|
Версія для друку На головну Народний «бюджет» надійніший Зенон МИХЛИК. Тернопільська область. Зі
скарбниці України 2021 року безпосередньо армія отримає лише 117,504 702 млрд
грн, що на 0,5 млрд грн менше, ніж у 2020-му. Зменшення видатків на Збройні
сили буде відчутним і в доларовому еквіваленті, позаяк у новий держбюджет
закладено вищий курс «зеленого». Це, зокрема, обмежить закупівлі сучасної
імпортної військової техніки, якої гостро бракує нашим бійцям для гідної
відсічі російському агресору. ЕКСПЕРТИ вважають це досить тривожним сигналом,
подібного не спостерігалося від початку війни на Донбасі. Звертають також
увагу, що в бюджеті-2021 відсутня окрема стаття про харчування особового складу
Збройних сил України, яка була в попередні роки. Тільки
народний «бюджет» незмінно дбає про своє військо, щоб, як повчає мудрий вислів,
не годувати чужого. — Передали
нашим воїнам чергову, цього разу новорічно-різдвяну гуманітарну допомогу, —
повідомив керівник групи тернопільських волонтерів «Схід і Захід разом»
Володимир Мосейко. — Відвезли майже три тонни продуктів і речей першої
необхідності, зібраних небайдужими жителями краю. Щиро вдячні всім, хто
підтримує захисників у цей непростий час. Анна Руда з
Тернополя на сторінці волонтерської організації «Бункер С» закликає господинь
готувати улюблені українськими вояками вареники вдома, бо через карантин нема
змоги жінкам зібратися в одному місці: «Зробіть маленьке відерце тих смаколиків
і зателефонуйте, ми приїдемо й заберемо. Можна ще закрутки, солодощі, засоби
гігієни, теплі шкарпетки і, звичайно, дитячі малюночки, які завжди в пошані!» Волонтери ГО
«Теребовлянська вежа» відправили на передову маскувальну зимову сітку,
виготовлену громадою селища Микулинці, теплий одяг, солодощі, дитячі малюнки
від шкіл сіл Заздрість, Струсів, Варваринці та селища Дружба. Жителі Боричівки
і Говилова забезпечили воїнів домашніми стравами, підприємець Віктор Клименко —
м’ясними продуктами, а в Кровинці завантажили передачами бус аж під самісінький
дах. Не залишилась осторонь і 86-річна Михайлина Ленчишин із села Слобідка —
сплела для українських військових понад сто пар теплих шкарпеток. Між іншим,
такі ж «теплі» подарунки одержують бійці від доцента кафедри стародавньої і
середньовічної історії Тернопільського педуніверситету Оксани Ятищук та її
студентів. В’яжуть вони шкарпетки вже третій рік. «За відпустку я зв’язала 50
пар, зараз — трошечки менше, бо наприкінці семестру навантаження велике», —
каже викладач. І додає, що робить це неодмінно з гарним настроєм. Мовляв, тоді
краще вдається. Регулярно
виїжджає на фронт, де впродовж тижня безкоштовно лікує наших військових,
стоматолог Андрій Біляк. Він учасник проєкту «Тризуб-2», що об’єднує 50 його
колег з усієї України. Хоча доводиться працювати у переобладнаному на
пересувний стоматкабінет фургоні, медик-волонтер старається надавати допомогу
пацієнтам на високому рівні. Не завжди
вдається волонтерам дістатися запланованих місць, бо небезпечно — дороги часто
обстрілюють російські окупанти. Тоді привезений вантаж передають через
військові штаби. На Різдвяні
свята в зоні бойових дій здійснюють духовну місію священники, зокрема капелани
УГКЦ з Тернопільщини. Правлять Святі Літургії, освячують воду, яка
доставляється до кожного опорного пункту, ведуть духовні бесіди серед бійців. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Дотримуймось і контролюймо Читати16 СІЧНЯ відоме не лише «диктаторськими
законами», ухваленими 2014 року тодішнім «регіональним» парламентом у розпал
Революції гідності, а й тим, що цього дня, тобто вже завтра, вся сфера
обслуговування має перейти на державну мову у спілкуванні з клієнтами та
відвідувачами (якщо попросять перейти на іншу, то прохання буде виконане).
Отже, мовний омбудсмен Т. Кремінь нагадав, що свої мовні права треба
відстоювати. Якщо їх порушено, варто спробувати владнати ситуацію на місці,
попросивши працівника обслуговувати вас українською. У разі відмови слід
звернутися до керівництва закладу. Якщо і там «глухо», необхідно зафіксувати
факт відмови (аудіо-, відеоформат, письмове підтвердження очевидців тощо) та
дані суб’єкта господарювання (назва, адреса) і протягом шести місяців подати
скаргу (лист за адресою 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; електронна пошта
skarha@mova-ombudsman.gov.ua; заповнити відповідну форму на сайті www.mova-ombudsman.gov.ua).
