Архів
Вівторок,
6 жовтня 2020 року

№ 76 (19824)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Унікальні місця України

Таємниці Кам’яної Могили

Олеся КОСТЕНКО.

Серед безкрайнього степу, неподалік Мелітополя Запорізької області, височіє пагорб-курган, обкладений велетенськими каменями химерної форми. Це Кам’яна Могила — пам’ятка геології та археології світового значення.

ВСУПЕРЕЧ стародавній народній назві це не насипний пагорб-захоронення, а витвір природи. 14-12 мільйонів років тому на цьому місці було Сарматське море, на зміну якому з’явилася пустеля. З часом тут утворилася впадина річки Прамолочної, води якої вимили на поверхню кам’янисту породу: оксиди заліза та марганцю. Так і виник пісковиковий моноліт. Під дією води і вітру поверхня його розкололася: близько трьох тисяч піщаникових плит сповзли по піску, утворюючи пагорб заввишки 12 метрів.

Стародавні люди по-своєму пояснювали виникнення високого пагорба у випаленому сонцем степу. У їхньому розумінні на вершечках гір мешкали боги. Тому сюди, до Кам’яної Могили, впродовж багатьох тисячоліть ішли мисливці, скотарі, представники чисельних народів: кімерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів, печенігів, хазарів, половців. Кожен знаходив усамітнене місце у печерах і гротах, розміщених під плитами, створюючи своєрідний вівтар для релігійних обрядів. Свідків їхніх священних дійств дуже багато: тисячі петрогліфів — зображень, вибитих і прокреслених каменем по каменю, а також таємничі шаманські знаки. Численні зображення тварин говорять про віру людей у те, що здійснення обрядів перед ними сприяло вдалому полюванню, захищало їх. Деякі з печерних написів ученим удалося розшифрувати. Один із найбільших означає «Рука Цариці» або «Закон Владичиці».

Як стверджують науковці, це єдине місце в світі, де на невеликій площі зосереджені наскельні розписи, датовані дуже широким історичним діапазоном: від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (20-16 тисячоліття до н.е. — 11-13 століття н.е.). Давніша за єгипетські піраміди, Кам’яна Могила виконувала функції «світової гори», як Олімп у Стародавній Греції. Її печери зберегли послання кроманьйонців (перших відомих у Європі розумних людей), а згодом і письмена народів, які населяли наші простори пізніше. Можна говорити про кам’яну «бібліотеку» таких давніх часів, коли нинішня цивілізація ще тільки зароджувалася.

Простежити історію людства дає змогу місцевий музей «Первісного мистецтва Кам’яної Могили», який зберігає унікальну колекцію експонатів з історії жителів південних степів від епохи пізнього палеоліту до часів бронзи і середньовіччя: зразки наскельного живопису, знаряддя праці, керамічний посуд, зброю, скульптури... А в надрах Кам’яної Могили лишається ще багато таємничого, незвіданого.

Крім наукової, існують також інші точки зору стосовно Кам’яної Могили. 20 тисяч років тому люди вважали, що шляхом своїх релігійних обрядів біля головного вівтаря на вершині пагорба вони налагоджують зв’язок із Природою і Космосом. «Місцем сили» називають Кам’яну Могилу багато наших сучасників, які стверджують, що відчувають її енергетику. З цим погодився представник тібетських лам із Непалу, який побував тут улітку 1995 року.

Перші відомості про загадковий пам’ятник природи і давньої культури відносять до кінця 18 ст. Через 50 років тут почалися більш ніж скромні наукові дослідження. Аж у 1950-х роках минулого століття сюди відрядили експедицію радянських науковців. Та й то тільки через те, що заплановане будівництво водосховища мало поглинути Кам’яну Могилу. Тоді вченим вдалося її врятувати.

У наші дні Кам’яна Могила всього-на-всього туристичне місце. Прикро, що цей унікальний пам’ятник світового значення поки що не заслуговує на належне визнання навіть у себе на Батьківщині.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Думайте замолоду. Хто ще встигне...
Читати
Нове життя для БК
Читати
Вибухові «жарти»
Читати
Копійки не пропадуть
Читати
Насувається справжня пандемія
Читати
Трагедія з вини поліцейського
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове