|
Версія для друку На головну Запит на видовища та стабільність Василь ГОРВАТ. Закарпатська область. Нарешті,
після того як на дільницях Ужгорода, Мукачева та Хуста перераховано бюлетені,
можна сказати, що перший тур місцевих виборів у регіоні завершився. ЩО Ж вони засвідчили? Що на Закарпатті, як і загалом по всій країні,
на жаль, виборці дедалі більше підтримують не відомі політичні партії, а
тимчасові передвиборні проєкти. В їх основі — гучні слова, піар,
інтернет-технології. А де не вистачає фантазії, допомагають гроші. Багато людей
голосували суто за зовнішнє та звукове оформлення, не дуже розбираючись у суті
назви. Ну як же? Звичайно, проголосуємо за «Рідне Закарпаття», бо ж Закарпаття,
бо рідне. Яка програма? Хороша програма. А хіба буває погана? Звичайно, партія
виступає за все хороше і проти всього недоброго. Власне, й «Слуга народу»
здобув торік таку фантастичну перемогу не як партія, а виключно як бренд.
Нестандартні ролики, рекламні гасла на кшталт «Зробимо їх разом» виявилися
ефективнішими за рутинну партійну роботу. Щоправда, сьогодні «СН» уже
перетворилася на класичну партійну організацію з осередками в кожному районі,
але їхній тогорічний успіх став прикладом для наслідування місцевим
новоспеченим партіям із сумнівним, але дієвим слоганом «Київ нам не указ». А у
прикордонному місті Берегове на Закарпатті взагалі виграла Партія угорців
України «КМКС», за яку агітували угорські високопосадовці. Втішати може
хіба те, що Європа також потерпає від подібних проєктів, які вже спричинили
чимало проблем. Мова, зокрема, й про один із найуспішніших — брекзит, тобто
розкручення ідеї виходу з Європейського Союзу. На туманному Альбіоні теж усе
робилося за допомогою сучасних технологій, відеосюжетів в Інтернеті, формування
певних настроїв у соціальних мережах. Ще один
промовистий приклад — нещодавні вибори в Чехії. Там на місцевих політичних
змаганнях найбільший відсоток набрала АНО (тобто «айно», «так»), засновником
якої є Андрій Бабіш. Розшифровується назва як «акція незадоволених громадян» і
супроводжується гучними популістськими лозунгами. На Закарпатті, до речі, є
подібна «марка» — «Клуб Андрія Балоги»… А головами
ОТГ практично скрізь на Закарпатті стали діючі мери незалежно від політичних
поглядів, рівня корумпованості, а також — віросповідання. Очевидно, електорат
прагне бодай якоїсь постійності у світі політичних і кліматичних катаклізмів. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Протокол складуть на місці ЧитатиЗГІДНО з ухваленими парламентом змінами до
Кодексу про адміністративні правопорушення, за перебування громадян у
громадських спорудах і транспорті без масок запроваджуються штрафи в розмірі
від 170 до 255 гривень. Як повідомив раніше глава МОЗ М. Степанов, протокол
складатимуть на місці (такий самий механізм, як і при порушенні Правил
дорожнього руху). Штрафувати мають право працівники Нацполіції, представники
епідемічного контролю та органів місцевого самоврядування тощо. До набуття
новими нормами чинності діють старі, згідно з якими штраф за порушення умов
карантину становить від 17 до 34 тисяч гривень. Їх міністр юстиції Д. Малюська
назвав несправедливими: по-перше, це здирництво, по-друге, недієво. Бо кошти
стягувалися тільки після рішення суду.
У фонді — дефіцит ЧитатиУПРОДОВЖ січня — жовтня витрати Пенсійного
фонду перевищили доходи на 17,3 мільярда гривень: 395 мільярдів гривень проти
378 мільярдів. При цьому жовтень став першим місяцем року, в якому ситуація
вирівнялася. Якщо порівнювати з минулим роком, то тоді доходи фонду становили
354 мільярди гривень, що на 6,8% менше цьогорічного показника. Їх структура
складається із власних надходжень та дофінансувань із держбюджету. Нинішнього
року фонд заробив 226,7 мільярда, тобто 60% загальної суми. Торік ця частка
дорівнювала 55,5%.
Ще є із чим «працювати» ЧитатиЯК ВІДОМО, уряд провів економічний аудит
держави. Згідно з його результатами, розмір нереалізованого потенціалу України
за останні 10 років — 1 трильйон доларів. Найбільша частка корисних копалин:
наявні понад 12 тисяч розвіданих родовищ, і тільки третина з них розробляється.
В уряді кажуть, що правильне використання надр (створення високотехнологічної
продукції з доданою вартістю) може принести країні 409 мільярдів доларів.
Земельний потенціал через обмеження на вільне розпоряджання ділянками не використаний
на 85 млрд доларів: цінність угідь була занижена. 5 млн га землі зникло з
держвласності, не розвивалося зрошення, не надходили інвестиції в сільське
господарство. Не використано потенціал водних ресурсів (гідроенергетика
реалізується на половину потужностей, можливості рибного господарства — лиш на
чверть, зрошення земель (менш ніж 20%) оцінюється в 12 млрд доларів, потенціал
лісових масивів — у 40 млрд доларів. Усе це не стало відкриттям для українців.
Хотілося б іще реальних кроків влади, а не чергових балачок та жонглювання
цифрами.
Антибіотики не «аскорбінка» ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЮТЬ у МОЗ,
уживання антибіотиків зросло в 3,5 разу в порівнянні з минулим роком. Причина
відома: по-перше, українці люблять самолікування, по-друге, острах захворіти на
COVID-19 чи зазнати ускладнень через зволікання спонукають до походу в аптеку.
Однак така «стратегія» дуже небезпечна: прийом антибіотиків на власний розсуд,
коли до цього немає показань, спричиняє звикання організму до ефекту
препаратів, і тоді, коли вони справді необхідні, лікарям доводиться призначати
дуже сильні, 4-5-го поколінь, аби подіяли. МОЗ закликає співвітчизників не
займатися самолікуванням, а медиків — не «напихувати» пацієнтів антибіотиками
«для профілактики».
Звільнили від призову ЧитатиУХВАЛЕНО зміни до Закону «Про військовий
обов’язок і військову службу», згідно з якими співробітників Держслужби з
надзвичайних ситуацій звільнили від призову. Згідно з логікою законотворців,
строкова служба працівників у війську ускладнює службі виконання завдань за
призначенням, тож не слід відривати людей від роботи. Таким чином, від служби в
армії звільнені не тільки педагоги, медики, священники, поліцейські, а ще й
рятувальники.
Автовиробництво на ладан дихає ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ асоціація «Укравтопром», у
жовтні на наших заводах зібрали 687 одиниць транспортних засобів. Порівняно з
торішнім результатом показник знизився майже на чверть. Найбільше минулого
місяця було виготовлено легковиків: 606 штук, що, втім, на 24% менше, ніж торік.
Випуск комерційних автомобілів (без урахування «АвтоКрАЗу», який із серпня 2016
року перестав розкривати інформацію про своє виробництво) скоротився на 87% —
до чотирьох(!) штук. Виробництво автобусів упало на 5%: у жовтні на п’яти
підприємствах виготовили 77 одиниць. Усього з початку року в Україні було
випущено 3791 автотранспортний засіб, що на 39% менше, ніж за десять місяців
минулого року.
|