Архів
П’ятниця,
4 грудня 2020 року

№ 93 (19841)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей

Здав кров — урятував життя

Василь ПРОХОРОВИЧ.

смт Більмак Запорізької області.

Фото автора.

ЗАСЛУЖЕНИЙ донор України — таке почесне звання нині має житель нашого селища Геннадій Врублевський. Після вручення відповідного знака і посвідчення до нього всі тепло вітали Геннадія Олександровича із заслуженою нагородою. Вже багато років поспіль він безкоштовно здає кров. Загалом чоловік понад сотню разів приходив на станцію переливання крові центральної районної лікарні. Це ж скільком людям він допоміг!

Народився Геннадій Врублевський у селі Дубове. Після закінчення Комиш-Зорянської середньої школи пішов працювати слюсарем на завод «Електроприлад». Повернувся на підприємство і після служби в армії.

— Коли у Вірменії стався землетрус, то до працівників заводу звернулися з проханням здати кров, аби було що переливати потерпілим. І я відгукнувся на цей поклик, — каже Геннадій. — З багатьма заводчанами пішов тоді на станцію переливання й уперше здав кров. Відтоді регулярно роблю це раз на два місяці. Мене кличе совість. Якщо я здоровий і можу здати кров, то чому ж цього не зробити? Вона напевно комусь допоможе, врятує життя.

Нині Геннадій Врублевський працює будівельником. Робота важка. Для того щоб вчасно здати об’єкт в експлуатацію, іноді доводиться працювати без вихідних. Але час, аби здати кров, завжди знаходить.

— Цього вже вимагає мій організм, — зізнається чоловік. — Я навіть краще себе почуваю, коли здаю кров. Вважаю, що для мене це корисно, організм ніби омолоджується.

Разом із дружиною він виховав двох дочок, які вже мають свої сім’ї, не відірвались від рідної землі — мешкають і працюють у райцентрі. Внуки часто прибігають на гостини до дідуся і бабусі, радують їх своїм щебетом.

Є у Врублевського і хобі. Коли видається вільна хвилинка (хоч це буває дуже рідко), він поспішає до ставка порибалити.

Версія для друку          До списку статтей
  • З роси й води

Микола ВАЛЕРЧУК.

ДИТИНСТВО і юність Дмитра Васильовича Чинника минули у знаменитому селі Летава Чемеровецького району Хмельниччини. Це край, де за надзвичайні трудові досягнення в сільськогосподарському виробництві 11 місцевим жителям присвоєно високе звання Героя Соціалістичної Праці. Тож не випадково Дмитро Васильович подавсь у хлібороби. Закінчивши Уманський сільськогосподарський інститут, працював агрономом, затим першим заступником начальника управління сільського господарства Хмельницького облвиконкому. За новаторство і прогресивні підходи у розвитку аграрної галузі області Дмитра Чинника призначили начальником Головного управління землеробства республіканського міністерства. 1975-го він повернувся на Поділля і очолив облсільгоспуправління.

За багато років Дмитро Васильович навчив і виховав сотні майстрів землеробської справи, які стали професіоналами на цій ниві. Як ветеран війни і праці він брав активну участь у діяльності обласного товариства ветеранів, займався патріотичним вихованням молоді. Днями йому виповнилося 90 років. Дмитра Васильовича Чинника вітають зі славним ювілеєм ветерани Хмельниччини. Приєднуються до них усі земляки. З роси й води вам, ювіляре, при доброму здоров’ї неодмінно досягнути життєвої вікової вершини!

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове