|
Версія для друку На головну ...I світла усмішка на прощання Ганна КЛІКОВКА. Світлина Івана Любиш-Кірдея. На
100-му році життя відійшла у засвіти Аріадна (Рада) Остапівна Лисенко — видатна
піаністка, професор НМАУ імені Петра Чайковського, заслужена артистка України,
онука основоположника української класичної музики Миколи Лисенка. Про це
повідомила Любов Лисенко, дружина її внука, диригента Миколи Лисенка
(молодшого): «З нею ми втратили цілу мистецьку епоху, старійшину роду
Лисенків». РАДА Лисенко
прожила довге життя, молоді роки, зокрема, припали на обпалені голодом 1930-ті,
коли було не до музики й інструментів. Тому навчатись грати в музичній школі
почала пізно, але закінчила з успіхом Київську консерваторію й почала виступати
як солістка. Музика вела Раду життям, а ще осявала цей шлях світла пам’ять
геніального діда. Цей образ був дороговказом у світ мистецтва. Вона була
берегинею його пам’яті й творчості, метою її життя стало відновлення традицій
українського композитора-класика. Про Раду
Лисенко дуже тепло відгукуються її колеги, вона мала величезну кількість учнів,
послідовників і шанувальників. Зокрема, у Фейсбуку, в одному з перших відгуків
на печальну подію, Дзвеніслава Саф’ян цитує фрагменти з інтерв’ю Ради Остапівни
газеті «День». «Я знала, що є онукою Лисенка, але ми ніколи не підкреслювали це
в сім’ї, ніколи і пів слова не говорили, що ми якісь особливі, — зізнавалася
щиро. — Звісно, на мене впливала родина, наше оточення. Мама співала народні
пісні, і я з нею виводила… Відчувала добре поліфонію. У школі грала Шопена,
Бетховена. А Лисенка — за нагоди… З часом стала більше його грати. Грала
свідомо і багато чого. Сьогодні я не скажу, що не хочу грати Шопена, бо граю
Лисенка. Але я знаю тепер, на старість дійшло, що таке за феномен — Микола
Лисенко і чим цінна його творчість. Тому мій голос за його увертюру, яка дає
нам можливість горіти і боротися». Згадувала
пані Рада також зворушливий епізод: святкували 60-річчя Миколи Віталійовича, на
той час Україна його добре знала і шанувала, як знала й те, що свого житла
композитор не мав, — усе пішло на його науку, творчість. Друзі ініціювали збір
коштів йому на дачу. Назбирали досить велику суму і вручили ювіляру з напуттям,
щоб він мав власний дах для відпочинку. Композитор знітився, гарно подякував і
на ті гроші побудував… першу українську музично-драматичну школу. «До діда
часто приїздили гості. В Києві було лише кілька українськомовних родин, і
Лисенки — одна з них. Тоді говорити українською, бути українцем — це була
позиція, — розповідала Аріадна Остапівна, — справжню українську музику треба
вміти відчути… відчути її свободу та шум просторого степу… Цього вчив мій дід».
Спадкоємиця
роду Лисенків упродовж всього життя вела активну педагогічну діяльність в
Національній музичній академії імені Петра Чайковського. Популяризувала твори
українських композиторів ХІХ-ХХ століть: Миколи Колесси, Романа Сімовича, Якова
Степового, Владислава Заремби, Василя Барвінського, Станіслава Людкевича,
Віктора Косенка, Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського, Миколи Дремлюги,
Андрія Штогаренка. Вперше виконала ряд творів українських композиторів для
фортепіано з оркестром, зокрема, «Концертні варіації» Людкевича, Поему-концерт
та «Симфонічні танці» Штогаренка. Виступала із симфонічними оркестрами під орудою
Миколи Колесси, Натана Рахліна, Костянтина Симеонова, Стефана Турчака, Федора
Глущенка та інших. На всіх
світлинах, котрими обмінюються люди, що знали Аріадну Остапівну, вона
усміхається. Приязно, відкрито, світло і щиро. Відійшла у Вічність Рада Лисенко,
сповна виконавши свій земний обов’язок і передавши естафету берегти пам’ять
славного роду молодій його гілці та усім, кому не байдужа доля української
культури. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Дотримуймось і контролюймо Читати16 СІЧНЯ відоме не лише «диктаторськими
законами», ухваленими 2014 року тодішнім «регіональним» парламентом у розпал
Революції гідності, а й тим, що цього дня, тобто вже завтра, вся сфера
обслуговування має перейти на державну мову у спілкуванні з клієнтами та
відвідувачами (якщо попросять перейти на іншу, то прохання буде виконане).
Отже, мовний омбудсмен Т. Кремінь нагадав, що свої мовні права треба
відстоювати. Якщо їх порушено, варто спробувати владнати ситуацію на місці,
попросивши працівника обслуговувати вас українською. У разі відмови слід
звернутися до керівництва закладу. Якщо і там «глухо», необхідно зафіксувати
факт відмови (аудіо-, відеоформат, письмове підтвердження очевидців тощо) та
дані суб’єкта господарювання (назва, адреса) і протягом шести місяців подати
скаргу (лист за адресою 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; електронна пошта
skarha@mova-ombudsman.gov.ua; заповнити відповідну форму на сайті www.mova-ombudsman.gov.ua).
Слід неодмінно зазначити свої ПІБ, суть проблеми та дані порушника, додати
докази.
Палива малувато ЧитатиСИНОПТИКИ завбачили в Україні різке
похолодання — морози до мінус двадцяти градусів і сніг. Водночас, як повідомило
Міненерго, станом на 12 січня на складах ТЕС наявно 621,8 тисячі тонн вугілля —
у 2,5 разу менше, ніж торік. Із них 233 тис. тонн палива — антрацитної групи,
яке не добувається в Україні, і 388,8 тис. тонн — газової вітчизняного
видобутку. За нормами першого має бути мінімум 208,9 тис. тонн, а другого —
737,2 тис. тонн, що загалом становить 946,1 тис. тонн. При цьому на складах
теплоенергоцентралей зберігається 137,5 тисячі тонн вугілля, що більше від стандарту,
який становить 124,7 тис. тонн.
Дорога продовжує вбивати ЧитатиУ ДЕПАРТАМЕНТІ патрульної поліції підбили
підсумки минулого року: сталося 168 107 ДТП, із них 26 140 — із травмованими
особами. У цих аваріях загинула 3541 людина та 31 974 дістали травми. Із
загального числа ДТП у 7641 розпрощались із життям (1198 чоловік) або
травмувалися (6959) пішоходи. 4432 аварії відбулися з участю дітей, у них
загинуло 168 неповнолітніх, а постраждали 3957. Унаслідок 1768 ДТП померли (235
осіб) або травмувалися (1610) велосипедисти. Порівняно з позаминулим роком,
загальна кількість аварій зросла майже на вісім тисяч, хоча число загиблих і
травмованих практично не змінилось. При цьому частка ДТП із постраждалими
порівняно з 2019 роком зменшилась та дорівнює 15,7% (було 16,2%). Число аварій,
зазначається, невпинно зростає з 2015-го — тоді було зафіксовано майже 140
тисяч, наступного року стільки ж, а 2017-го — вже 162 тисячі. Основними
причинами дорожньо-транспортних пригод залишаються перевищення швидкості,
порушення правил маневрування, проїзду перехресть, пішохідних переходів та
недотримання дистанції.
Приватизацію «дотискають» ЧитатиУЖЕ кілька років Фонд держмайна
намагається зробити приватними деякі великі підприємства. Остання така акція
відбулася ще 2005 року — тоді було продано завод «Криворіжсталь». Та Фонд не
здається: календар приватизації на цей рік містить понад 500 об’єктів, із яких
53 — великі та середні. Першим чималим підприємством від часу продажу
«Криворіжсталі» може стати ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (аукціон,
імовірно, відбудеться наприкінці першого кварталу — на початку другого). Також
у плані на розпродаж стоять шість обленерго та ПАТ «Одеський припортовий
завод».
Гроші повернуть. Якщо виживемо... ЧитатиУКРАЇНА таки купила вакцину від
коронавірусу китайського виробника Sinovac Biotech — з ефективністю, як нам
спершу говорила влада, сімдесят із чимсь відсотків. Але Національне агентство з
нагляду за здоров’ям Бразилії, перевіривши її, заявило, що насправді цей рівень
— вище 50%, але нижче 60%. Розвинені країни, певна річ, вакцинують своє
населення значно дієвішими препаратами. Проте міністр охорони здоров’я М.
Степанов не здається перед труднощами: за його словами, ефективність вище 50%
достатня для підтвердження дієвості вакцини та затвердження медичними
регуляторами. При цьому якщо препарат не допоможе, то компанія має повернути
державі гроші за нього (втім, навряд чи відшкодує імовірні збитки для здоров’я
тих, кого ним щепили). Вартість однієї дози коштуватиме для українців 504
гривні. Тим часом за добу, 13 січня, COVID-19 підтвердили у 7925 осіб, одужали
10 192 хворих, 162 пацієнти померли.
Погубила хімія? ЧитатиУ ЗАПОВІДНИКУ «Асканія-Нова» сталася
трагедія: за тиждень загинули близько 185 сірих журавлів, занесених до Червоної
книги. За попередньою версією поліції, птахи отруїлись обробленим хімікатами
зерном на довколишніх полях. Ведуться дослідження, аби встановити причину
загибелі рідкісних птахів. Порушено кримінальне провадження за ч. 1-ю ст. 239-ї
Кримінального кодексу (забруднення або псування земель).
|