Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Думки від небайдужого

Французькі мотиви

Валерій ДЕМЧЕНКО.

м. Київ.

Багатьом із нас подобається французька мода, парфуми, шансон, паризька архітектура, бургундське вино, шампанське, коньяк. Близька нам і життєва філософія французів, уміння складне пояснити просто: се ля ві (таке життя).

Трапилась біда. Се ля ві.

Несподівана радість. Се ля ві.

Зрадила кохана людина. Се ля ві.

Зрадив сам. Се ля ві.

Дістала токсичність влади. Се ля ві.

Оптимістична філософія не дає поринути у безперспективність роздумів, зневіритись. Життя продовжується! Воно смугасте: смуга темна, смуга світла…

Ще років 30 тому аналітики любили порівнювати Україну з Францією. Тоді зіставними були територія, чисельність населення, потужність економіки. Порівнюючи, інколи раділи, інколи зітхали, що в чомусь ще не здоганяємо. Але були впевнені, що здоженемо.

Тепер, коли Україна стала найбіднішою країною Європи, зіставною залишилась хіба що життєва філософія. У французів — «се ля ві», в українців — «маємо те, що маємо».

Дав хабара (взяв хабара) — таке життя.

Олігархи і транснаціональні корпорації в Україні отримують надприбутки на дешевій сировині та дармовій робочій силі, а «зароблене» переганяють в офшори. Маємо те, що маємо.

Вітчизняні «патріоти»-бізнесмени і політики за вкрадені у народу гроші скуповують престижну маєтність в європейських столицях і біля теплих морів. Маємо те, що маємо.

Кожний наступний склад парламенту й уряду гірший за попередній. Маємо те, що маємо.

«Декомунізували» десятиліттями налагоджувану профілактичну медицину Семашка, зруйнували систему санітарного нагляду, американська шалапутна медсестра на чолі Міністерства охорони здоров’я підготувала підґрунтя для прискореного вимирання українців і широкого наступу коронавірусу. Маємо те, що маємо.

«Нові обличчя» в Кабінеті Міністрів напередодні розповсюдження підступної хвороби продали за кордон усі засоби індивідуального захисту населення. Тепер купуємо їх за позичену валюту. Маємо те, що маємо.

Бездумно задешево розпродуємо за кордон і стратегічні запаси зерна. А жорстока посуха, мабуть, змусить нас утридорога купувати там борошно з нашого ж зерна. Маємо те, що маємо.

А ще нам до вподоби універсальна (на всі випадки життя, коли не розплутати клубок проблем) французька порада: «Шерше ля фам» (шукайте жінку), від якої так віє романтикою пригод.

Тільки-но в політичних кулуарах сучасної України озвучили цю мелодійну фразу, як на неї з повним розумінням відгукнулись за океаном. Відразу послали рятувати Україну (насамперед її Президента) американку Наталі Яресько (заодно щоб позбавити аборигенів далекої, але дружньої «Папуасії» від зайвих державних таємниць). Спритна міністерка фінансів свою стратегічну місію виконала філігранно. Після неї нам тепер проблем вистачить на кілька десятиліть.

Зі східних берегів Чорного моря прибула до нас реформувати поліцію симпатична брюнетка. Причепурила особовий склад, одягла у випрасувані костюмчики, посадила патрулювати вулиці у новенькі японські авто (не за свій же рахунок). Проте старих міліцейських традицій нова реформована поліція дотримується неухильно.

Про американську медсестру рідкісних чеснот Уляну Супрун ми вже згадували. Виконавши заокеанське держзамовлення, та викинула на смітник щойно отриманий український паспорт, а зі своїм американським переможно повернулась до своїх пенатів.

У пошуках осяйних особистостей у жіночому стані раз у раз натикаємось на бездонний скарб із кадровими діамантами: ексміністерки освіти, фінансів, енергетики… Але справжній джокер у вітчизняній кадровій колоді — «корабельна сосна» від «Слуги народу».

Та в України є одна беззаперечна перевага перед Францією: сонце в Києві сходить майже на дві години раніше, ніж у Парижі. І це відбувається щодня, 365 днів на рік. Цю географічну фору нам слід використати сповна: щодня вдосвіта, засукавши рукави, надолужувати втрачене, незважаючи на МВФ, соросів, ротшильдів, рокфеллерів. Наздоганятимемо французів, поки ті ще сплять.