• Соціальна панорама

_{Нотаріальна законотворчість}

Олена КОЩЕНКО.

СТАВКИ за посвідчення заповітів, довіреностей та інші нотаріальні послуги можуть зрости. Такі зміни передбачає відповідний законопроєкт, який парламент спрямував до Комітету для підготовки до повторного читання. Згідно з текстом документа, вартість посвідчення заповіту збільшиться у 300 разів — з 0,05 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто процедура, імовірно, коштуватиме 255 грн, оскільки один неоподатковуваний мінімум становить 17 грн.

За передачу заяв громадян, державних установ, підприємств та організацій іншим громадянам, державним установам, підприємствам і організаціям держмито збільшиться у 17 разів — з 0,03 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму.

За видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів пропонують збільшити плату в 167 разів — до п’яти неоподатковуваних мінімумів. У пояснювальній записці до законопроєкту також ідеться про збільшення розмірів державного мита, що стягується при здійсненні нотаріальних дій державними нотаріальними конторами та виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад народних депутатів, на посвідчення довіреностей, засвідчення вірогідності копій документів і витягів, засвідчення справжності кожного підпису на документах.

_{Новий правопис залишається чинним}

МІНІСТЕРСТВО юстиції подало до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляцію через скасування нового Українського правопису. Як відомо, 28 січня Окружний адміністративний суд м. Києва своїм рішенням визнав протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України про новий Український правопис. У суді зазначили, що уряд «діяв поза межами своєї компетенції та із порушенням законодавства».

Тим часом у Мін’юсті зазначили, що нова редакція Українського правопису, затвердженого урядом 22 травня 2019 року, залишається чинною.

_{Обережно: фальшиві купюри}

НАЦІОНАЛЬНИЙ банк попереджає, що останнім часом Україну заполонили підробні купюри номіналом 200 і 500 гривень. На перший погляд відрізнити високоякісну фальшивку від справжньої купюри вкрай складно. Але є кілька нюансів, на які варто звернути увагу. Перший — якість паперу: фальшива банкнота щільніша й не так переломлюється при складанні. Другий — графіка. Уважно роздивіться зображені обличчя — вони трохи розпливчасті, не такі чіткі. І третій — водяний знак: не полініться перевірити його наявність, бо на підробній купюрі він часто відсутній.

Найвірогідніше отримати фальшивку на решту на базарі або в разі особистих розрахунків, особливо сутінкової пори доби, при поганому освітленні. У банках і великих супермаркетах такий ризик мінімальний, адже вони оснащені системами перевірки банкнот.

Водночас фахівці дають іще таку пораду. Коли ви ходите на ринок, намагайтеся одержати решту меншим номіналом: 20, 50, 100 грн. Їх підробляють рідко, адже це недоцільно. Якщо і трапляються фальшивки, то виготовлені досить кустарним способом, їх легко відрізнити. А найнадійніше захиститися від липових грошей — розраховуватися карткою.

_{Автомобілі на електротязі}

ЕЛЕКТРОАВТОМОБІЛІ набувають дедалі більшої популярності. Як повідомили в Головному сервісному центрі МВС, на сьогодні в Україні вже зареєстровано 26,5 тисячі електрокарів. У той час як іще торік було 10,5 тисячі, а позаторік — 7,8 тисячі… Проте з усієї цієї кількості лише кожна одинадцята машина свого часу була придбана новою, з конвеєра. Решта ж — секонд-хенд, пересічний вік якого на момент придбання становив 5 років.

Найпопулярнішим авто на електротязі на наших дорогах залишається NISSAN Leaf. За рік 2180 «ліфів» поповнили автопарк країни.

_{Українці озброюються}

У ВЕРХОВНІЙ Раді почалося обговорення законопроєкту про легалізацію вогнепальної зброї та відповідних боєприпасів. Документом пропонується врегулювати придбання, зберігання та використання зброї фізичними і юридичними особами. Якщо його затвердять, власники зброї будуть зобов’язані мати посвідчення, подібне до водійського. Проєкт закону встановлює п’ять категорій зброї, яку буде легалізовано.

Сьогодні на руках у цивільного населення опинилась велика кількість вогнепальної зброї. Лише легально придбаної (мисливської, спортивної) у власності громадян значиться близько 1 млн одиниць. Хоча досі немає Єдиного реєстру власників зброї. Годі вже казати, скільки «стволів» за час війни на Донбасі розійшлося по людях нелегально — за різними оцінками, близько 5 млн одиниць.

_{На службу солдатську}

ЯКЩО у минулі призови строковиків спершу направляли до навчальних центрів, а потім розподіляли по військових частинах, то нині концепція змінилась. Як повідомили в Міноборони, цього року юнаки, призвані на службу, проходитимуть базову підготовку відразу у військових частинах. Там складатимуть присягу, вивчатимуть особливості служби, спілкуватимуться з командиром й визначатимуться з фахом. І тільки після цього їх переводитимуть до навчальних центрів для навчання конкретної військової спеціальності. Командири частин таке нововведення вітають, адже, спілкуючись із людиною, простіше визначити, хто на що здатен і кому яка військова професія підійде найкраще.

Перші відправлення призовників до військових частин заплановані на квітень.

_{Пандемія поїздкам не завада}

ПОПРИ карантинні обмеження, що діяли впродовж майже всього 2020 року, за кордоном побували 11 млн 250 тис. українців, повідомляє Державна прикордонна служба. Загалом торік співвітчизники змогли відвідати 123 держави світу. Проте найбільше поїздок було до країн, що межують з Україною. Це Польща (близько 4 млн), Угорщина (1,635 млн) та Росія (1 млн). Туристичні напрямки, такі, як Туреччина (965 тис.) та Єгипет (730 тис.), — також серед лідерів 2020 року. Українці подорожували і до Румунії, Білорусі, Словаччини, Молдови, Німеччини, ОАЕ, Австрії.

Позаторік, за даними ДПС, тільки суходільний кордон із ЄС перетнули 36,7 млн українців. А загалом у 2019-му прикордонники здійснили оформлення та перевірку документів рекордного числа громадян України — більш як 102 млн осіб.

Тим часом кількість іноземців, які відвідали Україну минулого року, є втричі меншою, ніж до коронавірусного 2020-го, — 3,4 млн осіб. Переважна їх більшість приїздила із приватною метою чи як туристи. Найбільше іноземців побувало в нас із Молдови, Білорусі, Росії, Польщі, Угорщини та Румунії.

_{Найбільше майбутніх юристів і вчителів}

НАЙПОПУЛЯРНІШИМИ серед українських студентів є спеціальності право, середня освіта і медицина. Про це йдеться в річному звіті Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), в якому названо топ-10 спеціальностей. Зокрема, наголошується, що на спеціальності право нині навчається 74 тисячі студентів (або 7% загальної кількості), середня освіта (вчителі) — 64 тисячі (або 6%), медицина — 55 тисяч (або 5,2%).