|
Версія для друку На головну Молоко на язику. Та що з того? Без державної підтримки провідну галузь ніщо не
врятує Василь ПІДДУБНЯК. Є ДВІ новини — погана і хороша. Спочатку
хороша: Україна за торішніми показниками найбільших виробників молока 123 країн
світу посіла 22-ге місце. Слід здогадуватися — почесне. Це місце могло б бути
ще почесніше, якби не істотне скорочення дійної череди і, зрозуміло, падіння
обсягів виробництва молока. Одначе, як
повідомляє Асоціація виробників молока з посиланням на звіт Dairy Report 2020
експертів IFCN, через загострення кризи у молочній галузі, практичну
відсутність державної підтримки наша аграрна держава позбудеться либонь кількох
щаблів у рейтингу. Аналітик
Асоціації виробників молока Володимир Андрієць, посилаючись на згаданий звіт,
зауважив, що торік в Україні було «вироблено 9 млн т молока в базі сухої
речовини (SCM), ціна молока-сировини була на 11% нижча від ціни на світовому
ринку, а самозабезпечення молоком країни становило 104%. За 2014-2019 рр. його
виробництво знижувалось на 2,3% на рік, кількість молочнотоварних ферм
зменшувалась на 4,3% щороку, водночас середній надій молока зростав на 2%». Словом,
молочна галузь перебуває у такому ж стані, як ті коні на переправі… А кого це
хвилює, як сказали б не тільки в Одесі. Виявляється, хвилює! Минулого
тижня у Мінекономіки з участю профільних асоціацій обговорено проєкт Концепції
державної цільової програми розвитку галузі скотарства на період до 2030 року. Програма, як
зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського
господарства Тарас Висоцький, передбачає розвиток промислового скотарства,
поліпшення генофонду ВРХ, підвищення інвестиційної привабливості галузі, а
також стимулювання виробництва харчових продуктів тваринного походження,
піднесення внутрішньої та зовнішньої торгівлі яловичиною… А у сухому
залишку, як той казав? Розробники
Концепції переконані, що її здійснення у підсумку призведе до зростання
поголів’я корів молочного напряму продуктивності в сільськогосподарських
підприємствах на 11%, а також до збільшення обсягу частки промислового
виробництва продукції на 2%. Стане більше тваринницьких ферм і комплексів, на
них прийдуть не доярки з важкими відрами, а новітні технології та сучасне
обладнання… Урядовці
сподіваються, що корови у фермерських і особистих селянських господарствах не
стоятимуть осторонь важливої державної справи. Є також надія (а як же без неї?)
на довгожданий притік хоч якихось інвестицій… Та чи стане
найближча десятирічка щасливою для корів і їхніх господарів, чи знову — вилами
по молоку з водою? Мрії про
обіцяне щастя доведеться напевне відкласти. У державному бюджеті на 2021 рік
фонд підтримки сільгоспвиробників збільшений лише на 500 млн грн — до 4,5 млрд
грн. Це значно менше, ніж очікували представники галузі і пропонувало
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Під час
розгляду у Верховній Раді проєкту Держбюджету-2021 (перше читання) всі
депутатські правки та пропозиції щодо збільшення фінансування провідної
аграрної галузі були відкинуті. «Якщо знову
на тваринництво буде виділено 1 млрд грн, це означає, що ми не використаємо
потенціал, який є навіть на сьогодні, — вважає учасниця дискусії,
віце-президентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк. — А фонди,
передбачені на держпідтримку, показують, що їх недостатньо. На відшкодування
вартості племінних ресурсів у бюджеті на 2020 рік закладено 300 млн грн, а
заявок на сьогодні вже надійшло на 380 млн грн. Тобто всі господарства, які
розраховували на підтримку, отримають пропорційно меншу суму». Ганна
Лавренюк знову нагадала і про те, що вимоги нового харчового та ветеринарного
законодавства потребують додаткових інвестицій. Інвестицій у доїльні зали,
молочні блоки, контроль за здоров’ям тварин… А їх не замінить жодна Концепція,
якою б багатообіцяльною вона не була. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Коронавірус не головна причина ЧитатиУПРОДОВЖ дев’яти місяців року померли 426,69
тис. українців — на 2,3% менше, ніж торік. Народилося 220,66 тис. немовлят, що
теж менше, щоправда, на 5,4%. При цьому у вересні цього року зафіксовано значне
зростання числа померлих порівняно з торішнім першим осіннім місяцем — на
15,4%, до 48,37 тис. осіб. Така ж тенденція мала місце у червні (перевищення на
8,4%) та серпні (3,9%). Від ішемічної хвороби серця, за інформацією Держстату,
як і раніше, померло найбільше українців — 199,1 тис., або 46,7%, загалом же
хвороби системи кровообігу стали причинами смерті у 67,4% випадках. COVID-19 за
дев’ять місяців року забрав життя 4,3 тис. осіб, або 1%. Однак у вересні частка
цього мотиву смерті підвищилася до 3,6%, а загальна кількість померлих
становила 1,74 тис.
