Архів
П’ятниця,
18 грудня 2020 року

№ 97 (19845)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну

Змалку відданий Богові

Антоніна КІЗЛОВА.

18 грудня (5 грудня за ст. ст.) — православні вшановують преподобного Саву Освяченого (439—532 рр.), засновника щонайменше семи монастирів та укладача досі поширеного Єрусалимського (або Палестинського) статуту чернечого співжиття з докладним упорядкуванням участі насельників у богослужіннях.

Угодник народився в каппадокійському містечку Муталаска (сучасне м. Талас, Туреччина) в християнській родині. Коли главу сім’ї відрядили у військових справах до Александрії, дружина вирушила слідом, а восьмирічного хлопчика взяв під опіку дядько, котрий жив при монастирі святої Флавіани. Сава швидко навчився читати та вивчив Святе Письмо, а незабаром вирішив присвятити життя Господу. Він відмовився повертатись додому, коли батьки приїхали по нього, а в 17 років прийняв постриг.

Через 10 років Сава вирушив шукати монастир із якнайсуворішим статутом. Зрештою за порадою Євфимія Великого, відомого благочестям і схильністю до усамітнення, осів у обителі отця Феоктиста. Коли останній помер, Сава, один із його найближчих послідовників, пішов у затвор. Через п’ять років оселився в Йорданській пустелі, де навколо нього поступово зібралися учні. 484 р. вони звели печерну церкву. Навколо неї розвинулася лавра Сави Освяченого, один із пустельних монастирів, які він заснував. У лаврі за молитвами настоятеля відкрилося джерело питної води, також під час посухи її поливали дощі. Господь обдарував преподобного здатністю до цілющої молитви.

На прохання братії подвижник став наглядачем і керівником усіх палестинських чернечих громад, що офіційно затвердив Єрусалимський патріарх. Саме з такими повноваженнями Сава захищав перед візантійським імператором рішення Халкедонського вселенського собору 451 р., який засудив єресь Євтихія, котрий визнавав у Христі лише одну природу — божественну (монофізитська єресь), а не божественну та людську водночас.

Спочив угодник у своїй лаврі, де й був похований. Його мощі були віднайдені нетлінними, а 1256 р. перевезені у Венецію, звідки їх вдалося повернути лише 1965 р.

В українських землях із давніх часів на празник заведено сповідатися й причащатися. Жінки традиційно збирались у рукодільні гурти «і савити, і варварити, і куделю кучматити». Про тих, хто цього дня не працював, казали: «Савила та варварила й сорочки собі не справила». Цього дня зазвичай бували хуртовини, тож у народі кажуть: «Савка приїде на білих санках».

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Свята наближаються...
Читати
...Кошти віддаляються
Читати
Комусь не до гулянь
Читати
У чиїх руках місто?
Читати
Скільки і кому чекати «швидку»
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове