|
Версія для друку На головну У Криму почули, у Кремлі — ні Михайло ГУБАШ. В
номері від 29 вересня у матеріалі «Пересохлий Крим: хто напоїть?» «Сільські
вісті» розповіли про жахливу ситуацію, яка на початок осені склалася на
півострові з водопостачанням. І дійшли висновку, що зарадити катастрофі можна
лише двома шляхами. НАЙДІЄВІШИЙ
— повернення Криму до лона його матері, тобто материкової України. В такому
разі було б відновлено роботу Північно-Кримського каналу, яким до 2014-го
дніпровська вода надходила на нині зневоднений півострів. Та оскільки
нині такий варіант видається занадто оптимістичним (для України), то його
втілення в життя найближчим часом малоймовірне. Тому розв’язати проблему можна
ще так, як це робиться в інших посушливих регіонах планети — Ізраїлі та
арабських країнах Близького Сходу. Йдеться про опріснення морської води. То чому б
російсько-кримському керівництву, замість того щоб скаржитися в ООН на Україну,
яка перекрила Північно-Кримський канал, не перейняти успішний досвід семітів
для розв’язання проблеми браку води? Мабуть,
тому, що опріснення морської води — процес дуже енерговитратний і, відповідно,
дорогий. Наприклад, Саудівська Аравія тільки за останні три роки витратила 25
мільярдів доларів на модернізацію та побудову нових опріснювальних установок,
які забезпечують питною водою 40 міст країни-пустелі. Зрозуміло,
що таких грошей Крим не має. Їх могла б дати Росія, але… Мабуть, багато хто
пам’ятає слова експрем’єр-міністра РФ Дмитра Медведєва, який ще 2016-го,
перебуваючи з візитом на окупованому півострові, заявив: «Грошей нема, але ви
тримайтесь!». Тож
кримчанам не залишалося нічого іншого, як триматись. Поки річки не повисихали,
водосховища не обміліли і ситуація не набула загрози перетворитися на
катастрофічну. Аж тоді
новий прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав постанову про виділення
анексованому Криму 4,95 мільярда рублів на створення нових об’єктів
водопостачання. Ще понад 870 млн рублів нададуть на капремонт водопроводів,
заміну застарілого обладнання і розробку додаткових свердловин. Про це у
неділю, 11 жовтня, повідомила пресслужба уряду РФ. На перший
погляд — значні кошти. А насправді «копійки». Адже тільки на будівництво
Керченського мосту пішло майже 230 мільярдів рублів (близько $4 млрд). Це в 40
(!) разів більше, ніж на воду. А якщо порівняти з 25 мільярдами доларів, які за
останні три роки витратила на воду Саудівська Аравія… Тут нема що й
порівнювати. Тому і не
втримався російський глава Криму Сергій Аксьонов, який до того про опріснення
води — як води до рота набрав. Уже 12 жовтня він заявив, що опріснення морської
води він вважає «єдиним» вирішенням ситуації з дефіцитом водних ресурсів на
півострові. Наче відповідну статтю у «Сільських вістях» прочитав... За його
словами, буріння у Криму нових свердловин для підйому підземних вод «може мати
наслідки»: «Залишимося без сільського господарства, взагалі без нічого». Але в цьому
він помиляється. Адже поки Крим не повернеться до України, російська військова
база з ядерним потенціалом нікуди звідти не подінеться. І сучасного озброєння
вистачатиме, і води не бракуватиме. Але тільки для військових. Цивільним, як
бачимо з розмірів фінансування, й надалі доведеться «триматись». Якщо виживуть. Є тут ще
один важливий аспект. Низка західних експертів застерігає, що В. Путін, аби
забезпечити подачу води до Криму з материкової України, нібито може наважитися
на військове захоплення інфраструктури Північно-Кримського каналу в Херсонській
області. Вітчизняні
військові експерти переважно вважають таку загрозу на сьогодні нереальною.
Натомість вказують на іншу — внутрішнього походження. А саме — місцеві вибори,
які незабаром відбудуться в Україні. На їхню думку, багато що залежатиме від
кількості проросійськи налаштованих кандидатів, які пройдуть до рад Херсонщини.
Головне, аби не більшість. Бо, користаючись із децентралізації, вони такого
можуть наприймати, що Кремлю і військових не треба буде залучати… Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Хоч працюєш, та не маєш ЧитатиВ УКРАЇНІ прожитковий мінімум становить
близько 75 доларів на одну людину в місяць, а мінімальна зарплата — 176 доларів.
Відтак омбудсмен Л. Денісова повідомляє, що понад чверть усього населення
перебуває за межею бідності. Хоча й спостерігається збільшення рівня оплати
праці, водночас у нас також нікуди не поділася так звана бідність працюючих. За
оцінками експертів, кожному третьому не вистачає зарплати на задоволення
необхідних життєвих потреб, а кожний другий змушений ще десь підробляти.
Пенсіонерам же постійно живеться сутужно: відповідну виплату в розмірі нижче
або на рівні межі монетарної бідності отримують близько 80% із них.
Карантин — до кінця року ЧитатиЗАХВОРЮВАНІСТЬ на коронавірус прогресує: за
добу, 14 жовтня, діагноз COVID-19 підтвердили 5062 особам. Найбільше у
Харківській області — 651 новий випадок (Харків — 562), три летальних. Регіон
останнім часом перебуває у стабільних антилідерах. Загалом по країні станом на 14
жовтня одужав 951 пацієнт, госпіталізували 679 осіб. Від початку березня
хворобу підхопили 281 239 громадян (17 436 дітей і 18 607 медпрацівників), 5302
померли від ускладнень, змогли виборсатися 119 650. Нині одужують 156 287 осіб.
З огляду на все це уряд продовжив карантин до 31 грудня. Школам рекомендовано
запровадити канікули до кінця жовтня, училищам, коледжам, університетам —
перейти на дистанційне навчання (студентам, крім окремих категорій, треба
виїхати з гуртожитків). Також уряд обмежив роботу ресторанів до 22:00.
Смерть патріота ЧитатиУ НІЧ на 11 жовтня на майдані
Незалежності вчинив акт самоспалення боєць-фронтовик ООС Микола Микитенко.
Чоловік зазнав 90% опіків тіла, його госпіталізували в тяжкому стані. Донька
Юлія, теж військовослужбовець, повідомила, що мотиви батькового вчинку суто
політичні: «Незгода з діями чинної влади, а саме розведення військ на лінії
розмежування і повзуча окупація Росії». На жаль, опіки виявилися несумісними з
життям, і 14 жовтня, у День захисника України, боєць помер у лікарні. Вічна
пам’ять воїнові.
Допомога чи знущання? ЧитатиЯК ПОВІДОМЛЯЄ Мінекономіки, станом на 12
жовтня фермерським господарствам нарахували 71,6 млн грн держпідтримки. 460
фермерів торік купили 1152 одиниці техніки, відтак одержали 24 млн грн
компенсації. 8,5 млн грн виплатили 447 господарствам за придбання 3 368,4 тонни
насіння. Для надання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь (1 га)
225 новоствореним ФГ за жовтень-листопад минулого року дали 12,6 млн грн, решті
ФГ (861) — 25,9 млн грн. Загалом за бюджетною програмою «Фінансова підтримка
розвитку фермерських господарств» поточного року передбачено 380 млн грн, а на безвідсоткові
кредити через Укрдержфонд — 67 млн грн.
Захищаємо українську ЧитатиУПОВНОВАЖЕНИЙ із захисту державної мови Т.
Кремінь оприлюднив докладну інструкцію, як і куди треба надсилати скарги щодо
порушення мовного законодавства. За адресою 01001, м. Київ, провулок Музейний,
12 (електронна пошта: kremin@kmu.gov.ua), кожний громадянин може надіслати
лист, у якому повинен вказати свої ПІБ, місце проживання і викласти суть
питання. Згідно зі ст. 54-ю Закону «Про забезпечення функціонування української
мови як державної», скарга надсилається до органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної
форм власності, їх працівників, якщо вони офіційно оприлюднили документ іншою
мовою, аніж державна, чи з навмисними порушеннями стандартів української, або
якщо посадові особи у спілкуванні відмовилися застосовувати державну мову, чи
засідання, зустрічі, заходи велись іншою мовою тощо. Також із таких же причин
можна скаржитися на громадські об’єднання, політичні партії, інших юросіб, їх посадових
осіб та працівників.
Нове районування — тепер наочно ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Міністерства розвитку громад
та територій, уже побачив світ «Атлас адміністративно-територіального устрою
України», який відображає новий поділ на райони та територіальні громади. Він
містить детальну інформацію стосовно нового адміністративно-територіального
устрою нашої держави: назви, межі, площі, кількість населення, склад по
громадах кожного нового району кожної області. «Попереду набагато складніша
робота — зробити ці громади успішними», — заявив заступник міністра В. Негода.
Справді дуже складна, особливо в нинішніх умовах. Але залишається сподіватися,
що хоча б якийсь позитив спільними зусиллями буде реалізовано.
Потрібне зрошення ЧитатиДЕРЖСТАТ
інформує, що валове виробництво картоплі очікується на рівні 20 млн тонн,
овочів — 9 млн тонн проти торішніх 20,3 млн і 9,7 млн тонн відповідно. Причин
кілька, але загальна — погодні умови, котрі не завжди сприятливі. Як підтримає
держава овочівництво і картоплярство? Поки що на папері: уряду направили на
розгляд дві концепції розвитку галузей до 2025 року, котрі згодом будуть
винесені на засідання. Із конкретних кроків — обговорювалася можливість
впровадження пілотного проєкту зі зрошення на польових посадках картоплі на
Чернігівщині. Наступного року обіцяють запровадити державну фінансову підтримку
для встановлення систем крапельного зрошення та окрему програму з підтримки
картоплярства.
|