|
|
|||||||
|
||||||||
|
||||||||
| ||||||||
|
Версія для друку До списку статтей Бережімо довкілля Ольга ШАПОВАЛ. м. Київ. БОЛЯЧЕ спостерігати, як Україна потопає у смітті. Якось у Мукачівському районі Закарпаття стала свідком ганебної картини: люди викидали сміття просто в невеличку гірську річечку, що розносила весь той непотріб швидкою течією. Вони навіть не замислювалися, що забруднюють чисту джерельну воду! На Київщині є річка Красна, права притока Дніпра. Раніше вона була чиста і красива, а тепер біля водойми миють автомашини, а чайки та лебеді да-а-вно вже не прилітають до своїх колишніх гнізд. А скільки разів я робила зауваження у дворі невихованим людям, які кидають долу недопалки, залишають недоїдки, порожні банки та пляшки, і не злічити. Та хіба вони реагують належним чином? Наведу ще один приклад. Уже міжнародного «зразка». Випало мені якось побувати в Єгипті. Там, на березі Червоного моря, є курортне місто Хургада. Поїхала я на екскурсію помилуватися кораловими островами. На превеликий жаль, побачила не тільки красу: в морі поруч коралів плавали купи сміття (скло, разовий посуд, пляшки), яке звозять мешканці різних готелів. Соромно за людей, які не цінують краси природи. Пощастило побувати і в Ізраїлі, Південній Кореї, Еміратах. Там чистота і краса надзвичайна! У європейських країнах розвинений навіть такий прибутковий бізнес: сміття сортують, переробляють, а з органічного виходить гарне добриво. До речі, знаю, що і наша Львівщина може похвалитися таким гарним досвідом. І на Чернігівщині, де живуть мої рідні, — чистота й порядок. Прикро, але у нашому житті чимало й словесного сміття, яке сиплеться звідусіль. І як усе те вичистити з нашої свідомості? Сміття на вулицях міст і сіл, на узбіччях, в річках та озерах, а також те, що ллється брудним потоком з телеекранів та інтернет-мереж, пробиває дорогу в мислення несвідомих людей, відтак позначається на їхніх характерах і поведінці. Тому й вирішила написати про цю величезну проблему до «Сільських вістей» — газети, яку читає вся Україна. Адже внутрішня охайність і порядність, сумлінні й совісні вчинки всіх без винятку громадян — це, на мою думку, місток до чистого і впорядкованого довкілля. Версія для друку До списку статтей | Відгукніться, побратими ДАЛЕКОГО 1962-го я був командиром саперного відділення другого взводу (в/ч 82873 «Д»). Служив у Чехословаччині. Дуже хотів би почути голос чи отримати листа від моїх побратимів. Ось дивлюсь на наше спільне фото і пригадую Петра Березовського, Михайла Стасюка з Вінниччини, Григорія Гучіка з Хмельниччини, Анатолія Васяновича з Житомирщини. Буду також радий, якщо відгукнуться мої молоді вихованці: Юрко, Павлик, Кабанець із Черкащини. Моя адреса: Мацько Микола Станіславович, с. Жуківці, Жмеринський район, Вінницька область, 23143. * * * 1968-го мене призвали до армії. Служив у м. Подольську Московської області, в/ч 55672 «А». Командиром був Віталій Михайлович Нікітін, нині полковник у відставці. Чекатиму, що бодай хтось із колишніх бійців нашої першої роти напише або зателефонує мені. Моя адреса: Білоног Микола Григорович, с. Супрунівка, Білопільський район, Сумська область, 41860. Тел.: 05443 (код) 98-7-20 (дом.), 050-649-29-52 (моб.).
|