|
Версія для друку На головну Грабіжницька «прихватизація» Юрій Левченко, політик, народний депутат ВР України минулого
скликання. Днями
Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт №4543, за який,
до речі, крім «слуг народу», голосували також окремі нібито опозиційні фракції
(наприклад, «ЄС» та «Голос»). ЦЕЙ документ передбачає скасування обмежень щодо проведення аукціонів
із продажу об’єктів у рамках так званої великої приватизації під час дії
карантину. Нагадаю, що такі обмеження ще на початку епідемії COVID-19 — в
березні минулого року — були запроваджені шляхом внесення змін до Закону
України «Про приватизацію державного і комунального майна». І ось тепер їх
хочуть зняти і тим самим знову запустити процес «великої приватизації». Цей
законопроєкт є шкідливим, а його ухвалення матиме наслідком подальше погіршення
життя більшості українського народу. Почну з
самої суті проблеми, а саме з того, що стратегічні підприємства (природні
монополії, містоутворювальні підприємства, такі, що безпосередньо позначаються
на безпеці громадян і держави тощо) мають бути у державній або комунальній
власності. Це питання не лише економіки, а й національної безпеки. Приватизацію
стратегічних підприємств, які ще не зазнали грабіжницької «прихватизації»,
потрібно заборонити! Так само абсурдно передавати у приватну власність великі
прибуткові підприємства, навіть якщо вони не є стратегічними по суті, адже
прибуток завжди більший за податок з цього прибутку. Крім того,
мають бути повернуті до державної або комунальної власності всі раніше приватизовані
стратегічні підприємства, насамперед природні монополії, зокрема
електрогенеруючі та електророзподільні підприємства, а також підприємства
газо-, тепло- і водопостачання. А ще повинна бути здійснена перевірка
дотримання виконання приватизаційних зобов’язань власниками великих
підприємств. Але повернімося
до вищезгаданого законопроєкту. Як зазначено у пояснювальній записці до нього,
його ухвалення «сприятиме надходженню до Державного бюджету коштів від продажу
об’єктів великої приватизації». Проте це є нахабна брехня й маніпуляція. Адже
очевидно, що в умовах спаду світової економіки, спричиненого в тому числі
пандемією коронавірусу, приватизація є вкрай невигідною для держави навіть з
точки зору примітивної логіки «наповнення бюджету за рахунок розпродажу», адже
підприємства будуть продані за значно заниженою ціною. Тобто держава залишиться
в явному програші, а виграє знову олігархія, яка зможе за безцінь скупити ті
цінні народні активи, які ще залишилися. Отже,
відразу видно «кінцевих бенефіціарів» усієї цієї авантюри, яку на шкоду
інтересам держави і суспільства затіяв уряд Шмигаля та яку підтримали депутати
— слуги олігархії. Крім того,
цей законопроєкт за своєю суттю є безглуздим і абсолютно нелогічним, адже
ситуація від часу впровадження тих обмежень, які ним пропонується скасувати, не
змінилась: пандемія коронавірусу триває, і в близькій перспективі про її
завершення не йдеться, а тим паче про належне відновлення світової економіки й
вияви зацікавленості в іноземних інвесторів в Україні. Окремо варто
наголосити на ще одній дуже важливій проблемі. Верховною Радою України досі не
затверджено переліку об’єктів державної власності, що НЕ підлягають
приватизації, після його злочинного скасування «слугами». При цьому до
вказаного переліку мають бути внесені, зокрема, об’єкти, що гарантують національну
безпеку України, або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки
держави. Тобто надання дозволу на проведення аукціонів з продажу об’єктів
великої приватизації ДО затвердження згаданого переліку може призвести до
втрати державою контролю над ними. Але, знову ж
таки, ключова проблема полягає навіть не в цьому законопроєкті, а в самій ідеї
приватизації стратегічних підприємств як такій. Це шкодить інтересам
українського народу, призводить до подальшого посилення олігархії та отримання
нею все більших надприбутків за рахунок збідніння переважної частини українців. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Скинули ще й за січень ЧитатиЯК ВІДОМО, у лютому та березні ціна на газ
для населення становитиме не більш ніж 6,99 грн за кубометр: від ринкових
принципів влада тимчасово відступила під тиском народного гніву через зависокі
ціни на паливо, повернувши держрегулювання. Очевидно, тарифними протестами були
неабияк налякані й газопостачальники, оскільки днями 30 компаній знизили і січневу
ціну — тепер вона коливається у діапазоні від 6,79 до 6,97 грн за кубометр. Для
порівняння: раніше перевищувала 9,8 грн за кубометр. Утім, одна компанія,
навпаки, підняла січневу вартість кубометра палива на 48 коп. — до 8,58 грн. Як
повідомляє ресурс «ГазПравда», в особистих кабінетах споживачів можуть
з’явитися «переплата» або ж «борг» за січень через такі цінові гойдалки.
Харчуватися стало дорожче ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Держстату, першого місяця
поточного року інфляція на споживчому ринку дорівнювала 1,3% проти грудня
минулого, а в річному вимірі сягнула 6,1%. Ціни на харчі та безалкогольні напої
протягом січня 2021-го зросли на 1,4%, при цьому найбільше — аж на 15,4% —
подорожчали яйця. Свинина натомість здешевіла на 1,3%. Одяг і взуття упали в
ціні на 4%. Житлово-комунальні послуги подорожчали загалом на 6%. Складова
цього — підвищення тарифів на електроенергію на 36%, каналізацію — на 17,3%,
водопостачання — на 10,9%.
Оцінка — незадовільно ЧитатиЛИШЕ 14% опитаних українців уважають, що
події в країні розвиваються у правильному напрямі. Протилежної думки — 70%
респондентів. Про це свідчать дані свіжого соцдослідження. 69% тих, хто взяв у
ньому участь, оцінюють економічну ситуацію в державі як дуже погану або досить
погану, 26% — як не погану і не хорошу. Добре або дуже добре живеться всього 2%
опитаних громадян. Добробут своїх родин 43% респондентів оцінюють як дуже або
досить незадовільний, 46% — як ні те ні се. Все влаштовує тільки 7% опитаних.
Також громадяни не дуже вірять у швидкі зміни в економічній сфері: 32% певні —
у найближчі три місяці становище в країні погіршиться, а 24% побоюються, що за
цей час зміниться не в ліпший бік грошове забезпечення їхніх сімей. Щодо
перспективи на два-три роки, то 16% респондентів вірять: держава подолає
існуючі проблеми, 20% — що не зможе цього зробити. А 51% переконані: для цього
потрібно більше часу.
Локдаунів не обіцяють ЧитатиПОСЛАБЛЕННЯ карантину: уряд дозволив
приймати відвідувачів у закладах культури і проводити публічні наукові, освітні
та професійні заходи. Умови для цього — наповненість залів до 50% місць
(розміщення з вільним місцем поруч, спереду та позаду) або з розрахунку одна
людина на 5 кв. м. А глава МОЗ М. Степанов не бачить доцільності у
запровадженні жорст-кіших карантинних обмежень до квітня-травня. «Ми отримуємо
той результат, який хотіли від цих стримувальних факторів, які несуть ці
карантинні заходи», — наголосив він, заявивши, що медична система порівняно з
минулим роком стала потужнішою. Тим часом за добу, 10 лютого, діагноз COVID-19
поставлено 5039 особам (із них 277 дітей та 281 медпрацівник). Госпіталізували
1784 хворих, одужали 6568 чоловік. Натомість не змогли подолати вірус 124
особи. Загалом від початку березня коронавірусну хворобу виявили у 1 258 094
українців, 1 098 944 з них одужали, а 24 058 померли.
Мільйонерів — кількасот ЧитатиДЕРЖАВНА податкова служба інформує, що
громадяни у січні поточного року подали 13 тисяч декларацій про майновий стан і
доходи, одержані торік. Сукупна сума становить 2,8 млрд грн, із них визначено
до сплати податку на доходи фізичних осіб 90 млн грн, військового збору — 12,7
млн гривень. 336 чоловік задекларували доходи розміром понад мільйон гривень.
Зазначається, що найактивніше подають декларації жителі Кіровоградщини та Києва
— по 1,4 тис. документів. Найбільше українцями було набуто доходів у вигляді спадщини
(подарунків) — 446 млн грн, інших та іноземних доходів — 462 млн грн і 124 млн
грн відповідно. А найбільше податків надійде від мешканців Полтавщини і Сумщини:
з іноземного доходу та доходу від продажу інвестиційного активу ними
задекларовано до сплати майже по 10 млн гривень.
Утеплилися ЧитатиЗ 2014-го, коли проблема
енергомодернізації, на яку зазвичай заплющували очі, стала руба, діє програма
«Теплі кредити». Держава дає громадянам кошти на утеплення помешкань, заміну
вікон тощо, аби знизити витрати палива для обігріву, а відтак заощаджувати в
опалювальний сезон. Та чи популярна ця програма серед населення? За даними
Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, за шість років
кредитами скористалися понад 850 тисяч українських сімей, отримавши загалом 3,3
млрд грн. За словами в. о. голови агентства К. Гури, попит на енергоефективні
матеріали та обладнання активізував виробничі потужності, й за цей час у
відповідну галузь надійшло інвестицій у розмірі близько 9 млрд грн. К. Гура
також додав, що утеплення допомагає заощаджувати від 20 до 50% витрат на оплаті
компослуг.
|