|
Версія для друку На головну Виноградівська кераміка Василь САДОВИЙ. Закарпатська область. Традиції
гончарного ремесла на Закарпатті сягають глибокої давнини. Розвитку його
сприяли поклади глини поблизу низки сіл, зокрема і у Виноградівському районі.
Хоча місцева глина там і тут різниться за якістю та забарвленням, вона вся
придатна для обробітку. До того ж випалювання виробів з неї потребує низької
температури. Це й послужило сільським умільцям у виготовленні різноманітного
посуду для повсякденного вжитку. У ХІХ та на початку ХХ століття
глиняний посуд населених пунктів Драгова, Дубовинки, Гуді, Хуста, Виноградова й
Вільхівки, крім продажу на тутешніх ринках, був затребуваний також в угорських
і румунських селах. Продавали його не за гроші, а «насипом». Щоб купити,
наприклад, горщик, треба було двічі насипати в нього пшениці або кукурудзи. Кількість
зерна правила за ціну посудини. Як пояснив гончар із Дубовинки Іван Полянський,
гроші змінювалися, тож вигідніше було товар обмінювати. Із розвитком промисловості,
посиленням залежності майстрів від скупників гончарство почало скорочувати свої
обсяги. Різко зменшився попит на гончарні вироби, після того як у продажу
з’явився дешевий посуд із металу. Задля піднесення ремесла, що
занепадало, в містах Закарпатської області почали діяти школи та майстерні, в
яких охочі вивчали особливості технології обробітку глини та виготовлення
виробів з неї. У 1892-1906 роках працювала
керамічна майстерня і у Виноградові. Очолював її Фішер Форкошгаз. У процесі
навчання учні виробляли кахлі, отримуючи за це невелику платню. У сусідньому
Іршавському районі майстри села Вільхівка досконало опанували техніку «урізу».
Вони поливали поверхню виробу спеціальним розчином і ножиком із підсушеного
черепка вирізали традиційні рослинні або геометричні орнаменти. З часом цей
стиль розпису підхопили гончарі села Великі Ком’яти та Виноградова. 1965 року у
Виноградові став до ладу промкомбінат, на якому працювало 1400 робітників. Був
тут і керамічний цех. Першими сюди запросили самодіяльних майстрів із
Виноградова — Федора Черницького та Івана Драгуна, головним художником стала
випускниця Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва Марія
Ковальчук. Саме ці майстри сформували основні традиції та стиль
вино-градівської кераміки. Федір
Черницький полюбляв виготовляти кавові сервізи, тарілки, пивники, невеликі за
ємністю корчаги, а Іван Драгун — високі вази для квітів, які ставили в кімнатах
на підлозі. В 1967 році
запрацював цех із виробництва кахлів, а ще через чотири роки запустили
електричну піч: у новоствореному цеху трудилися понад 600 гончарів. На роботу
сюди радо приймали випускників профільних училищ та інститутів. Понад 10
фахівців художньої майстерні під керівництвом головного художника Івана Гецка
розробляли нові види продукції, які затверджувала художня рада в Ужгороді. Глину брали
з покладів, знайдених у селах Онок, Велика Копаня Виноградівського району,
Мідяниця — Іршавського та міста Дружківка Донецької області. Барвники
отримували з Вишневого, що неподалік Києва, та з російського Дулєво. Способів
виготовлення виробів було два: пластичне формування і лиття. Керамічну масу
готували у спеціальному цеху розробки матеріалів на чолі з головним технологом
Катериною Матій. Гіпсомодельний цех, очолюваний Володимиром Єжовим,
спеціалізувався на гіпсових формах для заливки й декорування. Випалювали вироби
у двох електричних печах. Температура першого випалу становила 800 °C, а
другого — від 850 до 900 °C. У 1978 році
промкомбінат перейменували на Виноградівський керамічний завод. Збільшився його
колектив, який об’єднав близько 1800 фахівців, значно розширений асортимент продукції
налічував понад 100 найменувань. Серед найпопулярніших — сервізи, різноманітні
декоративні елементи для оздоблення житла. Керамічні вироби заводу
користувалися попитом не тільки в Україні, а у республіках колишнього
Радянського Союзу та за рубежем. Завод
перестав виробляти свою продукцію 1993-го. Трохи довше проіснувала його філія у
смт Королево... А яке ж
сьогодення виноградівської кераміки? На жаль, про це можна розповісти кількома
рядками. Відсутність промислової бази аж ніяк не сприяє художникам-керамістам.
Ремесло самотужки відроджує та розвиває Ольга Гал — членкиня Національної
спілки майстрів народного мистецтва України (на фото). Свою продукцію з
глини вона випалює у власній печі. Мисткиня прагне зберегти і популяризувати
найкращі традиції та здобутки гончарної справи краю. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Жорсткий карантин — під питанням ЧитатиНИНІ ведеться дуже багато розмов про те,
чи будуть запроваджуватись обмеження на кшталт тих, які діяли навесні. Станом на
27 листопада ще нічого не було ясно. Джерела в Офісі президента повідомили ЗМІ,
буцімто обговорюються такі варіанти дат: із 25 грудня по 17 січня та з 7-го до
20 грудня. А 27 листопада в Україні зафіксували черговий антирекорд за
кількістю нових випадків коронавірусу — 16 294; 184 хворих померло,
госпіталізували 1639 осіб, одужало 8897 чоловік. А після вихідних дані такі: за
добу, 30 листопада, діагноз COVID-19 поставлено 9946 українцям (570 дітям та
360 медпрацівникам), госпіталізовано 1161 хворого, померли 114 осіб, змогли
побороти недугу 5771. Від початку березня коронавірус уразив 732 625 громадян,
одужали 345 149 із них, померли 12 327 хворих. За цей час проведено 4 528 772
ПЛР-тестувань.
