портал повідомив: «Кабмін, представники місцевої влади, НКРЕКП та
«Нафтогаз» підписали меморандум, згідно з яким до кінця опалювального сезону
тарифи на опалення та гарячу воду не підвищуватимуться». Уряд гарантує,
йдеться, що фінансування компенсацій для підприємств теплопостачання не
перекладатимуть на органи місцевого самоврядування. Нібито
позитивна новина, втім, щодо цього меморандуму в громадськості відразу ж
виникло чимало запитань. Зокрема, юристи
зауважують, що меморандум — це лише декларація про наміри. Тобто згаданий
документ із розряду «пообіцяв не значить женився». Також він суперечить
обіцянкам, які Україна дала МВФ в обмін на позики. Офіс
президента на своєму сайті запевнив, що це рішення підтримали «всі міські
голови». Та невже? Наразі відомо, що меморандум підписали тільки очільники
Житомира, Києва, Бучі та Одеси. Також у форматі відеоконференції на заході були
присутні міські голови Дніпра, Львова та Маріуполя. А де ж інші міста, селища і
села? А що буде, коли мери якихось міст не захочуть знизити комунальні тарифи?
Адже меморандум не передбачає за це жодної відповідальності. Та й не зрозуміло,
з якого саме місяця тарифи на тепло і гарячу воду не підвищуватимуться. Бо з
січня їх збільшили, і людям уже прийшли платіжки з чималими сумами. Тим часом
уряд обіцяє, що зниження тарифів не короткострокова акція. Мовляв, до 1 вересня
нинішнього року «Нафтогаз» розробить та запровадить довгострокові цінові
пропозиції для забезпечення сталого рівня цін на природний газ для підприємств
теплопостачання. Мовляв, це дасть змогу «уникнути цінових коливань протягом
наступного опалювального сезону». Але такі цяцянки народ чує від влади також
уже не вперше… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Скинули ще й за січень ЧитатиЯК ВІДОМО, у лютому та березні ціна на газ
для населення становитиме не більш ніж 6,99 грн за кубометр: від ринкових
принципів влада тимчасово відступила під тиском народного гніву через зависокі
ціни на паливо, повернувши держрегулювання. Очевидно, тарифними протестами були
неабияк налякані й газопостачальники, оскільки днями 30 компаній знизили і січневу
ціну — тепер вона коливається у діапазоні від 6,79 до 6,97 грн за кубометр. Для
порівняння: раніше перевищувала 9,8 грн за кубометр. Утім, одна компанія,
навпаки, підняла січневу вартість кубометра палива на 48 коп. — до 8,58 грн. Як
повідомляє ресурс «ГазПравда», в особистих кабінетах споживачів можуть
з’явитися «переплата» або ж «борг» за січень через такі цінові гойдалки.
Харчуватися стало дорожче ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, першого місяця
поточного року інфляція на споживчому ринку дорівнювала 1,3% проти грудня
минулого, а в річному вимірі сягнула 6,1%. Ціни на харчі та безалкогольні напої
протягом січня 2021-го зросли на 1,4%, при цьому найбільше — аж на 15,4% —
подорожчали яйця. Свинина натомість здешевіла на 1,3%. Одяг і взуття упали в
ціні на 4%. Житлово-комунальні послуги подорожчали загалом на 6%. Складова
цього — підвищення тарифів на електроенергію на 36%, каналізацію — на 17,3%,
водопостачання — на 10,9%.
Оцінка — незадовільно ЧитатиЛИШЕ 14% опитаних українців уважають, що
події в країні розвиваються у правильному напрямі. Протилежної думки — 70%
респондентів. Про це свідчать дані свіжого соцдослідження. 69% тих, хто взяв у
ньому участь, оцінюють економічну ситуацію в державі як дуже погану або досить
погану, 26% — як не погану і не хорошу. Добре або дуже добре живеться всього 2%
опитаних громадян. Добробут своїх родин 43% респондентів оцінюють як дуже або
досить незадовільний, 46% — як ні те ні се. Все влаштовує тільки 7% опитаних.
Також громадяни не дуже вірять у швидкі зміни в економічній сфері: 32% певні —
у найближчі три місяці становище в країні погіршиться, а 24% побоюються, що за
цей час зміниться не в ліпший бік грошове забезпечення їхніх сімей. Щодо
перспективи на два-три роки, то 16% респондентів вірять: держава подолає
існуючі проблеми, 20% — що не зможе цього зробити. А 51% переконані: для цього
потрібно більше часу.
Локдаунів не обіцяють ЧитатиПОСЛАБЛЕННЯ карантину: уряд дозволив
приймати відвідувачів у закладах культури і проводити публічні наукові, освітні
та професійні заходи. Умови для цього — наповненість залів до 50% місць
(розміщення з вільним місцем поруч, спереду та позаду) або з розрахунку одна
людина на 5 кв. м. А глава МОЗ М. Степанов не бачить доцільності у
запровадженні жорст-кіших карантинних обмежень до квітня-травня. «Ми отримуємо
той результат, який хотіли від цих стримувальних факторів, які несуть ці
карантинні заходи», — наголосив він, заявивши, що медична система порівняно з
минулим роком стала потужнішою. Тим часом за добу, 10 лютого, діагноз COVID-19
поставлено 5039 особам (із них 277 дітей та 281 медпрацівник). Госпіталізували
1784 хворих, одужали 6568 чоловік. Натомість не змогли подолати вірус 124
особи. Загалом від початку березня коронавірусну хворобу виявили у 1 258 094
українців, 1 098 944 з них одужали, а 24 058 померли.
Мільйонерів — кількасот ЧитатиДЕРЖАВНА податкова служба інформує, що
громадяни у січні поточного року подали 13 тисяч декларацій про майновий стан і
доходи, одержані торік. Сукупна сума становить 2,8 млрд грн, із них визначено
до сплати податку на доходи фізичних осіб 90 млн грн, військового збору — 12,7
млн гривень. 336 чоловік задекларували доходи розміром понад мільйон гривень.
Зазначається, що найактивніше подають декларації жителі Кіровоградщини та Києва
— по 1,4 тис. документів. Найбільше українцями було набуто доходів у вигляді спадщини
(подарунків) — 446 млн грн, інших та іноземних доходів — 462 млн грн і 124 млн
грн відповідно. А найбільше податків надійде від мешканців Полтавщини і Сумщини:
з іноземного доходу та доходу від продажу інвестиційного активу ними
задекларовано до сплати майже по 10 млн гривень.
Утеплилися ЧитатиЗ 2014-го, коли проблема
енергомодернізації, на яку зазвичай заплющували очі, стала руба, діє програма
«Теплі кредити». Держава дає громадянам кошти на утеплення помешкань, заміну
вікон тощо, аби знизити витрати палива для обігріву, а відтак заощаджувати в
опалювальний сезон. Та чи популярна ця програма серед населення? За даними
Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, за шість років
кредитами скористалися понад 850 тисяч українських сімей, отримавши загалом 3,3
млрд грн. За словами в. о. голови агентства К. Гури, попит на енергоефективні
матеріали та обладнання активізував виробничі потужності, й за цей час у
відповідну галузь надійшло інвестицій у розмірі близько 9 млрд грн. К. Гура
також додав, що утеплення допомагає заощаджувати від 20 до 50% витрат на оплаті
компослуг.
|