Землю селянам? Зась!

Віталій НАЗАРЕНКО.

Чернігівська область.

Переяслівка, що в Ніжинському районі, поділилась на дві нерівно-значні частини — тих, у кого землі нема, і тих, хто має її з надлишком. Сучасні місцеві землевласники — це переважно колишні сільські голови, депутати та їхні родичі. Ділянки за межами населеного
пункту тут роздавали пакетами, тож свої законні два гектари змогли без проблем оформити ніжинці, чернігівці, навіть кияни, тоді як тутешній люд досі оббиває пороги чиновників у пошуках справедливості.

_{Забрав людські городи}

МИКОЛУ Товстуху (на фото автора) знають не лише в Переяслівці, а й в усій сусідній окрузі. Чоловік 45 років відпрацював спершу агрономом, потім головою колгоспу та директором СДС «Маяк», що в Крутах, навіть очолював Переяслівську сільраду, але, на відміну від тих, хто змінив його на посаді, землі не взяв ні собі, ні родичам. Микола Михайлович стверджує, що махінації з ділянками почалися 2002 року. Тоді головою села був Анатолій Безпалий. У Переяслівці налічувалося 366 власників сертифікатів на землю, та після того, як він забрав їх і передав столичній фірмі НВЦ «ЗІС» для виготовлення держактів на право власності, у половини людей розміри ділянок зменшилися до 1 га. Селянам так ніхто й не пояснив, чому.

Також до цього часу ніхто не знає, як так сталося, що один гектар сінокосів оцінили у 4500 гривень. Звідси і мізерні гроші за оренду сіножатей, які орендарі використовують як ріллю. Між іншим, середня нормативно-грошова оцінка одного гектара ріллі на Чернігівщині — близько 25 тисяч гривень. Відповідно недоотримують і люди, і сільрада, і держава. Зрештою, така ситуація по всій країні. Проте тут є й унікальні випадки.

— У 1991 році нам виділили городи, якими ми користувалися, сплачуючи податки в сільраду. Донині ці землі числяться в шнурових книгах селян, — розповідає Микола Товстуха. — Більше того, людям видають довідки на отримання субсидій з урахуванням городів. У червні 2016-го я разом із трьома односельцями звернувся до районного управління Держгеокадастру із заявами про надання двох гектарів. Нами було зроблено викопіювання з планово-картографічного матеріалу сільради.

За цю послугу селяни заплатили по 500 гривень кожен, а заяви та копії направили в обласне управління Держгеокадастру. За якийсь час вони отримали відмову в наданні дозволу на розробку технічної документації, через те що ці землі розташовані в межах села. Трохи згодом заявники випадково від місцевих депутатів дізналися, що в. о. сільського голови Алла Конончук провела позачергову сесію, порушивши регламент, і вказані земельні ділянки були закріплені за Анатолієм Безпалим та його родичами — загалом десятьма особами.

Як стверджує Микола Товстуха, на тій самій сесії депутати проголосували проти надання землі учасникам АТО, бойових дій та іншим категоріям пільговиків, які проживають у селі. Обурені люди оголосили сходку, на яку приїхав і тодішній голова РДА В’ячеслав Івашин. Дійшло до того, що переяславці попросили його створити комісію і розібратись, як проходила інвентаризація земель у 1991-1992 роках. Івашин пообіцяв це зробити, але слова не дотримав. Вийшло так, що городи, якими весь час користувалися люди, опинились у власності родини Безпалого. «Це земля з найвищим балом родючості — 50! — пояснює Микола Михайлович. — Значно пізніше пільговикам таки виділили землю, але з балом 18. Відчуваєте різницю?!».

_{Себе не обділили}

ЗА СЛОВАМИ місцевих жителів, упродовж останніх чотирьох років довкола села роздали близько 500 га землі, от лише оформили її переважно не переяслівці. «Всім дають землю — киянам, чернігівцям, ніжинцям… — бідкається Тетяна Набієва. — Я вже чотири рази заяву писала, депутати дали згоду, а в Чернігові відмовляють». Основне розбазарювання вгідь громади селяни пов’язують із періодом керування селом нинішньої секретарки сільради Алли Конончук. «Із квітня по жовтень 2016-го було роздано 450 гектарів сінокосів 225 особам, — стверджує Микола Товстуха. — Людей набирали для кількості, а проєкти землеустрою робили майбутні орендарі, договорів на виготовлення проєктів не укладали, хоча землі здані в оренду. Конончук разом із депутатами виділила своєму родичу Безпалому та племінниці 20 га людських городів, і постійна реєстрація в Переяслівці не була потрібна».

Чи не найабсурдніша ситуація в родини Солонців. Володимир Солонець тримає на руках два готові проєкти землеустрою, за кожен із яких він заплатив по 5 тисяч гривень. «Спочатку сільрада ухвалила рішення про погодження проєктів, — говорить чоловік. — Ми замовили документи, заплатили гроші, ділянкам присвоїли кадастрові номери, визначено межі, а землі в нас фактично нема. Сільська рада відмовила в затвердженні проєктів».

Голова села Олександр Охонько аргументує ситуацію так: «У 2016 році депутати прийняли рішення щодо розробки технічної документації. Було написано на одне урочище, а зроблена документація по іншому — на Буровій. Тобто йдеться про дві абсолютно різні ділянки». «Це територія села, і це сільські назви», — парирує Володимир Солонець. «Приватизація ще не закінчилася, на Буровій людські городи», — стоїть на своєму голова.

Але коли колишній голова села забирав людські городи під приватизацію, депутатів це не турбувало! Така ж ситуація із землями, які на себе оформили чи не всі, хто був так чи інакше дотичний до влади. З останнього — рішення сесії сільради у лютому 2020-го, на якій заразом було відмовлено громадянам, що написали заяви з проханням про виділення землі. Через місяць — наступна сесія, на якій землю одержали дружина та брат Олександра Охонька, донька Алли Конончук, депутати та їхні родичі.

_{Самозахоплення сільраду мало непокоїть}

СВОЄЮ чергою секретар Алла Конончук вважає дії своїх односельців тиском на неї. «Вони вже писали куди тільки можна. Ви спитайте тих людей, які відповіді їм надали ті служби. Я зараз викличу поліцію. Це несанкціонований мітинг. Оббріхують мене вже три роки. А тепер вже із журналістами», — швидко промовляє жінка і, вхопившись за телефон, набирає «102». Трохи заспокоївшись, пояснює: «Всі рішення на сесіях приймались колегіально. Що стосується погодження іногородніх, то там ішли пільгові категорії». Алла Конончук також прокоментувала ситуацію навколо землі Анатолія Безпалого: «Мене цькують від 2016 року — відтоді, як надали йому землю. Це територія на краю села. Нас перевіряли вже хто тільки міг — усі документи в порядку».

Перевірка дійсно була, але лише одна. Так, управління Держгеокадастру області дослідило правомірність використання Анатолієм Безпалим земель на території Переяслівки. І ось що виявило: «Ділянка комунальної власності сільгосппризначення в адміністративних межах Переяслівської сільради використовується під посівом кукурудзи (урожай 2020 року). В ході перевірки на місцевості встановлено, що громадянин Безпалий Анатолій Степанович використовує земельну ділянку… без будь-яких правовстановлюючих документів… За вказаним фактом громадянина Безпалого було притягнуто до адміні­стративної відповідальності».

Таким чином, мова про самозахоплення. У цій ситуації насправді дивним є те, що правопорушення цікавить селян, які звертаються до відповідних органів із заявами, а не сільраду, яка мала б представляти інте­реси виборців та ефективно розпоряджатися землями.

Зрештою, Переяслівська сільрада припиняє своє існування. Село приєдналося до Ніжинської міської ОТГ. Тож тепер містяни, як повноправні жителі громади, масово кинуться по рештки переяслівської земельки. Власне, це й намагалися довести жителям села свого часу. Люди не забажали об’єднуватись із Крутами, а вирішили стати «ніжинськими» (див. «СВ» за 28 лютого). В підсумку село не матиме жодного представника в міськраді, тож і захистити інтереси його мешканців не буде кому. Тим часом Ніжин уже оприлюднив плани організувати в Переяслівці звалище сміття. Такі вони — плоди вибору…