Архів
П’ятниця,
15 січня 2021 року

№ 3 (19851)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей

Досить збиткуватись!

Микола ЮРЧИШИН.

НЕ ТАК ДАВНО виливав свій біль на адресу працівників Укрпошти Анатолій Павлович Дехтяренко із Токарів Сумського району Сумської області. Йому за вересень, жовтень і листопад не доставили жодного номера передплачених ним «Сільських вістей». У Сумській обласній дирекції Укрпошти не поспішали розібратися з цим, хоча чоловік звертався туди кілька разів. Про це йшлось у критичній замітці «Вкотре про поштові негаразди», опублікованій у нашій газеті 4 грудня минулого року. І ось телефонний дзвінок від А. П. Дехтяренка: «Дякую. Всі недоодержані номери «Сільських вістей» мені доставили і дуже вибачалися за завдані прикрощі».

Невдовзі надійшла і офіційна відповідь із центральної Укрпошти: «Помилку з доставкою газет А. П. Дехтяренку виправлено, винних у тяганині покарано».

У подібну ситуацію потрапив Іван Васильович Кушнір, мешканець Більмака Запорізької області. На сайті Укрпошти передплатив «Сільські вісті» на грудень 2020-го і на перший квартал 2021 року. Проте за останній місяць року не одержав жодної газети. Місцеві поштовики ніякого пояснення не давали, а з головного офісу поштового відомства надходили беззмістовні відписки. Про це розповідалось у критичному матеріалі «Кинули людей напризволяще», надрукованому в «Сільських вістях» 31 грудня. За кілька днів надійшов електронний лист від І. В. Кушніра: «Дякую за допомогу. Листоноша принесла одночасно всі числа за грудень. Пообіцяла регулярно доставляти «Сільські вісті» і нинішнього року».

Хотілося б, щоб до своїх обов’язків сумлінно ставились усі зв’язківці. На жаль, телефонні дзвінки та листи до редакції свідчать про зовсім іншу поведінку багатьох із них. Ось три невтішні сигнали з Київщини: «Мені 77 років, далеко ходити нездужаю, — повідомила телефоном Ольга Романівна Граждан із Крутих Горбів Таращанського району. — І шкода, що не можу тепер читати моїх улюблених «Сільських вістей», бо привозить їх пересувна пошта у центр села, там вивантажує жужмом. Хто хоче, той і бере собі на дурняк газету, а такі передплатники, як я, страждають. Чому не привозять газет до дворів, адже Укрпошта здирає грубі гроші за доставку»?

З точнісінько такою проблемою звернувся до редакції Віталій Павлович Кулик із Веселого Кута цього ж Таращанського району. «Досить експериментувати і збиткуватись із передплатників, ми цього не заслужили», — гнівається В. Кулик.

Обурена роботою поштовиків і Марія Василівна Остролуцька із Ковалина Переяслав-Хмельницького району. Передплатив їй син Григорій «Сільські вісті» на перше півріччя 2021 року. За 6 січня всім передплатникам «Селяночку» принесли, а їй — ні. На запитання пенсіонерки, чому так сталося, працівниця пересувної пошти відповіла, що ніяк не може знайти її доставочної карточки, хоча квитанція на передплату в неї є. «Хіба це має бути моя проблема, а не поштовиків? — слушно запитує М. Остролуцька. — Я передплатила улюблену газету і хочу її одержувати, навіть незважаючи на нерегулярну доставку».

«Хто привезе мені недоодержані номери «Сільських вістей» за грудень минулого року? — хоче знати Віра Гордіївна Ващенко із села Михайло-Заводське Апостолівського району Дніпропетровщини. — Останній номер газети, хоч і з великим запізненням, я одержала 27 листопада».

Занепокоєний роботою поштовиків Теодозій Теодорович Говіщак із Бистриці Дрогобицького району Львівщини. Він при свідках-сусідах вручив листоноші гроші, аби та передплатила йому «Сільські вісті» на 2021 рік. Ось уже місяць, як не може одержати від неї квитанції на передплату.

Не може змиритися з тим, що йому вже четвертий місяць поспіль доставляють «СВ» на десятий-дванадцятий день після їх виходу, Василь Кирилович Герасимчук із Лебедів Острозького району Рівненщини.

Та що говорити про регіони, коли у стольному Києві із доставкою газет коїться казна-що. «Я проживаю на вулиці Васильківській, мене обслуговує 27-ме поштове відділення зв’язку, — повідомила телефоном киянка Юлія Кононівна Бобровська. — Останніх пів року мені «Сільські вісті» приносять... раз у місяць одночасно з пенсією. — Хто відповість за несвоєчасну доставку газети, за яку я заплатила чималі для мене гроші?»

Тривожного листа редакція одержала від Анатолія Івановича Городнього, що проживає на вулиці Стрітенській (належить до 53-го поштового відділення), котрий також скаржиться на нерегулярну доставку газети та недоодержання деяких номерів у грудні. Кілька тижнів тому мала розмову з начальником відділення зв’язку дочка Анатолія Івановича Аня. Та вибачалась і заспокоювала, що справа налагодиться. Однак усе залишилося по-старому.

Чекаємо ділового і оперативного реагування від керівництва Укрпошти.

Версія для друку          До списку статтей
  • З роси й води

З повагою рідні.

ДНЯМИ Василь Іванович Василенко з села Устимівка Васильківського району Київщини відсвяткував 85-річчя. Все життя батько передплачує «Сільські вісті», тому ми вирішили його привітати на сторінках улюбленої газети:

Бажаємо жити довго

та щасливо,

Щоб кожен ваш день

був схожий на диво!

Хай діти й онуки приносять

вам радість,

Дорогу до хати забуде

хай старість.

Живіть у здоров’ї,

у щасті і силі,

Літа проти вас хай

будуть безсилі.

Нехай зозуленька кує

вам щоліта

Многая, многая,

многая літа!

 

Озовіться, друзі

1966 РОКУ ми закінчили Ржищівський будівельний технікум і роз’їхались хто куди. Буду дуже радий, якщо відгукнуться однокурсники нашої ІІІ-В групи. Особливо хотів би відновити спілкування з Валентином Олександровичем Зволинським. Моя адреса: Малиш Василь Іванович, вул. Соборна, 50/1, м. Ромни, Сумська область, 42000. Тел.: 067-385-25-72.

* * *

Усіх випускників, які закінчили Смирновську середню школу в 1960 році, вітаю з ювілеєм та новорічно-різдвяними святами. Спілкуюсь із Василем Грицаєм, Людмилою Забігайло, Катериною Заєць, Людмилою Негрій. Контактів інших, на жаль, не маю. Якщо хтось прочитає мою замітку в газеті, прошу відгукнутися.

Хочу також згадати друзів і викладачів із Херсонського сільгоспінституту ім. О. Д. Цюрупи. Це були прекрасні студентські роки. Ми добре навчались і вміли гарно відпочити. Кожен із нас став хорошим фахівцем. Нам є що згадати. Пишіть на адресу: Сокіл Яків Якович, вул. Піщана, 33, с. Смирнове, Більмацький район, Запорізька область, 71040.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове