Архів
П’ятниця,
15 січня 2021 року

№ 3 (19851)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Весела світлиця

 


Версія для друку          До списку статтей

 Новий рік, Новий рік! Тільки жарти молодіють!

Микола ДЕМ’ЯНЕНКО.

м. Бердянськ

Запорізької області.

Підійду до дзеркала — треба схуднути. Підійду до холодильника — треба поїсти. В усьому винні ноги.

* * *

Гроші приходять і відходять, відходять, відходять...

* * *

Радіючи, що вас носять на руках, не забувайте пильнувати за тим, куди вас несуть.

* * *

Інспектор ДАІ зупиняє іномарку і запитує:

— Аптечка є?

— Немає, але поруч мене — моя дружина медсестра.

* * *

Слухається в суді справа про розлучення. Суддя запитує в жінки:

— Яка причина вашого розлучення?

— Головна причина в тому, що він дурний, як пень, — каже жінка.

— А хіба ви про це не знали, коли розписувалися? — запитує суддя.

— Ні, не знала.

— А ви що скажете? — звертається суддя до чоловіка.

— Бреше! Вона знала!

* * *

Якщо ти крадеш в одного автора, то це плагіат. А якщо ти крадеш у багатьох — то це дослідницька робота.

* * *

Жінка розповідає своїй подрузі:

— Пам’ятаю, коли мій чоловік сідав за рояль.

— О, ваш чоловік грав на роялі?

— Ні. Мій чоловік його вкрав.

* * *

Раніше я не любив спати, тому що коли засинаєш, ти на вісім годин ніби випадаєш із реальності. Зараз я дуже люблю спати, тому що коли засинаєш, то на вісім годин ніби випадає сама реальність.

* * *

При огляді в’язниці міністр запитав:

— Чи мають в’язні можливість переглядати програми телебачення?

Начальник здивовано подивився на високого гостя:

— Можливість?! Вони повинні це робити. Телебачення — обов’язкова складова карального процесу.

* * *

Заходить красивий чоловік до ліфта, там стоїть жіночка.

Він:

— Мені на 14-й поверх.

— Я згодна...

* * *

— Вікторе, я вчора бачив, як ти виходив із кафе.

— Ти обізнався, Миколо, —— мене звідти завжди виносять.

* * *

Психолог відрізняється від звичайної людини не кількістю тарганів у голові, а тим, що він знає кожного з цих тарганів на ім’я.

* * *

Якщо ти втратив свій шанс, ніколи не думай, що він останній. Буде ще багато шансів, котрі ти втратиш.

Версія для друку          До списку статтей

Кожне сільце має своє слівце      

Панас СМАЛИВУС.

с. Нижчі Верещаки

Олександрівського району

Кіровоградської області.

Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай!

Зробив з дуба шпичку.

Хотів по поліну, та втяв по коліну.

Чи так, чи не так, а не буде з риби рак.

Замкнув вовка межи вівці — нехай тюрму знає.

Чи не діло учинив: на свиню хомут надів!

Оце вшив — два чоботи на одну ногу.

 

Мал. С. Федька.

— Живуть наші селяни, як у казці. Поглянь: дід, баба і курочка ряба. Благодать!

Мал. А. Василенка.

— Іване Кіндратовичу, ви приймаєте?

— Звичайно! Скільки сьогодні?!

Мал. А. Василенка.

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове