Архів
Вівторок,
10 листопада 2020 року

№ 86 (19834)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Пост здоров’я
  Версія для друку          На головну
  • Сільські обрії

За кордон — лише по досвід

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

Фото автора.

Креативний, сказати б, чоловік Михайло Костюк з Банюнина Кам’янка-Бузького району. Хоча, на перший погляд, ніби в ньому нічого особливого. Живе собі в селі з дружиною і трьома дітьми, вирощує городину, садовину, квіти… Проте знаний він не лише на всю округу, а й набагато далі.

КОЖНИЙ, хто їде київською трасою, зверне увагу на ятки із сільськогосподарською продукцією. Чого там тільки нема! Від винограду, яблук, груш, слив, персиків, абрикосів, соків, варення, настоянок, гарбузів, грибів, картоплі — до розмаїтих саджанців. Зрештою, товар видозмінюється в залежності від пори року. А ще наявні торбинки — спакувати придбане, ваги, вода і серветки, аби вимити-витерти, скажімо, грушу і скуштувати її. На кожному товарі — цінник. І, як вишенька на торті, — на прилавках свіжі троянди та хризантеми…

Не видно в тій крамничці просто неба лише продавця. Не має Михайло Костюк часу стояти край траси, нахвалюючи свій товар. Ось і виникла в нього ідея покластися на довіру покупців, залишивши на прилавку скляний «термінальчик» для гривень й оптимістично зробивши на ньому напис — «Самообслуговування».

— І, знаєте, — не приховує радості Михайло, — ніхто нічого не краде!

А крамничка не «зачиняється» ні вдень, ні вночі. Нема в неї й перерви на обід. Зупиняються приватні машини, автобуси з туристами. Обирають собі до вподоби, хто що забажає, залишають гроші й мандрують далі. А якби в кого виникли якісь запитання, тут є телефони — господаря і його дружини Галини.

Михайло тільки раз або двічі на день забирає касу.

— Хай хто мені скаже, що ми не в Європі живемо, — світиться ентузіазмом господар і, ховаючи кількасот гривень у гаманець, додає, що «совкова» звичка все цупити, на щастя, в українців минає.

Що тут коментувати? Як кажуть: його б слова та Богові у вуха. Менше б тоді роботи було у правоохоронців.

Але хтось же у суспільстві має бути таким невиправним оптимістом, якщо хочете, диваком, і в нетрадиційний спосіб запроваджувати цивілізаційні норми поведінки, культуру обслуговування, привчати нас до чеснот, заснованих на людській довірі.

Михайлова крамничка відчинена вже третій рік. І — не збанкрутувала. Навпаки, він планує організувати ще одну таку ж. А тим часом на його ділянках шелестять кущі лохини, пнуться до сонця молоденькі персики, абрикоси, не кажучи вже про «декор» — туї, ялиці, квіткове різноманіття… І дерева чорного горіха! За словами Михайла, він став непоганим фахівцем з його вирощування. Стверджує, за цією рослиною — велике майбутнє, і далі сипле компліментами на користь не звичного ще продукту, мовляв, 10 його грамів за цілющістю замінять пів кілограма лимонів. А що вже цінна деревина: використовується при оздобленні яхт та дорогих автомобілів…

Плани у Михайла Костюка грандіозні. Розширює власні земельні володіння, облаштовує сховища, експериментує із сортами, формує основні напрями свого бізнесу — наголос робить саме на чорному горісі й баштанних, яких у нього 12 гектарів розмаїтих сортів. І розраховує, що їхньою з дружиною підприємницькою стежкою підуть діти — Назарій, Христина та Остап. Першому 16 років, він уже багато в чому допомагає батькові, особливо у пору збирання врожаю.

Розповідати про свій бізнес Михайло Костюк може годинами. Аби чогось досягти, вважає, треба по-справжньому любити свою справу і вірити в успіх. Тут, на рідній землі. А за кордон їхати (певен, бо бував там) хіба що для того, аби запозичити кращий досвід.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Протокол складуть на місці
Читати
У фонді — дефіцит
Читати
Ще є із чим «працювати»
Читати
Антибіотики не «аскорбінка»
Читати
Звільнили від призову
Читати
Автовиробництво на ладан дихає
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове