Вербиченька

Cторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК.

• Фольклорна спадщина

Не тепер, то в четвер...

Наталя
НЕЧИПОРЕНКО.

Про понеділок ми вже розказали («Вербиченька» за 16 червня ц. р.). А що ж інші дні тижня?

ВАЖЛИВУ справу колись починали у вівторок.

Що ж до середи, то цей день наші пращури вважали «пісним», через що був він, так би мовити, нещасливим. Із середою було пов’язано безліч недобрих прикмет. Скажімо, якщо дівчина цього дня митиме голову, то волосся перестане рости — «коса буде плоха». Косу в середу не розчісували, а вагітних, попереджаючи про це, лякали ще й важкими пологами. Дехто вірив у таке: якщо заміжня дев’ять серед поспіль розчісуватиме косу, то її чоловік помре. В середу не милися, не одягали нової сорочки, не прали білизни, не позичали солі, не продавали худобу. Цього дня не ходили в гості, оскільки суворо дотримувалися посту. Тим, хто все-таки приходив, нагадували: «Добрі ви гості, та в середу трапилися».

Зате четвер вважався легким і щасливим днем. Свідченням цього є звичай приурочувати до цього дня сватання. Згадаймо «Енеїду» Котляревського: «Як пахло сватанням в Латина і ждали тілько четверга...». Люди вірили, що в цей день народжуються багаті. По допомогу до бабусь-шептух зверталися тільки в четвер. Казали, що в четвер Бог створив усі планети, а тому в цей день найкраще садити городину, зокрема огірки, капусту.

Багато повір’їв пов’язано з Чистим четвергом (четвер напередодні Великодня). У цей день годилося звільнити подвір’я від сміття, побілити хату, почистити худобу. Щоб тіло було здорове, цього дня до схід сонця потрібно було скупатися в річці або хоча б у діжці чи кориті. Це нібито відвертало хвороби. Охочі спокою й злагоди в родині збиралися всією сім’єю на Чистий четвер за спільним обідом.

Погоджуватися чи ні з перерахованими повір’ями — ваша особиста справа. А ось із таким із них просто неможливо не погодитися: не втрачаймо надії, коли щось не склалося. Мрії для того й існують, щоб збуватися!

«Як не тепер, то у четвер», — казали наші пращури.