Архів
Вівторок,
6 жовтня 2020 року

№ 76 (19824)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Заклади культури на селі

Зустрілися минуле із прийдешнім

Микола ЮРЧИШИН.

Сумська область.

Датою появи села Боромля Тростянецького району на Сумщині вважають 1659 рік. Тоді 450 козаків приїхали сюди, щоб у цій місцині заснувати гарне містечко. Вони збудували фортецю, яку назвали військовою слободою Боромля.

ПО КРУПИНКАХ збирав дані про історію села колишній директор місцевої загальноосвітньої школи, краєзнавець Микола Миколайович Артюшенко. Не давало спокою йому те, що, на жаль, не збереглося жодних заміток чи замальовок за 1659 рік. І як зрадів, коли в Харківському краєзнавчому музеї вдалося знайти графічне зображення за 1767-й військової слободи Боромля. Так, з ініціативи М. Артюшенка 1984 року було створено «Музей історії села Боромля», котрий 1993-го здобув звання народного.

— Наш музей висвітлює багато подій, які тут відбувалися протягом багатьох віків, — розповідає його нинішня завідувачка Яна Іванівна Тарасюк. — Дуже багато цінних артефактів і речей, починаючи ще від скіфських племен, передав до музею краєзнавець і меценат Сергій Іванович Гуцан. Це і списи, і наконечники. І відтворення їхнього посуду. Все зліплено так, як оригінал. Також у нас представлені частинки предметів побуту часів Київської Русі. Серед них глиняний посуд і вироби із заліза. Представлений епізод і битви під Берестечком.

Цікава знахідка, яка дуже подобається відвідувачам, — старовинне крісло цирульника. На жаль, не збереглося даних, якого саме року. Але зроблене надзвичайно красиво і досі в робочому стані.

Ознайомила мене Яна Іванівна із куточком козаччини, з їхніми незвичайними сокирами. «Ми пишаємося, що є нащадками козаків», — із гордістю каже вона.

У наступному залі зображено куточок гончарства. Це залишки гончарського круга і дуже багато посуду. Чимало його принесли односельці. Є тут і ступа, і так зване жлукто, де золили і відбілювали білизну. Це видовбана зі стовбура дерева висока посудина, зроблена у вигляді сучасної виварки. Привертає увагу велика гарна соха. Діти залюбки фотографуються біля неї, запрягаються, наче воли. Є тут і частина упряжі. Це дерев’яний хомут, укритий м’яким валиком. Представлені й різноманітні вишиванки.

Місцеві жителі подарували музею багато гончарних виробів, принесли сюди мотовило, прядиво, частини ткацького верстата і навіть плетену із лози колиску.

Боромлю не оминула смертельна коса голодомору. Цим трагічним подіям присвячена окрема експозиція. В іншій залі представлена велика колекція зброї часів Другої світової війни. Її надали місцевий меценат Микола Романіка та жителька Боромлі Ніна Зайцева. Це патрони і навіть реактивний запас від «Катюші». Зберігаються тут і похоронки-трикутники, які надходили під час війни боромлянам.

Дуже цікаво роздивлятися старі фото-графії місцевих жителів, котрі музей збирав звідусіль. Трапляється, що люди приходять у музей і знаходять на цих світлинах своїх пращурів. Дивуються, що в їхньому сімейному архіві таких знімків немає.

Нещодавно підприємець-меценат Іван Іванович Лозовий виділив музею кошти на придбання стенда для висвітлення АТО на Сході України, в якій брали участь понад 80 молодих боромлян. Вони всі поіменно дивляться на відвідувачів зі світлин. Серед них і Валерій Якович Чепіга, який 27 липня 2015-го загинув від ворожої кулі поблизу Авдіївки Донецької області. Хлопці, які воювали, принесли сюди бронежилет, патрони, осколки, якими обстрілювали їх російські найманці.

Фотограф Олег Білоус придумав для відвідувачів своєрідний конкурс. Він зробив світлини восьми боромлянських ставків у незвичних ракурсах. Дітям та дорослим потрібно вгадати, де саме розташований той чи інший ставок. Треба бачити, із яким азартом вони це роблять!

З ініціативи голови Боромлянської об’єднаної територіальної громади Василя Миколайовича Романіки 2018-го було зроблено капітальний ремонт музею, котрий поповнився новим експонатом — коштом сільської громади художники виготовили макет військової слободи Боромля, скопійований із графічного зображення 1767 року.

На фото автора: завідувачка музею Яна Тарасюк в одному із його залів.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Думайте замолоду. Хто ще встигне...
Читати
Нове життя для БК
Читати
Вибухові «жарти»
Читати
Копійки не пропадуть
Читати
Насувається справжня пандемія
Читати
Трагедія з вини поліцейського
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове