|
Версія для друку На головну Кому котлет по-африканськи? Олена БЕГМА. В
українських продуктових крамницях поряд зі свининою, яловичиною та курятиною
невдовзі у продажу може з’явитися крокодиляче м’ясо. Причому у дуже великій
кількості. І ЦЕ не жарт, як дехто з читачів
може подумати, а офіційне повідомлення Державної служби України з питань
безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. «Південно-Африканська
Республіка висловила зацікавленість у постачанні до України м’ясної продукції,
зокрема, м’яса крокодилів», — сказано у заяві, опублікованій на сайті
відомства. Україна і ПАР навіть уже «затвердили рішення на рівні компетентних
органів двох держав». Україна ж відправлятиме на Південний континент м’ясо
птиці та свинину, а також яйця. Домовлено і про взаємні санітарні контрольні
стандарти для такої продукції, а також обов’язкову умову ліцензування
підприємств-виробників. Чесно кажучи, поки що важко уявити
котлети з крокодилячого фаршу, запечені стегенця та реберця рептилії буденною
стравою на обідньому столі українця. Хоча дієтологи це м’ясо й розхвалюють,
називаючи одним із найкорисніших у світі. Зокрема, кажуть, що крокодиляче м’ясо
низькокалорійне. Воно містить мінімум холестерину і жиру, але дуже багате на
білки, життєво необхідні для нормального функціонування всіх органів і систем.
Ще одним незаперечним плюсом цього продукту є відсутність у ньому вуглеводів.
Водночас він багатий на вітамін В12, що підвищує імунітет і справляє
позитивний вплив на кров. Ще м’ясо крокодила екологічно чисте, оскільки
доведено, що крокодил не схильний до інфекційних захворювань, тому при
виробництві не використовують антибіотики. Саме вживання крокодилячого м’яса
знижує холестерин у крові, тим самим запобігаючи розвиткові атеросклерозу… Нехай все це і справді так. І
тепер й українці зможуть покуштувати страви австралійської, сінгапурської та
американської кухонь. Проте наша національна кухня містить рецепти приготування
таких неперевершених за смаком котлет зі свинячого фаршу та печені, що їм
просто неможливо зрадити. Втім… Українські аграрії вже давно
вважають свинарство невигідним — прибуток ледве покриває витрати. За
результатами 2019 року галузь, позбавлена належної підтримки держави, зазнала
понад 2,1 млрд грн збитків, і, як вважають експерти, рентабельність
тваринництва знижуватиметься і надалі. А тому із часом саме традиційний
національний український продукт — свинина — може виявитись екзотикою в
Україні, яку потроху заміщуватимуть інші види м’яса. Власне, і не без того, що
вже й сталося. За даними Держстату, народ уже масово переходить на курятину. І
не лише вітчизняну, а й імпортну. Так, за чотири місяці 2020 року збільшила
імпорт курятини до 16,1 мільйона доларів, що на 46,7% більше, ніж у січні —
квітні минулого року (10,9 мільйона доларів). Чому ми стали їсти значно більше
курятини — загальновідомо. Адже в часи тотального збідніння народ уже давно
призвичаївся голосувати власною гривнею не стільки за поживну цінність для
здоров’я та якість продукту, скільки за його ціну. А якраз вартість м’яса
курятини для гаманців пересічних громадян нині є найприйнятнішою. Чи ж буде
такою й вартість «однієї з найкорисніших у світі» крокодилятини в українських
крамницях — велике питання. Адже чиновники про це промовчали. Варто відзначити,
що на піку популярності цього продукту в США, де дуже цінується суп із
крокодила і ребра рептилії як чудова закуска з барбекю на виїзді великою
компанією на природу, кілограм крокодилячого м’яса коштує 28-36 доларів
(788-1013 гривень за кіло). Нині воно на чверть дешевше. Так що навряд чи слід
очікувати крокодилятини в українських крамницях за ціною хоча б української
курятини. Хіба що замість свиноферм Україну
(із подачі все тих же підприємців із ПАР) охоплять крокодилячі ферми. Ось тоді
вже справді можна буде досхочу ласувати стравами австралійської, сінгапурської
та американської кухонь. А пригощатися свинячими котлетками — хіба що у
дорогому ресторані. Як вам така перспектива? Схоже, до того йде. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Думайте замолоду. Хто ще встигне... ЧитатиНЕ СЕКРЕТ, що багато українців
передпенсійного віку покладають на вихід на пенсію багато нових добрих надій.
Однак реальність невблаганна: солідарна система не осилює сучасних викликів. На
думку Прем’єра Д. Шмигаля, держава не зможе виплачувати пенсії через 15 років.
«Нація старіє. Є проблема з людським капіталом... Україна як частина старої
Європи не відтворює своє населення... Це звичайна математика й економічна
демографія», — пояснив глава уряду. Як розв’язання проблеми Д. Шмигаль
сподівається наступного року запровадити накопичувальну пенсійну систему на додаток
до існуючої солідарної. «Кожен із нас повинен подумати про свою пенсію з
молодого віку», — підсумував Д. Шмигаль.
Нове життя для БК ЧитатиЯКЕ НАЙПОПУЛЯРНІШЕ місце в
селі? «Звісно ж, клуб: там і концерти, і танці, і кіно, і бібліотека», — так
відповіли б у своїй молодості люди старшого покоління. У наші часи будинки
культури, яких 16 тисяч (і стільки ж бібліотек), переживають кризу, і
найпопулярніше місце в селі зазвичай — якийсь «бар» чи інша забігайлівка… Однак
такому стану справ пообіцяли покласти край у Міністерстві культури. Там хочуть
запустити програму оновлення клубів та бібліотек. Її бюджет на наступний рік
становить мільярд гривень, чого має вистачити поки що тільки на пів сотні
будинків культури. Планується, що ОТГ ремонтуватимуть клуби частково з
місцевого бюджету, а частково — за кошти від Мінкульту. Йдеться не просто про
перелицювання фасаду, штукатурення стін чи перекриття даху: можна облаштувати і
кіноточку, і спортзал, інтернет-кафе тощо. І це має вдихнути нове життя як у
будинки культури, так і в життя громад. Що ж, сподіваємося, добрі наміри
реалізуються найліпшим способом.
Вибухові «жарти» ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Офісу генпрокурора, у
січні-серпні цього року порушено 636 проваджень через фальшиві мінування. Як
правило, «жартівники» телефонують і повідомляють про наявність вибухового
пристрою в публічних місцях із великою кількістю людей: вокзали, станції метро,
мости тощо. На кілька годин паралізується робота об’єкта, правоохоронці,
рятувальники, звичайні громадяни, які перебували на той момент там, зазнають
чималої мороки... До суду направили 99 проваджень, зокрема 87 — із
обвинувальним актом, 126 особам повідомили про підозру. Горе-«жарти», до речі,
передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести
років. Якщо були спричинені тяжкі наслідки — від чотирьох до восьми років.
Копійки не пропадуть ЧитатиЯК ВІДОМО, Нацбанк з 1 жовтня вивів з обігу
монети номіналом 25 копійок та банкноти до 2003 року випуску. Їх до 30 вересня
наступного року можна буде безкоштовно обміняти у всіх банках країни. Якщо не
встигнете, то до 30 вересня 2023-го їх мінятимуть у Нацбанку, «Ощадбанку»,
«ПриватБанку», «Райффайзен Банку Аваль» та «ПУМБ». У «ПриватБанку»
повідомляють, що понад 27 тисяч клієнтів поміняли монети — у середньому вийшло
155 грн на людину. Загалом у вересні обміняно копійок на 3,3 млн грн, а з 1
жовтня до кас їх принесли на 900 тисяч гривень.
Насувається справжня пандемія ЧитатиУКРАЇНСЬКА влада навесні запровадила жорсткий
«превентивний» карантин, і великою мірою через це коронавірус не «розгулявся» в
нас так, як, скажімо, на той час в Італії. Але довго тримати людей по домівках
нема ні фінансової, ні якоїсь іншої змоги, відтак обмеження вже кілька місяців
дуже м’які. І хвороба почала наступ: за добу, 4 жовтня, COVID-19 підтверджено в
3774 осіб, і такі, чи й більші цифри тримаються щодня. 33 хворих померли,
одужали 1145 пацієнтів. Хвороба забрала життя вже трьох дітей. Міністр охорони
здоров’я М. Степанов оптимізму не випромінює: найближчим часом прогнозується по
п’ять тисяч хворих щодоби. В системі 37 тисяч ліжок, із яких 30 тисяч уже
введені в дію (решта в резерві). На сьогодні у лікарні або з підтвердженим
діагнозом, або з підозрою на COVID-19 перебувають 16 745 осіб. Утім, головний
санлікар В. Ляшко заявив, що повертати жорсткий карантин небезпечно для економіки
держави: вона просто може сконати. Посадовець запевнив, що влада шукає
«середину між економічними й епідемічними обмеженнями, для того щоб і країна
працювала, і система охорони здоров’я справлялася».
Трагедія з вини поліцейського ЧитатиДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНІ пригоди —
причина загибелі в середньому трьох із половиною тисяч українців щороку. За
цими сухими цифрами — скалічені долі, осиротілі діти, згорьовані батьки. Ще
болючіше, коли аварії спричиняють люди, професія котрих — оберігати
співвітчизників. У м. Броварах на Київщині обірвалося життя однієї жінки,
друга, її донька, в лікарні. Їх на пішохідному переході збив п’яний
співробітник поліції. Голова Нацполіції І. Клименко заявив, що винуватця ДТП
звільнено з органів внутрішніх справ, а його безпосереднього керівника знімуть
із посади. Також поліція всіляко сприятиме представникам ДБР у розслідуванні
причин і обставин аварії.
|