|
Версія для друку На головну Довга дорога до рідного слова Ганна Кліковка. Запорізька область. БУЛО Б дивним, ба навіть смішним вважати, що російську
в Запоріжжі хтось притісняє. Вона лунає настільки повсюдно, що українській,
державній, доводиться себе утверджувати та відстоювати. Упродовж 14
років у Запоріжжі лишалося чинним рішення міськради «Про надання російській
мові в місті Запоріжжі статусу регіональної мови». Його ухвалили в липні 2006
року, а діяло воно на підставі закону «Про мови в Українській РСР» далекого
1989-го. Після прийняття 2012 року Закону «Про засади державної мовної
політики», що зажив скандальної слави як «закон Колесніченка-Ківалова» і
викликав обурення свідомої частини українців, попередній втратив чинність.
Проте коли «ківаловський» визнали неконституційним, рішення міської ради не
було скасоване. На сході точилася запекла війна з російськими загарбниками, за
Україну, рідну землю і материнську мову гинули найкращі її сини, а Запоріжжя в
особі головної владної структури знай захищало мову сусіда-загарбника. Два роки
тому в листопаді депутатам нинішнього скликання запропонував зрештою зробити
правильний крок їхній колега з фракції «Солідарність» («Європейська
Солідарність») Андрій Согорін. Однак міська рада не підтримала скасування
статусу російської мови в Запоріжжі як регіональної. Проте Андрій
Согорін виявив послідовність і відстоював свої переконання і патріотичну
позицію в судах. І ось хороша новина: Запорізький окружний адміністративний суд
визнав позов Согоріна до Запорізької міської ради щодо визнання протиправним та
нечинним рішення «Про надання російській мові в місті Запоріжжі статусу
регіональної мови» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю. Про це
Андрій лаконічно написав на своїй сторінці в соціальних мережах і подякував
усім, хто відстоював інтереси запоріжців в Окружному адміністративному суді. Гарний
подарунок рідному місту до Дня української писемності та мови. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Протокол складуть на місці ЧитатиЗГІДНО з ухваленими парламентом змінами до
Кодексу про адміністративні правопорушення, за перебування громадян у
громадських спорудах і транспорті без масок запроваджуються штрафи в розмірі
від 170 до 255 гривень. Як повідомив раніше глава МОЗ М. Степанов, протокол
складатимуть на місці (такий самий механізм, як і при порушенні Правил
дорожнього руху). Штрафувати мають право працівники Нацполіції, представники
епідемічного контролю та органів місцевого самоврядування тощо. До набуття
новими нормами чинності діють старі, згідно з якими штраф за порушення умов
карантину становить від 17 до 34 тисяч гривень. Їх міністр юстиції Д. Малюська
назвав несправедливими: по-перше, це здирництво, по-друге, недієво. Бо кошти
стягувалися тільки після рішення суду.
У фонді — дефіцит ЧитатиУПРОДОВЖ січня — жовтня витрати Пенсійного
фонду перевищили доходи на 17,3 мільярда гривень: 395 мільярдів гривень проти
378 мільярдів. При цьому жовтень став першим місяцем року, в якому ситуація
вирівнялася. Якщо порівнювати з минулим роком, то тоді доходи фонду становили
354 мільярди гривень, що на 6,8% менше цьогорічного показника. Їх структура
складається із власних надходжень та дофінансувань із держбюджету. Нинішнього
року фонд заробив 226,7 мільярда, тобто 60% загальної суми. Торік ця частка
дорівнювала 55,5%.
Ще є із чим «працювати» ЧитатиЯК ВІДОМО, уряд провів економічний аудит
держави. Згідно з його результатами, розмір нереалізованого потенціалу України
за останні 10 років — 1 трильйон доларів. Найбільша частка корисних копалин:
наявні понад 12 тисяч розвіданих родовищ, і тільки третина з них розробляється.
В уряді кажуть, що правильне використання надр (створення високотехнологічної
продукції з доданою вартістю) може принести країні 409 мільярдів доларів.
Земельний потенціал через обмеження на вільне розпоряджання ділянками не використаний
на 85 млрд доларів: цінність угідь була занижена. 5 млн га землі зникло з
держвласності, не розвивалося зрошення, не надходили інвестиції в сільське
господарство. Не використано потенціал водних ресурсів (гідроенергетика
реалізується на половину потужностей, можливості рибного господарства — лиш на
чверть, зрошення земель (менш ніж 20%) оцінюється в 12 млрд доларів, потенціал
лісових масивів — у 40 млрд доларів. Усе це не стало відкриттям для українців.
Хотілося б іще реальних кроків влади, а не чергових балачок та жонглювання
цифрами.
Антибіотики не «аскорбінка» ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЮТЬ у МОЗ,
уживання антибіотиків зросло в 3,5 разу в порівнянні з минулим роком. Причина
відома: по-перше, українці люблять самолікування, по-друге, острах захворіти на
COVID-19 чи зазнати ускладнень через зволікання спонукають до походу в аптеку.
Однак така «стратегія» дуже небезпечна: прийом антибіотиків на власний розсуд,
коли до цього немає показань, спричиняє звикання організму до ефекту
препаратів, і тоді, коли вони справді необхідні, лікарям доводиться призначати
дуже сильні, 4-5-го поколінь, аби подіяли. МОЗ закликає співвітчизників не
займатися самолікуванням, а медиків — не «напихувати» пацієнтів антибіотиками
«для профілактики».
Звільнили від призову ЧитатиУХВАЛЕНО зміни до Закону «Про військовий
обов’язок і військову службу», згідно з якими співробітників Держслужби з
надзвичайних ситуацій звільнили від призову. Згідно з логікою законотворців,
строкова служба працівників у війську ускладнює службі виконання завдань за
призначенням, тож не слід відривати людей від роботи. Таким чином, від служби в
армії звільнені не тільки педагоги, медики, священники, поліцейські, а ще й
рятувальники.
Автовиробництво на ладан дихає ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ асоціація «Укравтопром», у
жовтні на наших заводах зібрали 687 одиниць транспортних засобів. Порівняно з
торішнім результатом показник знизився майже на чверть. Найбільше минулого
місяця було виготовлено легковиків: 606 штук, що, втім, на 24% менше, ніж торік.
Випуск комерційних автомобілів (без урахування «АвтоКрАЗу», який із серпня 2016
року перестав розкривати інформацію про своє виробництво) скоротився на 87% —
до чотирьох(!) штук. Виробництво автобусів упало на 5%: у жовтні на п’яти
підприємствах виготовили 77 одиниць. Усього з початку року в Україні було
випущено 3791 автотранспортний засіб, що на 39% менше, ніж за десять місяців
минулого року.
|