• Резонанс

Iнтереси людей — п’яте колесо до воза

Микола ЯСЕНЬ.

Дніпропетровська область.

Торік у розпал місцевих виборів Дніпропетровська облрада гучно повідомила, що закупляє 74 новенькі машини «швидкої». Як та синиця, що море підпалити грозилася, хвалився цим тодішній голова Святослав Олійник. Більше того, радо докинув, що перші сім карет уже прибули. Відбувся мітинг, на якому Святослав Васильович під бурхливі оплески присутніх передав автівки у розпорядження медиків. Тут же уточнив, що решту довго чекати не доведеться — до початку наступного, себто вже нинішнього, року.

СЛОВОМ, пан Олійник «пропіаривсь», як у подібних випадках кажуть, на повну котушку. Кілька днів поспіль тутешні ЗМІ тільки про це й гриміли. Адже обласний голова не забув наголосити, що діло не освятилося б, якби не сприяння обласного осередку партії «Слуга народу», чий «десант» до облради він має честь очолити та вести до перемоги. На свято було запрошено й заступницю директора Департаменту охорони здоров’я ОДА Вікторію Кулик. Вона виступила з влучною промовою, котра справила необхідне враження.

— Розвиток медицини для нас у пріоритеті, — заявила Вікторія Вікторівна, — особливо нині, під час пандемії. Закуповуємо для всіх лікарень сучасне обладнання і ось взялися за реалізацію регіональної програми з оновлення автопарку «швидких». Давно служба екстреної медичної допомоги області не знала настільки масової модернізації, яка покращить якість надання послуг і врятує не одне життя.

Далі слово надали директору обласного Центру екстреної медичної допомоги Радієві Шевченку. Від нього всі присутні почули, що «швидкі» — відомої американської компанії «Форд» «зі спеціалізованим обладнанням виробництва Італії, Німеччини, Кореї і, звичайно, України». Шевченко наголосив: на придбання 74 карет облрада не пошкодувала майже 155 мільйонів гривень. «Це надійні машини, оснащені всім необхідним, — продовжив Радій Анатолійович. — Є дефібрилятор, електрокардіограф із функцією дистанційної передачі даних, а також пристосування для ін’єкцій та вливань».

Трохи дивував лише один факт: після помпезностей автомобілі відразу перегнали у внутрішній двір ОДА. Не інакше як сховали за його високим парканом — подалі від людських очей. Бо відбулися вибори, минали листопад, грудень, а карети стояли за парканом, мов укопані. Пішли чутки. Адже ж цікавість людей проймала, з якої речі машини залишаються у схованці.

Аж буквально в останні дні минулого року автівки щезли — наче корова язиком їх злизала. А це не голка в сіні — сім справді гарненьких і біленьких автомобілів спецпризначення. Спершу люди були певні, що нарешті вони потрапили в Центр екстреної медичної допомоги. Кинулися дзвонити Радію Шевченку, аби привітати і його, і колектив із довгожданою обновою. Коли ж директор раптом заявляє, що рано поздоровляти — «машини до нас іще не доїхали». А куди ж вони поділися?

— Звідки я можу знати? — здивувався Шевченко. — Не ми ж їх купляли! Нам тільки вручили, але… з відстрочкою. Обіцяли — недовгою, та щось пішло не так, мабуть, як планували…

Може, знають, що «пішло не так», в обласному департаменті охорони здоров’я? Виявилося, коли вірити його директору Валерієві Сердюку, ні. Якщо ми правильно Валерія Миколайовича зрозуміли, медики до цієї акції лише тим боком, що для них закуповувалися машини. Це була «швидка» ініціатива виключно облради — у неї, мовляв, і питайте.

Гай-гай, а рада нині вже новообрана. Для теперішнього її керівництва ця новина — мов сніг на голову. Отож дайте час вникнути, розібратися. Довелося, коротко кажучи, допитливій та активній громадськості самій здійснити попереднє розслідування. І з’ясувалося щось вельми дивовижне: облрада фактично не придбала автомобілів, а тільки… збиралася це зробити. Придбати їх мала в лізинг, а позику надавав Укрексімбанк. Це означало, що поки банку не повернуть кредиту, він залишається власником машин. Далі спливли ще більш чудернацькі подробиці: облрада з Укрексімбанком на словах домовилася, а на ділі угоди лізингу не доробила, отож і не підписала. Надто багацько часу, певно, відбирали передвиборні клопоти й оборудки. Скажімо, докладалося чимало зусиль, щоб не допустити до перегонів кандидатів од Аграрної партії… Тим часом треба було чимсь зваблювати виборців, і тепер ніхто не признається, яким чином очільникам облради вдалося умовити банк бодай кілька автівок дати — аби було чим людям баки забити.

Коли ж вибори закінчилися, в обласних керманичів інші «актуальні» проблеми з’явилися. Приміром, Святослав Олійник як тільки не чіплявся за своє вигідне крісло. Але цього в нього вже не вийшло. Пролетів Святослав Васильович, як фанера над Дніпром. Щоб гарантувати собі посаду голови, перебіг під прикриття «Слуг народу», а ті у вирішальний момент обернулися до нього, даруйте, тилом. Тому можна зрозуміти, чому історія з машинами відійшла в тінь. Що трапилося далі, ясно, мов на сонечку: банк ждав, ждав та й жданики поїв. Мерщій забрав те, що належало йому, і шукай вітру в полі.

На цім уся затія з масштабним оновленням автопарку Центру екстреної медицини теж кінчається. Напередодні виборів, як бачите, гучно прокукурікали, а тепер хай хоч і не розвидняється. Одне діло швидка медична допомога, і зовсім інше — швидка сверблячка за будь-яку ціну лишатися при владі. А інтереси народу насправді — як п’яте колесо до воза. Точніше, до карет «швидкої.