Наша пошта

Розгул крутіїв

Василь ОВДІЙЧУК.

м. Коростень

Житомирської області.

27-28 СІЧНЯ мій мобільний телефон декілька разів, зокрема й уночі, атакував такий собі «Sкредит». «Добродійники» повідомляли, що кредит у сумі 6000 гривень схвалено. Позаяк я не робив жодних запозичень, то відразу зрозумів, що маю справу із шахраями. Мій знайомий кілька років тому втрапив у подібну ситуацію. Повідомлення про кредит видалив і забув. А через два з половиною роки, коли буцімто набігла кругленька сума процентів, аферисти почали вимагати повернути борг. От і мене гризе неспокій. Тому про всяк випадок переписав усі вихідні дані й години отримання есемесок.

До речі, це не перша моя «зустріч» із крутіями. Торік мене тричі «ощасливлювали» виграшами в розмірі від 200 до 375 тисяч гривень. Зрештою вирішив вийти на зв’язок і запитати, як отримати виграш. «Щоб здійснити перерахунок грошей готівкою, а також провести деякі технічні операції, вам потрібно надіслати 3600 гривень за вказаною нами адресою», — пояснив ввічливий голос. «Чи не краще відщипнути ці гроші від самого виграшу? — кажу. — Дозволяю навіть збільшити суму на витрати вдвічі або й утричі». Більше мене не турбували.

«Сільські вісті» застерігали від нібито дармових подарункових медалей із нагоди 30-річчя Незалежності України. Натомість дрібним шрифтом рекламодавці зазначили ціну пересилання медалі — 99 гривень. Нещодавно я замовляв дворовий світильник на сонячних батареях, об’ємом у десятки разів громіздкіший за медаль. Пересилка мені обійшлась у трохи більш як 30 гривень. Але гнівне обурення викликає інше: це ж як треба не любити своєї країни, щоб дозволяти поганити її святий ювілей брудним рукам ошуканців під патріотичним прикриттям! Нічого дивного, адже реклама в нас майже суціль брехлива і оманлива. Проте не пригадую жодного випадку публічного покарання шахраїв, що наводить на невтішні висновки.

…Не встиг дописати останнього рядка, як дзвінок мобільного знову кличе. На екрані висвітлюється утаємничений номер. Жіночий голос російською мовою нахабно сповіщає, що мені оформлена позика у сумі двісті тисяч гривень, і якщо хочу одержати її негайно, то маю натиснути одиничку.

Це вже справжнісінький електронний терор! Либонь, так і замислювалося: вивести людину із психологічної рівноваги. І вкотре переконався, що в нашому суспільстві, де шарлатани почуваються як риба у воді, слід продавати сім-картки зі строгою іменною фіксацією. Не демократично? Чесних, порядних людей це аніскілечки не обмежить.