Слідство так і не завершене ЧитатиСІМ років минуло від початку Революції
гідності. Поточного року у «справах Майдану» визнано постраждалими понад дві
тисячі осіб. Однак за увесь час набули законної сили вироки лише щодо 21 особи
(за звинуваченням у злочинах, скоєних проти учасників Революції гідності).
Загалом було притягнуто до карної відповідальності 37 осіб, із яких 26
правоохоронців, троє суддів і вісім цивільних. Стосовно 27 підозрюваних було
обрано запобіжний захід — утримання під вартою заочно. Прокуратура нарікає на
затягування розгляду судами матеріалів і наголошує на важливості винесення
рішень про заочний арешт фігурантів, бо це дає змогу оголосити їх у міжнародний
розшук.
Кому дістанеться вакцина ЧитатиУКРАЇНА чекає, що отримає безкоштовно 8 млн
доз вакцини від коронавірусу, які можна очікувати в першому півріччі наступного
року (перший транш — 1,2 млн доз). Такої кількості, запевняє головний санлікар
В. Ляшко, вистачить для 10% населення, оскільки вакцина потребує подвійного
введення. А потрібно зробити щеплення, як мінімум, 20 млн громадян, відтак
решту доз будуть закуповувати. Першочергово вакцинуватимуть пріоритетні групи
населення: медпрацівників, рятувальників, людей із серйозними супутніми
захворюваннями, осіб похилого віку, що проживають у закритих колективах,
працівників шкіл, громадян, які мешкають у притулках для безхатьків, тощо.
Влада заявляє, що країна готова прийняти навіть ультрахолодні вакцини (для транспортування
і зберігання яких треба мінус 70 градусів).
Явка вища, але й порушень більше ЧитатиЦІЄЇ неділі відбувся другий тур виборів мерів
у містах Львів, Слов’янськ, Рівне, Дрогобич, Миколаїв, Ужгород, Черкаси,
Полтава, Нікополь, Дніпро, Бердянськ. У Центрвиборчкомі інформують, що середня
явка становила 29,53%. Найвища — 39,23% — зафіксована в Бердянську, найнижча —
23,93% — у Дніпрі. Громадянська мережа «ОПОРА» повідомляє, що станом на 18:30
складено 20 протоколів про адмінпорушення. Зафіксований 41 випадок
фотографування бюлетенів на 7,5% виборчих дільниць. Це порушення названо
ключовою проблемою виборів 22 листопада (5 жовтня та 15 листопада
фотографування бюлетенів було зафіксовано на 0,48 та 3,03% дільниць
відповідно).
Торгівля млявіша ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Держстат, упродовж січня —
вересня експорт до Євросоюзу порівняно з аналогічним торішнім періодом
скоротився на 16,3% і становить 13,06 мільярда доларів, а імпорт із ЄС — на
10,5%, сягнувши 16,44 мільярда доларів (сальдо зовнішньої торгівлі, таким
чином, є від’ємним, розмір — 3,38 млрд дол.). Найбільші обсяги наших товарів
надійшли в Польщу (обсяг становить 2,33 млрд дол., це на 8% менше, ніж торік),
Німеччину (1,48 млрд дол., на 17% менше) та Італію (1,33 млрд дол., на 26,7%
менше). Наша країна продавала насамперед машини, обладнання та механізми (на
1,92 млрд дол., що, втім, на 9,3% менше, ніж минулого року), чорні метали (на
1,81 млрд дол., на 26,6% менше), жири та олії тваринного або рослинного
походження (на 1,34 млрд дол. і на 23,7% більше). Так само найбільше товарів
купувала Україна в Німеччини (на 3,88 млрд дол., на 14,6% менше, ніж торік),
Польщі (на 2,87 млрд дол., на 4,4% менше) та Італії (на 1,4 млрд дол., на 3,6%
менше).
Ліжка буцімто є ЧитатиЗА ДАНИМИ МОЗ, станом на сьогодні в
українських лікарнях вільні 11 815 ліжок, забезпечених киснем. Але ситуація в
регіонах різна. Наприклад, на Дніпропетровщині та Херсонщині кількість вільних ліжок
велика, а в Києві та на Харківщині становище критичне. Тим часом 20 листопада
зафіксовано найбільшу кількість виявлених випадків коронавірусу за добу — 14
580 (19 листопада було 14 575). 22 листопада діагноз отримали 10 945 українців
(491 дитина та 447 медпрацівників), госпіталізували 1165 осіб, померли 124
хворих, одужали 4143 чоловік. Починаючи з березня COVID-19 заразилися 635 689
громадян, із них 291 060 осіб одужали, а 11 075 померли. Сьогодні борються з
хворобою 333 554 особи.
|