Архів
П’ятниця,
5 лютого 2021 року

№ 9 (19857)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • З літопису наших днів

У смартфоні — як на долоні

Михайло ГУБАШ.

Один відомий цифровий мільярдер російського походження якось зізнався в інтерв’ю газеті «Нью-Йорк таймс», що, мовляв, уперше замислився про безпечний спосіб телефонного зв’язку лише тоді, коли у 2011 році до дверей його квартири підступили російські спецпризначенці…

ПОГОДЬТЕСЯ, для багатьох уже зараз наче все життя зібране у смартфоні. Дивіться. Телефони рідних і друзів, колег, потрібних установ та організацій там є. Фотографії та відеозаписи — також. Записна книжка з адресами. Календар, а в ньому — нотатки, дні народження, заплановані події. А ще безліч цікавих смс-повідомлень із банку, за якими легко визначити, скільки грошей на картці. Можна також дізнатися, що полюбляєте дивитись в Інтернеті, які новини переглядаєте уважно, а які поспіхом. Кому з політиків надаєте перевагу. Врешті-решт, у яких магазинах купуєте продукти (якщо, звичайно, користуєтесь карт-кою), на яких заправках зупиняєтеся дорогою на роботу, — тобто майже геть усе.

До речі, нікого ще не дивували такі собі збіги? Ну, наприклад. Тільки-но поговорив із дружиною, яка планує купити чоботи на зиму, поліз до смартфона, а там їх тобі вже пропонують. Інакше кажучи, рекламують — на будь-який смак. Гм. Адже саме тобі, завважте, пропонують, хоча до цієї миті ти навіть гадки про них не мав. Чудасія? Ще й яка!

Випадково чи ні, але нещодавно заступник голови Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко звернув увагу українців на те, що ми, потрапивши до Інтернету, автоматично стаємо суб’єктом, а наш комп’ютерний пристрій — об’єктом аналізу інформації, яка з нами пов’язана. «Мова не тільки про шлях у мережі або про те, що ви шукаєте у мережі, — наголошує депутат. — Це і ваші логіни, паролі, листування й інше». Він каже, що практично у кожній інтернет-мережі, яка використовується для листування та спілкування, вшиті так звані аналізатори уподобань (трекери). Вони аналізують ваше листування з певних параметрів, щоб надалі цілеспрямовано надсилати «рекламу того товару, про який ви побічно могли писати або навіть згадувати, переглядаючи світлини у «Фейсбуці»...

На виході штучний інтелект видає збирачеві даних портрет майбутніх клієнтів. Або виборців. До цього віртуального портрета входять телефонні номери, дані ID-карти, операційна система пристрою та інші ідентифікатори пристроїв абонента. «Можливо, машині вдасться вас пов’язати з якимсь акаунтом у соціальній мережі, — пояснює Федієнко. — Далі спрацює алгоритм розширеного пошукового механізму за новою інформацією, через коло ваших друзів, уподобань, сторінок, ваших фото, відвіданих подій та інше…»

Мабуть, не дивно, що опальний цифровий мільярдер свого часу так опікувався безпекою телефонного зв’язку. Справді, чи не забагато хочуть знати про нас, пересічних, сучасні засоби передачі інформації? WhatsApp, Viber, Facebook Messenger, Telegram або WeChat, — кількість їхніх користувачів по всьому світу вже важко порахувати. А свого часу то було справді круто: встановив на смартфон додаток (здебільшого абсолютно безкоштовно) з Інтернету, і всі твої повідомлення, всі листи начебто зашифровано. Тож ніякі зловмисники (або ще якісь небажані суб’єкти) нічого не побачать і не прочитають. Навіть трішечки хизувались один поперед одним, мовляв, он та політична сила користується таким-от месенджером, а інша — он таким.

Звичайно, кожна політична сила бажає мати власні таємниці. Та є дещо цікавіше. Скажімо, якими повідомленнями перекидаються між собою китайські товариші на засіданні уряду під час чергової торговельної війни між Китаєм і США? Ото справді цікаво. Або про що спілкуються аравійські можновладці, коли планують чергове зниження вартості нафти? Або російські спецслужби, яким чомусь так хотілося отримати персональні дані учасників українського Майдану…

Фахівці (зокрема ті, що мають справу з програмами-вірусами) кажуть, що загалом одержати чиїсь персональні дані не так уже й важко. Бо якщо людина хоч раз «засвітила» телефонний номер одночасно із якимись власними даними (ім’я та прізвище, адреса, ідентифікаційний код та ін.), — усе залишається у тієї установи, яка ними цікавилась. А це найчастіше хто? Районна адміністрація, страхова фірма, банк, Пенсійний фонд, соціальна служба…

Звісно, для законослухняної людини і тепер велика загадка, як таке можливо — залізти хоча б до чужої електронної пошти. Та й не дивно, адже для багатьох навіть сам смартфон — історія досить нова. Начебто зручний, і корисний, і вже без нього як без рук, але ж з’явився він у вас не так і давно…

Більшість наших людей ще не звикла до думки, що смартфон можуть просто зламати. Як оте телятко, що не боялося вовка. Тоді як розвинений світ уже не тільки звик, зрозумів, переступив і йде далі, а й готується щось робити з тим, що кібератаки опинилися вже на четвертому та п’ятому місцях серед глобальних ризиків, на які наражається кожна організація (згідно з доповіддю Всесвітнього економічного форуму). Що кожні 14 секунд по всьому світу стаються атаки хакерів, а 2021 року вони відбуватимуться кожні 11 секунд… І це при тому, що у багатьох країнах запроваджено електронне голосування на президентських і парламентських виборах. Тож ця загроза у розвиненому світі прирівняна до екологічних проблем.

Із часом і нам, звичайно, доведеться це усвідомити. Головне — пам’ятати, що безпека будь-якої інформації про нас починається… з нас самих. Тому не можна керуватися принципом: «Якщо хтось дуже захоче, то все одно зламає пароль та логін і дізнається». Бо той факт, що будь-які двері або замки можна зламати, не означає, що не потрібно турбуватися про їхню міцність і надійність і з обережністю ставитися до розголошення особистих даних, зокрема і в комп’ютерних мережах.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Наближається енергетична криза
Читати
Штрафи відтерміновано
Читати
Полювання на Вовка
Читати
На ювілей — парад. I супутник...
Читати
Більшість — нелегальні
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове