Архів
Вівторок,
15 грудня 2020 року

№ 96 (19844)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Соціальна панорама

Гуртожитки — у власність громад

Олена КОЩЕНКО.

ПОМЕШКАННЯ в державних і корпоративних гуртожитках можна буде приватизувати, після того як їх 2021 року передадуть у власність територіальних громад. Зареєстрований у парламенті законопроєкт передбачає компенсацію суб’єктам господарювання, до статутних капіталів яких включені гуртожитки, за передавання приміщень у власність громад. Зокрема, програмою передбачено зарахувати до їхньої власності 490 гуртожитків, з яких 271 — державної власності та 219 — включених до статутних капіталів підприємств. «Це дасть змогу майже 70 тис. мешканців гуртожитків, які не можуть самостійно придбати чи побудувати власне житло, приватизувати свої помешкання», — пояснив міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов.

Онлайн-уроки для дітей з інвалідністю

ШКОЛИ в селах, селищах і невеликих містах погано пристосовані до потреб дітей з інвалідністю. Зокрема, щодо підготовки персоналу, фізичної доступності закладів і навчальних приміщень, відповідності навчальних програм та, особливо, інформаційно-комунікаційного забезпечення й надання індивідуальної підтримки. Через що 85% таких юних громадян країни досі навчаються вдома або ж узагалі не здобувають освіти.

Тим часом пандемія коронавірусу ще більше обмежила доступ до освіти дітей з інвалідністю. Так, якщо до карантину хоча б 15% із них мали змогу навчатися в інклюзивних класах, то після впровадження дистанційного навчання багато таких учнів узагалі втратили зв’язок зі школою. І батькам, і вчителям бракує методичних матеріалів, щоб адаптувати онлайн-уроки до спроможностей цих діток. До того ж велика кількість неповнолітніх з інвалідністю проживає у малозабезпечених сім’ях, які часто не мають необхідної техніки для дистанційного навчання. Про це свідчать дані моніторингової місії ООН із прав людини в Україні.

Книжки друковані, електронні та звукові

ОСТАННІМ часом поняття «книжка» розширилося. Це вже не тільки поліграфічне видання, а й книжка електронна і навіть звукова (коли диктор начитує текст). Так само розділились і вподобання охочих до художнього слова. Як засвідчило соціологічне дослідження, опубліковане Українським інститутом книги, 67% населення впродовж року читали саме друковані книжки, 28% — електронні, а 15% — слухали аудіокнижки. При цьому серед них більшість прочитала або прослухала всього лиш від однієї до п’яти книжок за рік. Порівняно з 2018-м істотно поменшало тих, хто ознайомивсь із понад двома десятками друкованих видань.

Водночас серед читачів друкованих книжок 40% придбали їх, 39% — мали в домашній бібліотеці, 35% — позичили у друзів, 17% — взяли в публічній бібліотеці, 13% — отримали в подарунок і 7% — скористалися шкільною бібліотекою. Серед читачів електронних книжок 69% респондентів завантажили книжки безкоштовно, 4% — купили, а 2% скористалися онлайн-передплатою. Найчастіше електронні книжки читають зі смартфона — 69%, 19% — із планшета, 17% — з комп’ютера або ноутбука і лише 7% — із пристрою для читання книжок.

Підвищення мінімалки відкладається

ЗАПЛАНОВАНЕ раніше на липень збільшення мінімальної заробітної плати до 6,5 тис. грн перенесли. Нова дата — 1 грудня 2021 року. Рішення про відстрочення було ухвалене після консультацій із партнерами України та дискусії з МВФ стосовно бюджету-2021. Причиною назвали те, що досить суттєве підвищення мінімалки може спричинити новий потужний виток інфляції, яка і так уже стрімко набирає обертів. Утім, підвищення мінімальної зарплати до 6 тис. грн із 1 січня 2021 року залишається чинним.

В субсидійній залежності від держави

ЗА останні роки комунальні тарифи зросли в рази, тож дві третини українських сімей, у тому числі 50% працюючих, не здатні їх оплатити, тому сидять на державній «милостині». Проте уряд у розпал опалювального сезону взяв курс на скорочення лав субсидіантів. Мінфін підготував Методику верифікації субсидій, яка передбачає перевірку правдивості інформації заявників. Дані, які одержувачі держ­допомоги надали перед її призначенням, перевірятимуть в автоматизованих реєстрах, інформаційних системах та базах Держгеокадастру, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової служби, Міністерства освіти, Міністерства юстиції та інших відомствах.

Лукава банківська реклама

БАНКИ повсюди нав’язливо рекламують кредити «для вирішення найнагальніших життєвих проблем». Фінансисти зазначають максимальну суму кредиту, але при цьому чомусь «забувають» так само чітко поінформувати про реальну річну ставку і терміни погашення. Щоправда, такі відомості в угодах все ж є, але помічені вони «зірочкою» і надруковані дуже дрібним шрифтом. Це пряме порушення закону про доброчесність банківської реклами… Національний банк України провів масштабну перевірку банків щодо того, як вони рекламують свої позички. Виявляється, тільки 25 фінустанов дотримуються законодавства. Решта заманює клієнтів, фактично граючи з ними, як кіт із мишкою.

НБУ ухвалив нові, жорсткіші, вимоги до договорів банків і правила розрахунку реальної річної ставки за споживчими кредитами для клієнтів. Обидва документи набудуть чинності у квітні наступного року.

У пошуках заробітку

ПОТОЧНОГО року зросла нелегальна трудова міграція українських заробітчан до Німеччини через територію Польщі. Про це інформують міжнародні агентства з працевлаштування. Вони навели таку схему. Дрібні польські рекрутові фірми набирають в Україні заробітчан для роботи нібито в Польщі. А вже на місці пропонують виїхати до Німеччини на роботу з більшою зарплатою — в основному для догляду за непрацездатними німцями або для нагляду за будинком.

Юристи попереджають про незаконність такого кроку, адже в Німеччину не можна приїжджати працювати з-за кордону навіть легально, тому що діють карантинні обмеження. За даними німецької поліції, лише з липня по листопад з країни вислали понад півтисячі українських нелегалів, які прибули туди з польською трудовою візою. Цим громадянам в’їзд до всіх країн Євросоюзу буде заборонений.

П’ємо дедалі більше, та ще й міцного

Наступного року Кабінет Міністрів планує підвищити акцизи на алкоголь. Таким чином, наприклад, півлітра горілки коштуватиме як мінімум 93 гривні (зараз — 89 грн). Це вдарить по бюджету українців. Адже за бурхливий 2020-й громадяни стали вживати більше, до того ж міцніших напоїв. За даними Асоціації споживачів, алкоголь дозволяє собі 57% населення. В основному це чоловіки. ТОП найпопулярніших напоїв має такий вигляд: пиво і горілка — 49%, вино столове — 27%, ігристе («шампанське») —19%, коньяк і бренді — 18%, кріплене вино — 17%.

Тільки на горілчані напої українці витрачають 7,8 млрд гривень на рік. Лідери — кияни, які купують біленької на 1,8 млрд гривень за рік. Друге місце у Дніпропетровської області (839 млн гривень), третє — у Київської (705 млн гривень). Далі йдуть Львівська і Харківська області — 610 и 566 млн гривень відповідно.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Удар по фермерству
Читати
Комісія винесла вердикт
Читати
Вакцина буде. Але не для всіх
Читати
Готується закон про зброю
Читати
Ожеледиця наробила лиха
Читати
Відреставрували архітектурну перлину
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове