![]() |
|
|
||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
Пост здоров’яCторінку підготував Микола ЮРЧИШИН. |
Версія для друку До списку статтей
Хвороба атакує раптово Розмову вів Микола ЮРЧИШИН. Фото автора.
Інсульт — це порушення мозкового кровообігу, яке супроводжується функціональними розладами. Іноді удар, як казали у давнину, стає причиною раптової смерті. Про причини та наслідки хвороби ведемо мову з начальником відділу судинної нейрохірургії Інституту нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України доктором медичних наук, професором Л. М. ЯКОВЕНКОМ. — Леоніде Миколайовичу, охарактеризуйте, будь ласка, цю біду. — Коли йдеться про інсульт, дрібниць немає. Це може бути геморагічний інсульт, тобто крововилив у мозок, спричинений підвищеним артеріальним тиском і атеросклерозом, що нині не рідкість навіть у молодих людей. Трапляється й ішемічний інсульт, зумовлений, знов-таки, гіпертонією та атеросклеротичним звуженням тих артерій, що постачають кров до головного мозку. На жаль, кількість інсультів в Україні невпинно зростає. Серед причин смерті людей працездатного віку ця недуга посідає друге, а в деяких регіонах і перше місця. Ця підступна хвороба формує і соціальну проблему: забирає здоров’я у людини, працівника — у роботодавця, а крім цього, потребує чимало коштів од держави і родини хворого. — Які чинники провокують підвищений кров’яний тиск і спричинений ним інсульт? — По-перше, коливання атмосферного тиску за примхливої погоди. По-друге, важкі, часто непосильні для літніх людей навантаження. Втім, не йдеться про відмову від життєво важливої для багатьох фізичної роботи — не тільки можна, а й бажано носити воду, рубати дрова, працювати на городі чи в садку. Однак у поважному віці такі фізичні навантаження потрібно обмежити. Це також стосується і нервових потрясінь. У групі ризику перебувають і ті люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, мають надмірну вагу, страждають від ішемічної хвороби серця, перенесли інфаркт міокарда, хворі на цукровий діабет, курці та любителі алкоголю. — Зазвичай інсульт атакує раптово... — Так. Перші його вияви — погіршення самопочуття: головний біль (частіше в потилиці), нудота, блювання, запаморочення, біль у ділянці серця і, природно, підвищення артеріального кров’яного тиску. Надалі можливі занепад сил, слабкість або оніміння половини тулуба і кінцівок, порушення мови і ковтання. Трапляється, хворий перестає бачити на одне око. — Якщо людина відчула деякі з названих вами симптомів, що потрібно робити? — Від правильності дій хворого і його близьких стовідсотково залежить мінімізація наслідків інсульту. Передусім хворому необхідно припинити різкі рухи, навантаження і лягти в ліжко. Не варто пити препарати, що знижують артеріальний тиск, натомість необхідно викликати «швидку допомогу». Близькі повинні бути готовими до того, що хворого заберуть до стаціонару. Не панікуйте, якщо в цей момент не матимете грошей. В усіх наших лікарнях є ліки для надання невідкладної допомоги: ними вони забезпечені за держпрограмою. — Як позначається на захворюваності пандемія коронавірусу? — Поширення коронавірусу з дуже багатьох причин збільшує кількість хворих з інсультом. Існує припущення, що COVID-19 навіть може спричинити інсульт. Лікування таких пацієнтів має вестися з урахуванням наявності ковідної інфекції. В жодному разі цей вірус і наслідки ураження ним не мають стати перешкодою для госпіталізації тих, у кого трапився інсульт. Лікувати маємо на тих же засадах, що й до пандемії. Наш Інститут не припиняв прийому інсультних хворих. Ведемо консультативний прийом, оперуємо, лікуємо консервативно — все, як і належить. Нейрохірурги й судинні нейрохірурги установи, яку я представляю, заздалегідь напрацювали принципи проведення госпіталізації, обстеження та лікування інсультних хворих із коронавірусною інфекцією. Усе це робимо за усталеними й перевіреними методами. В тому ж обсязі проводиться, скажімо, хірургічне лікування геморагічного інсульту. Існує тільки єдина умова для наших пацієнтів, суворе дотримання якої необхідне у цій складній ситуації. Оскільки інсультні хворі з коронавірусним ураженням потребують ізоляції у спеціальних боксах та палатах, і такі відділення у нас є, потрібне обов’язкове тестування на коронавірусну інфекцію. Тест слід зробити за 72 години до госпіталізації. — А як нині з госпіталізацією в областях? — В обласних лікарнях є нейрохірургічні й нейросудинні відділення. Порятунок надається і ураженим коронавірусом, і хворим з ішемічним інсультом: у цих випадках діють «швидка» та екстрена допомоги. — Відомо, що після інсульту необхідне тривале, інколи багатомісячне лікування. — Це справді так, але маю дещо деталізувати. Хірургічні втручання при ішемічному і геморагічному інсультах сьогодні значно дієвіші й надійніші. Операції помічні при всіх видах стенозів — атеросклеротичних звужень сонних і хребтових артерій. Ця так звана реконструктивна хірургія виконує ще й роль вторинної профілактики. Причому для реконструктивної операції далеко не завжди треба робити важку трепанацію. На допомогу приходить внутрішньосудинна ендоваскулярна нейрорентгенохірургія: малотравматичне оперативне втручання, яке забезпечить подальше тривале повноцінне життя. У пацієнта, прооперованого таким способом, більше шансів для наступного успішного лікування. Воно значно ефективніше, потребує менше лікарських засобів. — Чи існує профілактика цієї недуги? — Насамперед пораджу частіше прислухатися до себе. Після 40 років доцільно регулярно стежити за своїм артеріальним тиском, знати його звичні параметри. Якщо тиск час од часу «стрибає», необхідно звернутися до лікаря, який призначить курс лікування для стабілізації. Комплексна терапія не тільки нормалізує тиск, а й поліпшує роботу серця. Щоб уберегти себе від інсульту, слід кинути курити, дотримуватися дієти, яка знижує рівень холестерину. Особливо важливо обмежити споживання здобної, жирної і смаженої їжі. Людям із цукровим діабетом також треба бути пильними, постійно контролювати рівень цукру в крові. Проблеми профілактики цього захворювання настільки загострені в нашому суспільстві, що навіть була створена Українська асоціація боротьби з інсультом, яку очолив відомий нейрохірург академік Микола Єфремович Поліщук. Насамперед він розгорнув масову боротьбу з тютюнопалінням — чи не найголовнішою причиною патології судин. Результати вже маємо: в Україні суттєво поменшало курців, а відтак — ішемічних інсультів. Хоча число хворих на інші види цієї недуги, як я вже зазначав, зростає. При багатьох спеціалізованих клініках діють курси для пацієнтів та їхніх родичів, де вчать повноцінному життю після інсульту. Ці безкоштовні заняття покликані запобігти повторному інсульту, а також виробити оптимальний режим харчування, рухової активності тощо. Знання й навички, опановані на курсах, дають ще й психотерапевтичний ефект — спілкуючись, хворі обмінюються особистим досвідом, набувають оптимізму. Версія для друку До списку статтей |