Насамперед не нашкодити ЧитатиПОСТІЙНИЙ представник Програми розвитку ООН в
Україні Дафіна Герчева повідомила, що понад 10% представників малого та
середнього бізнесу перебувають на межі банкрутства і вже незабаром можуть
закритись. Аби повернути їх до роботи, потрібні фінансові стимули та інші
гарантії підтримки. Крім того, з травня у нашій країні понад 4 мільйони осіб
були зареєстровані як безробітні, і це, вважають у ПРООН, ще й занижені цифри
через високу частку тіньової економіки. Д. Герчева заявила, що межа між
дотриманням протоколу реагування на коронавірус (карантин, обмежувальні заходи)
та забезпеченням нормального функціонування економіки дуже тонка, і, на її
думку, повний карантин може нашкодити більше, ніж захистити.
Нас чекає подорожчання енергоносіїв ЧитатиМІНЕНЕРГО повідомило, що вже цього тижня
мають зрости тарифи на електроенергію для населення. В. о. очільника відомства
Ю. Бойко сказав, що останніми місяцями велася робота щодо прийняття «з цього
болючого питання максимально виваженого рішення». Нині середня ціна 1 кВт-год
становить 1,04 грн: у рамках чинної моделі покладання спецзобов’язань
оплачується виключно доставка, але у грудні тариф «Укренерго» підвищиться із 24
коп. до 31 коп., і ціна доставки для всіх категорій споживачів зросте на 7 коп.
Крім цього, НКРЕКП 25 листопада схвалила проєкти постанов стосовно встановлення
нових тарифів для облгазів на доставку блакитного палива. У двох десятках
компаній пропонується підняти тариф у середньому на 80%, зменшується вартість
лише у двох. Ці зміни, втім, іще не набули чинності.
Не вистачає, бо зростає кількість ЧитатиЗА ДАНИМИ МОЗ, станом на 12 листопада в
лікарнях, які надають допомогу пацієнтам із COVID-19, налічувалося 53 886
ліжок, 22 318 — з підведеним киснем (централізована подача та кисневі
концентратори). У відсотках це 41%, а має бути принаймні 80%. У чому ж причина?
У міністерстві пояснюють її таким чином: число ліжок постійно зростає, і не всі
з них встигають обладнати доступом до кисню. Є лікарні, в яких забезпеченість
становить 100%, у деяких — 90%, але скрізь, запевнили, ведеться робота. Тим
часом на Львівщині сталася трагедія: через вимкнення електропостачання померли
двоє пацієнтів, які перебували на штучній вентиляції легень. При цьому в медзакладі
були наявні два аварійні генератори, жоден із яких не переключився автоматично.
Поліція порушила кримінальне провадження, міністерство заявило, що перевірить
усі лікарні.
Підкидали грошей, та де вони? ЧитатиПОЧИНАЮЧИ з 2014 року Сполучені Штати Америки
надали нашій державі понад 4,1 млрд доларів фінансової допомоги. Також, як
повідомило посольство США, Україна одержала три суверенні гарантії позик на 1
мільярд доларів кожна для сприяння стабілізації економіки. 41 мільйон доларів
також було виділено на медичні й гуманітарні потреби після початку пандемії
COVID-19.
Сподіваються на азарт ЧитатиУРЯД погодив проєкт держбюджету-2021 до
другого читання. Доходи наступного року передбачаються на рівні 1,092 трильйона
гривень (+21 млрд грн у порівнянні з попереднім проєктом), видатки — 1,328 трлн
грн (-12,8 млрд грн). Значний доважок отримала субвенція на
соціально-економічний розвиток — 6 мільярдів гривень, також збільшилися видатки
на прокуратуру на 2 млрд грн і на 1,5 мільярда — на створення сучасної
клінічної бази для лікування онкохворих у Національному інституті раку. При
цьому найбільша економія у видатках запланована — 8,5 млрд грн — за рахунок
виплати пенсій. Адже підвищення мінімальної заробітної плати до 6500 грн
переноситься на 1 грудня 2021 року, а частина пенсійних виплат прив’язана саме
до цього показника. Така ж причина у скороченні освітньої субвенції місцевим
бюджетам на 2,3 мільярда гривень. При цьому уряд очікує надходження до
спецфонду держбюджету в сумі 7,443 млрд грн. Такі кошти мають сумарно сплатити
суб’єкти господарювання за ліцензії на діяльність у сфері організації і
проведення азартних ігор та лотерей.
У лідерах — центр і північ ЧитатиСТАНОМ на 26 листопада сільгоспвиробники
зібрали 80,3 міль-йона тонн основних культур із площі 23,7 мільйона га. Найурожайніші
Полтавщина — 6,3 млн т, Харківщина — 6,2 млн т, Вінниччина — 5,6 млн т,
Чернігівщина — 5,4 млн т та Сумщина — 5,3 млн т.
|