Архів
Вівторок,
12 січня 2021 року

№ 2 (19850)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Геополітика

Молдова — Україна: перезавантаження

Михайло ГУБАШ.

У сусідній Молдові на чергових президентських виборах, які відбулись у листопаді, перемогла лідер проєвропейської партії «Дія і солідарність» Мая Санду.

У ПЕРШОМУ турі (1 листопада) вона серед восьми кандидатів набрала понад 36% голосів виборців, випередивши свого основного конкурента — чинного на той момент президента країни Ігоря Додона на майже 4%. Обоє вийшли у другий тур, де Санду знову дістала перемогу з результатом майже 58% проти 42% у Додона.

Ігор Додон є прибічником проросійського напрямку розвитку, неодноразово їздив до РФ «на консультації». А от із українськими лідерами — ні з Порошенком, ані з Зеленським він так і не зустрівсь. Обидва відмовлялися від зустрічі з Додоном через його висловлювання про те, що Крим належить Росії. Натомість Мая Санду, перша жінка — президент Молдови, вважає окупований РФ півострів українським. Більше того, свій перший закордонний візит як глава держави вона вирішила здійснити саме в Україну. Тож відносини двох пострадянських республік мають налагодитися на користь обом незалежним країнам і обраному ними курсу на євроінтеграцію.

Але тут є нюанси. Точніше, перепони, які стоятимуть на цьому шляху. У Молдові це передусім діяльність Додона і його прихильників-соціалістів, зокрема у парламенті. Так, майже відразу після президентських виборів вони ухвалили низку нововведень, які мають обмежити повноваження новообраної президентки. Зокрема, прийняли рішення про переведення Служби інформації та безпеки (аналог нашої СБУ) у підпорядкування парламенту. «За» проголосувала нова парламентська більшість у складі фракції Партії соціалістів і фракції партії «Шор» — 51 зі 101 депутата. Того ж дня депутати ухвалили законопроєкт про функціонування мов, який закріплює за російською статус мови міжнаціонального спілкування. Також схвалили скасування закону, що був спрямований на обмеження роботи на території країни російських телеканалів.

24 грудня Мая Санду склала присягу президента Молдови і офіційно вступила на посаду. Додон проігнорував процедуру. Натомість він показово відбув до Москви з «робочим візитом». Там із заступником глави адміністрації президента РФ Дмитром Козаком обговорили питання «стратегічного партнерства» між Молдовою і Росією…

Також величезною проблемою для Молдови залишається присутність російських збройних сил у Придністров’ї. З таким чужоземним військовим «додатком» до ЄС навряд чи приймуть. Розуміючи це, М. Санду заявила, що військові РФ мають піти звідти.

Нагадаємо: під час розвалу СРСР у 1991 році Молдова вийшла зі складу Радянського Союзу і проголосила свою незалежність. Трохи раніше про незалежність і вихід зі складу Молдови оголосили в Придністров’ї, де створили так звану Придністровську Молдавську Республіку (ПМР). Річ у тому, що на початку 1990-х серед політичної еліти Молдови панували прорумунські настрої, існувала ідея об’єднання Молдови та Румунії в єдину державу. Це було неприйнятним для політичної еліти промислового придністровського регіону, де більшість населення становлять не молдавани, а росіяни та українці. Незабаром конфлікт переріс у збройне протистояння, пік якого припав на березень — липень 1992-го. Завдяки активній участі регулярних підрозділів 14-ї армії ЗС РФ, військову перемогу здобули сепаратисти ПМР. Відтоді конфлікт перетворився на «заморожений». На сьогодні група російських військ у Придністров’ї налічує близько 1700 чоловік особового складу. Частина з них входить до складу миротворчих сил, а більшість охороняє великі склади боєприпасів у селищі Колбасна.

Як же відреагував Кремль на пропозицію М. Санду вивести російські війська з Придністров’я? На підсумковій пресконференції року В. Путін заявив: «Загалом ми за те, щоб вивести, як тільки дозріє відповідна обстановка. Як тільки буде налагоджено нормальний діалог між Придністров’ям та іншою частиною Молдови. Як тільки підуть всі шляхом миру і примирення ситуації».

Нагадує «бородату» відмовку: «Як тільки, так одразу»… тобто «Після дощику в четвер». Що фактично означає — коли вирішать у Кремлі. А вирішать там тоді, коли вдасться примусити Молдову до поступок згідно з «меморандумом Козака». В принципі, така ж сама позиція Росії і щодо Донбасу з його автономією.

Тому варто уважніше придивитися до досвіду нашої південно-західної сусідки, де конфлікт ніяк не залагодиться вже 28 років. Ось що про це в інтерв’ю одному з українських видань розповіла Мая Санду: «Молдова обрала м’який підхід. Ми визнали, що Придністров’я є частиною переговорного формату, ми дали тамтешньому бізнесу той самий торговий режим, який мають наші виробники, зокрема право вільного експорту до ЄС за Угодою про асоціацію. Ми підписали понад 300 документів про розв’язання конфлікту тощо… Але попри всі ці кроки наразі ми нікуди не прийшли. І цей наш досвід Україні може бути корисно врахувати у діях щодо Донбасу». Вона також наголосила, що федералізацію Молдови вважає неприпустимою.

Чи дослухається українська влада до цих порад? Чи вчитиметься на чужих помилках, а не на власних? І якщо ще торік чимало надій ми покладали на нову адміністрацію США і нового президента, то після нещодавніх подій питання активної американської участі у розв’язанні конфлікту на Донбасі може залишитися під великим питанням. А там побачимо.

Санду заявила — вірить у те, що одного разу з’явиться геополітична можливість повернення самопроголошеної Придністровської республіки під контроль Кишинева. А ми віритимемо у те ж саме щодо Донбасу і Криму.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Тепер без пільг
Читати
Діряві шкарпетки? Нічого, потерпите
Читати
Вогненебезпечні свята
Читати
З худого кабана хоч вишкварки
Читати
Оце так «улов»
Читати
Розширюється газова співпраця
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове