Архів
Вівторок,
8 грудня 2020 року

№ 94 (19842)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Геополітика

Новий світовий порядок на порозі?

Михайло ГУБАШ.

В середині листопада Китай і ще 14 держав Південно-Східної Азії, зокрема, Японія, Південна Корея, Австралія, підписали угоду про ЗВТ (зону вільної торгівлі) — найбільшу на сьогодні у світі. Це дало привід декому стверджувати, що поступово геополітичний центр світу переміститься із Заходу (США і Європа) на Схід. Нагадує відповідне пророцтво Нострадамуса про «панування жовтої раси» у третьому тисячолітті...

КРІМ названих країн, угоду про «Всебічне регіональне економічне партнерство» (ВРЕП, або латиницею RCEP) ухвалили також В’єтнам, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М’янма, Бруней, Лаос, Камбоджа та Нова Зеландія.

Сумарне населення цих країн 2,2 млрд осіб, а сукупний ВВП — $26,2 трлн (близько третини світового економічного виробництва). У рамках угоди повинні діяти знижені торговельні мита. Окрім торгівлі, домовленості стосуються послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації та авторських прав.

Угода, вважають експерти, сприятиме економічній інтеграції в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. До того ж цей пакт є великим успіхом для Китаю на тлі триваючої торговельної війни зі США.

Треба зауважити, що переговори щодо створення ВРЕП тривали вісім років. Затримка була через Індію, яка також мала б приєднатися до угоди, але побоювалася, що дешеві товари з Китаю створять вітчизняним виробникам непереборну конкуренцію. Тож Індія, повагавшись, відмовилася від своїх додаткових умов і тим самим прискорила підписання угоди іншими країнами-учасницями. Утім, наголошується, що шлях до її вступу в організацію залишається відкритим.

Зрозуміло, що підписання угоди про ВРЕП може мати негативний вплив на деякі американські компанії і транснаціональні корпорації. Під загрозою опиняється їхня конкурентоспроможність у Південно-Східному регіоні планети. Тому угоду ВРЕП можна розцінювати як велику економічну перемогу Китаю.

Особливо з огляду на те, що кілька країн-підписантів є близькими союзниками і стратегічними партнерами США. Так, Японія та Південна Корея давно пов’язані зі Сполученими Штатами військо-політичними відносинами, які вищі за економічні. Що ж до Австралії та Нової Зеландії, то вони також завжди розглядалися як надійні сателіти США. Невже таки зрадили свого «старшого брата»?

Ні, стверджувати цього не можна. Адже Штати самі певною мірою спровокували таке ставлення і позицію своїх партнерів і союзників.

Якщо президент Барак Обама, розуміючи значення й питому вагу країн Тихоокеанського регіону, наприкінці своєї каденції у 2016-му підписав торговельну угоду про Транстихоокеанське партнерство (ТТП), що скасовувала мита на товари і послуги в усьому цьому регіоні, то чи не перше, що зробив Дональд Трамп, ставши президентом, у січні 2017 року підписав указ стосовно виходу США із ТТП. Мовляв, це не вигідно Америці, яка має «стати великою». За чийсь рахунок.

Така «політика», заснована на доброму чи поганому настрої окремої людини, та відсутність єдиної стратегії не йдуть на користь великій державі. Наприклад, зараз східні союзники США мають абсолютно справедливу відмовку від будь-яких претензій у зраді: «У вас там не зрозуміло, хто при владі і хто буде. Ви сьогодні прийшли, завтра пішли. А нам тут жити. І сьогодні, і завтра. Тож, звиняйте, панове, — своя сорочка до тіла ближче».

Хай там як, але на сьогодні маємо два реальні глобальні центри впливу, умовно кажучи, — Захід і Схід. Саме вони протистоятимуть один одному в економічному вимірі. І саме між ними за ринки збуту, технології та інвестиції йтимуть війни. Сподіватимемося, що не «гарячі». А там побачимо.

Втім, розвиток подій у світі не обмежуватиметься тільки цим протистоянням. Адже без «хазяйського ока» залишається великий шмат — країни, не охоплені відповідними угодами і союзами: Індія, Росія, арабський світ, Африка, Латинська Америка. Тож на світовій геополітичній шахівниці можливі різні позиції і комбінації, шахи, мати та й цугцванги…

Ну а Україна зі своєю позицією вже визначилася — євроатлантичний напрямок. Проте велика гра ще триває.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
У фонді — дефіцит
Читати
Грип нікуди не подівся
Читати
Спиртозаводи нарозхват
Читати
Концерн ліквідують
Читати
Не жартуйте з антибіотиками
Читати
Атестація не потрібна?
Читати
Краще сидіть удома
Читати
Екстремальне освідчення
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове