|
Версія для друку На головну Зустрілися минуле із прийдешнім Микола ЮРЧИШИН. Сумська область. Датою
появи села Боромля Тростянецького району на Сумщині вважають 1659 рік. Тоді 450
козаків приїхали сюди, щоб у цій місцині заснувати гарне містечко. Вони
збудували фортецю, яку назвали військовою слободою Боромля. ПО КРУПИНКАХ
збирав дані про історію села колишній директор місцевої загальноосвітньої
школи, краєзнавець Микола Миколайович Артюшенко. Не давало спокою йому те, що,
на жаль, не збереглося жодних заміток чи замальовок за 1659 рік. І як зрадів,
коли в Харківському краєзнавчому музеї вдалося знайти графічне зображення за
1767-й військової слободи Боромля. Так, з ініціативи М. Артюшенка 1984 року
було створено «Музей історії села Боромля», котрий 1993-го здобув звання
народного. — Наш музей
висвітлює багато подій, які тут відбувалися протягом багатьох віків, —
розповідає його нинішня завідувачка Яна Іванівна Тарасюк. — Дуже багато цінних
артефактів і речей, починаючи ще від скіфських племен, передав до музею
краєзнавець і меценат Сергій Іванович Гуцан. Це і списи, і наконечники. І
відтворення їхнього посуду. Все зліплено так, як оригінал. Також у нас
представлені частинки предметів побуту часів Київської Русі. Серед них глиняний
посуд і вироби із заліза. Представлений епізод і битви під Берестечком. Цікава
знахідка, яка дуже подобається відвідувачам, — старовинне крісло цирульника. На
жаль, не збереглося даних, якого саме року. Але зроблене надзвичайно красиво і
досі в робочому стані. Ознайомила
мене Яна Іванівна із куточком козаччини, з їхніми незвичайними сокирами. «Ми
пишаємося, що є нащадками козаків», — із гордістю каже вона. У наступному
залі зображено куточок гончарства. Це залишки гончарського круга і дуже багато
посуду. Чимало його принесли односельці. Є тут і ступа, і так зване жлукто, де
золили і відбілювали білизну. Це видовбана зі стовбура дерева висока посудина,
зроблена у вигляді сучасної виварки. Привертає увагу велика гарна соха. Діти
залюбки фотографуються біля неї, запрягаються, наче воли. Є тут і частина
упряжі. Це дерев’яний хомут, укритий м’яким валиком. Представлені й
різноманітні вишиванки. Місцеві
жителі подарували музею багато гончарних виробів, принесли сюди мотовило,
прядиво, частини ткацького верстата і навіть плетену із лози колиску. Боромлю не
оминула смертельна коса голодомору. Цим трагічним подіям присвячена окрема
експозиція. В іншій залі представлена велика колекція зброї часів Другої
світової війни. Її надали місцевий меценат Микола Романіка та жителька Боромлі
Ніна Зайцева. Це патрони і навіть реактивний запас від «Катюші». Зберігаються
тут і похоронки-трикутники, які надходили під час війни боромлянам. Дуже цікаво
роздивлятися старі фото-графії місцевих жителів, котрі музей збирав звідусіль.
Трапляється, що люди приходять у музей і знаходять на цих світлинах своїх
пращурів. Дивуються, що в їхньому сімейному архіві таких знімків немає. Нещодавно
підприємець-меценат Іван Іванович Лозовий виділив музею кошти на придбання
стенда для висвітлення АТО на Сході України, в якій брали участь понад 80
молодих боромлян. Вони всі поіменно дивляться на відвідувачів зі світлин. Серед
них і Валерій Якович Чепіга, який 27 липня 2015-го загинув від ворожої кулі
поблизу Авдіївки Донецької області. Хлопці, які воювали, принесли сюди бронежилет,
патрони, осколки, якими обстрілювали їх російські найманці. Фотограф
Олег Білоус придумав для відвідувачів своєрідний конкурс. Він зробив світлини
восьми боромлянських ставків у незвичних ракурсах. Дітям та дорослим потрібно
вгадати, де саме розташований той чи інший ставок. Треба бачити, із яким
азартом вони це роблять! З ініціативи
голови Боромлянської об’єднаної територіальної громади Василя Миколайовича
Романіки 2018-го було зроблено капітальний ремонт музею, котрий поповнився
новим експонатом — коштом сільської громади художники виготовили макет
військової слободи Боромля, скопійований із графічного зображення 1767 року. На
фото автора: завідувачка музею Яна Тарасюк в одному із його залів. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Думайте замолоду. Хто ще встигне... ЧитатиНЕ СЕКРЕТ, що багато українців
передпенсійного віку покладають на вихід на пенсію багато нових добрих надій.
Однак реальність невблаганна: солідарна система не осилює сучасних викликів. На
думку Прем’єра Д. Шмигаля, держава не зможе виплачувати пенсії через 15 років.
«Нація старіє. Є проблема з людським капіталом... Україна як частина старої
Європи не відтворює своє населення... Це звичайна математика й економічна
демографія», — пояснив глава уряду. Як розв’язання проблеми Д. Шмигаль
сподівається наступного року запровадити накопичувальну пенсійну систему на додаток
до існуючої солідарної. «Кожен із нас повинен подумати про свою пенсію з
молодого віку», — підсумував Д. Шмигаль.
Нове життя для БК ЧитатиЯКЕ НАЙПОПУЛЯРНІШЕ місце в
селі? «Звісно ж, клуб: там і концерти, і танці, і кіно, і бібліотека», — так
відповіли б у своїй молодості люди старшого покоління. У наші часи будинки
культури, яких 16 тисяч (і стільки ж бібліотек), переживають кризу, і
найпопулярніше місце в селі зазвичай — якийсь «бар» чи інша забігайлівка… Однак
такому стану справ пообіцяли покласти край у Міністерстві культури. Там хочуть
запустити програму оновлення клубів та бібліотек. Її бюджет на наступний рік
становить мільярд гривень, чого має вистачити поки що тільки на пів сотні
будинків культури. Планується, що ОТГ ремонтуватимуть клуби частково з
місцевого бюджету, а частково — за кошти від Мінкульту. Йдеться не просто про
перелицювання фасаду, штукатурення стін чи перекриття даху: можна облаштувати і
кіноточку, і спортзал, інтернет-кафе тощо. І це має вдихнути нове життя як у
будинки культури, так і в життя громад. Що ж, сподіваємося, добрі наміри
реалізуються найліпшим способом.
Вибухові «жарти» ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Офісу генпрокурора, у
січні-серпні цього року порушено 636 проваджень через фальшиві мінування. Як
правило, «жартівники» телефонують і повідомляють про наявність вибухового
пристрою в публічних місцях із великою кількістю людей: вокзали, станції метро,
мости тощо. На кілька годин паралізується робота об’єкта, правоохоронці,
рятувальники, звичайні громадяни, які перебували на той момент там, зазнають
чималої мороки... До суду направили 99 проваджень, зокрема 87 — із
обвинувальним актом, 126 особам повідомили про підозру. Горе-«жарти», до речі,
передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести
років. Якщо були спричинені тяжкі наслідки — від чотирьох до восьми років.
Копійки не пропадуть ЧитатиЯК ВІДОМО, Нацбанк з 1 жовтня вивів з обігу
монети номіналом 25 копійок та банкноти до 2003 року випуску. Їх до 30 вересня
наступного року можна буде безкоштовно обміняти у всіх банках країни. Якщо не
встигнете, то до 30 вересня 2023-го їх мінятимуть у Нацбанку, «Ощадбанку»,
«ПриватБанку», «Райффайзен Банку Аваль» та «ПУМБ». У «ПриватБанку»
повідомляють, що понад 27 тисяч клієнтів поміняли монети — у середньому вийшло
155 грн на людину. Загалом у вересні обміняно копійок на 3,3 млн грн, а з 1
жовтня до кас їх принесли на 900 тисяч гривень.
Насувається справжня пандемія ЧитатиУКРАЇНСЬКА влада навесні запровадила жорсткий
«превентивний» карантин, і великою мірою через це коронавірус не «розгулявся» в
нас так, як, скажімо, на той час в Італії. Але довго тримати людей по домівках
нема ні фінансової, ні якоїсь іншої змоги, відтак обмеження вже кілька місяців
дуже м’які. І хвороба почала наступ: за добу, 4 жовтня, COVID-19 підтверджено в
3774 осіб, і такі, чи й більші цифри тримаються щодня. 33 хворих померли,
одужали 1145 пацієнтів. Хвороба забрала життя вже трьох дітей. Міністр охорони
здоров’я М. Степанов оптимізму не випромінює: найближчим часом прогнозується по
п’ять тисяч хворих щодоби. В системі 37 тисяч ліжок, із яких 30 тисяч уже
введені в дію (решта в резерві). На сьогодні у лікарні або з підтвердженим
діагнозом, або з підозрою на COVID-19 перебувають 16 745 осіб. Утім, головний
санлікар В. Ляшко заявив, що повертати жорсткий карантин небезпечно для економіки
держави: вона просто може сконати. Посадовець запевнив, що влада шукає
«середину між економічними й епідемічними обмеженнями, для того щоб і країна
працювала, і система охорони здоров’я справлялася».
Трагедія з вини поліцейського ЧитатиДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНІ пригоди —
причина загибелі в середньому трьох із половиною тисяч українців щороку. За
цими сухими цифрами — скалічені долі, осиротілі діти, згорьовані батьки. Ще
болючіше, коли аварії спричиняють люди, професія котрих — оберігати
співвітчизників. У м. Броварах на Київщині обірвалося життя однієї жінки,
друга, її донька, в лікарні. Їх на пішохідному переході збив п’яний
співробітник поліції. Голова Нацполіції І. Клименко заявив, що винуватця ДТП
звільнено з органів внутрішніх справ, а його безпосереднього керівника знімуть
із посади. Також поліція всіляко сприятиме представникам ДБР у розслідуванні
причин і обставин аварії.
|