Слід неодмінно зазначити свої ПІБ, суть проблеми та дані порушника, додати
докази.
Палива малувато ЧитатиСИНОПТИКИ завбачили в Україні різке
похолодання — морози до мінус двадцяти градусів і сніг. Водночас, як повідомило
Міненерго, станом на 12 січня на складах ТЕС наявно 621,8 тисячі тонн вугілля —
у 2,5 разу менше, ніж торік. Із них 233 тис. тонн палива — антрацитної групи,
яке не добувається в Україні, і 388,8 тис. тонн — газової вітчизняного
видобутку. За нормами першого має бути мінімум 208,9 тис. тонн, а другого —
737,2 тис. тонн, що загалом становить 946,1 тис. тонн. При цьому на складах
теплоенергоцентралей зберігається 137,5 тисячі тонн вугілля, що більше від стандарту,
який становить 124,7 тис. тонн.
Дорога продовжує вбивати ЧитатиУ ДЕПАРТАМЕНТІ патрульної поліції підбили
підсумки минулого року: сталося 168 107 ДТП, із них 26 140 — із травмованими
особами. У цих аваріях загинула 3541 людина та 31 974 дістали травми. Із
загального числа ДТП у 7641 розпрощались із життям (1198 чоловік) або
травмувалися (6959) пішоходи. 4432 аварії відбулися з участю дітей, у них
загинуло 168 неповнолітніх, а постраждали 3957. Унаслідок 1768 ДТП померли (235
осіб) або травмувалися (1610) велосипедисти. Порівняно з позаминулим роком,
загальна кількість аварій зросла майже на вісім тисяч, хоча число загиблих і
травмованих практично не змінилось. При цьому частка ДТП із постраждалими
порівняно з 2019 роком зменшилась та дорівнює 15,7% (було 16,2%). Число аварій,
зазначається, невпинно зростає з 2015-го — тоді було зафіксовано майже 140
тисяч, наступного року стільки ж, а 2017-го — вже 162 тисячі. Основними
причинами дорожньо-транспортних пригод залишаються перевищення швидкості,
порушення правил маневрування, проїзду перехресть, пішохідних переходів та
недотримання дистанції.
Приватизацію «дотискають» ЧитатиУЖЕ кілька років Фонд держмайна
намагається зробити приватними деякі великі підприємства. Остання така акція
відбулася ще 2005 року — тоді було продано завод «Криворіжсталь». Та Фонд не
здається: календар приватизації на цей рік містить понад 500 об’єктів, із яких
53 — великі та середні. Першим чималим підприємством від часу продажу
«Криворіжсталі» може стати ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (аукціон,
імовірно, відбудеться наприкінці першого кварталу — на початку другого). Також
у плані на розпродаж стоять шість обленерго та ПАТ «Одеський припортовий
завод».
Гроші повернуть. Якщо виживемо... ЧитатиУКРАЇНА таки купила вакцину від
коронавірусу китайського виробника Sinovac Biotech — з ефективністю, як нам
спершу говорила влада, сімдесят із чимсь відсотків. Але Національне агентство з
нагляду за здоров’ям Бразилії, перевіривши її, заявило, що насправді цей рівень
— вище 50%, але нижче 60%. Розвинені країни, певна річ, вакцинують своє
населення значно дієвішими препаратами. Проте міністр охорони здоров’я М.
Степанов не здається перед труднощами: за його словами, ефективність вище 50%
достатня для підтвердження дієвості вакцини та затвердження медичними
регуляторами. При цьому якщо препарат не допоможе, то компанія має повернути
державі гроші за нього (втім, навряд чи відшкодує імовірні збитки для здоров’я
тих, кого ним щепили). Вартість однієї дози коштуватиме для українців 504
гривні. Тим часом за добу, 13 січня, COVID-19 підтвердили у 7925 осіб, одужали
10 192 хворих, 162 пацієнти померли.
Погубила хімія? ЧитатиУ ЗАПОВІДНИКУ «Асканія-Нова» сталася
трагедія: за тиждень загинули близько 185 сірих журавлів, занесених до Червоної
книги. За попередньою версією поліції, птахи отруїлись обробленим хімікатами
зерном на довколишніх полях. Ведуться дослідження, аби встановити причину
загибелі рідкісних птахів. Порушено кримінальне провадження за ч. 1-ю ст. 239-ї
Кримінального кодексу (забруднення або псування земель).
|