• Екологічна панорама

_{Отакий повітряний «коктейль»}

Олена КОЩЕНКО.

ДЕРЖЕКОІНСПЕКЦІЯ подала позов до суду із вимогою призупинити діяльність харківського підприємства «Коксовий завод «Новомет», поки воно не почне дотримуватися природоохоронного законодавства. Перевіркою зафіксовано значні викиди підприємством у довкілля небезпечних речовин — аміаку, фенолу та сірководню. А за межами заводу в ділянці кількох кілометрів прилади показали перевищення гранично допустимої концентрації формальдегіду та оксиду вуглецю, які «родом» також із «коксохіму». «Екологічні збитки від роботи підприємства становлять 3,6 мільйона гривень. Це офіційна сума, розрахована згідно з діючим законодавством. І вона катастрофічно мала. Крім того, викиди, які здійснюються підприємством уночі, так і не виходить обрахувати, адже інспектори не можуть займатися перевіркою в цей час доби», — йдеться у позовній заяві. Містяни за останні два місяці провели вже чотири пікети з вимогою закрити коксовий завод.

_{Новий заповідник}

УРЯД схвалив створення нового національного природного парку — «Королівські Бескиди». Як зазначив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський, це є одним із пунктів європейської Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.

Національний природний парк площею 9 тисяч гектарів — це територія Старосамбірського району Львівської області. Його природні комплекси та об’єкти мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову та освітню цінність, що сприятиме розвитку туризму в регіоні. Парк «Королівські Бескиди» підпорядковуватиметься Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.

_{З’їв, а упаковку просто викинув}

В УКРАЇНІ зазвичай несуть на загальний смітник всю використану тару та упаковку з-під харчових продуктів. А й справді, куди ж їх іще подіти? Контейнерів роздільного сортування сміття поки що мало, особливо у селах і селищах. Пункти прийому вторсировини (якщо взагалі такі є поблизу) тару переважно не приймають. Магазини, що продали такий товар, — також…

А в більшості розвинених країн світу, між іншим, саме виробники упаковки турбуються про технології її вторинної переробки. Це вже закладено у вартості товару. Водночас населення розкладає по окремих контейнерах рештки їжі, пластик, скло, метал. А, наприклад, у Великій Британії, уявіть собі, пляшки та баночки з-під йогурту та молока чи кефіру треба ще й мити.

За статистикою, 70% сміття на звалищах складається з упаковки, яку легко переробити на корисні речі. 30% — залишки продуктів, з яких утворюється компост, і тільки 10% сміття за фактом не переробляється. Тобто теоретично площу всіх наших понад 40 тисяч місць із непотребом можна зменшити до 10%. Більшість населення готове до сортування відходів. Затримка, вважають експерти, за низькою екологічною свідомістю місцевої влади та браком волі до прийняття відповідних рішень, а також за інвестиціями у спеціальний транспорт і контейнери для роздільного збору сміття.

_{Епідемія пластикових пакетів}

ВЖЕ з 1 січня наступного року в Україні буде суттєво обмежено використання одноразових поліетиленових пакетів. Відповідний законопроєкт розглянуто Верховною Радою у другому читанні. Документ упроваджує заборону на використання поліетилену завтовшки до 50 мм у магазинах і ресторанах. Мова про одноразові пакети-майки, які безкоштовно пропонуються у супермаркетах та продуктових крамницях. Щоправда, обмеження не розповсюджується на первинну упаковку м’ясних, рибних і сипучих продуктів.

«В Україні на одну людину щорічно доводиться не менш як 500 викинутих поліетиленових пакетів, у той час як у країнах ЄС цей показник — до 80. При цьому всього 5% від їх загальної кількості йде у вторинну переробку», — зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту. Наводяться і такі дані: у природному середовищі час розкладання поліетиленового пакета — 100-200 років. Навіть біорозчинний поліетилен шкідливий: унаслідок його розкладання виділяється газ метан, що сприяє глобальному потеплінню.

_{Рекс на повідку, господар — із пакетом і совком}

У ПАРЛАМЕНТІ зареєстрували законопроєкт, що передбачає відповідальність для власників домашніх тварин, які не прибирають за ними в публічних місцях. Так, за залишення екскрементів у місцях загального користування, на дитячих і спортивних майданчиках, зупинках громадського транспорту, на тротуарах і в зонах відпочинку загрожуватиме штраф у розмірі 170-340 грн. При повторному порушенні будь-якого правила утримання домашніх тварин власника можуть оштрафувати на суму вже від 3,4 тис. грн до 5,1 тис. грн.

Водночас ініціатори законопроєкту пропонують збільшити відповідальність за порушення правил вигулу домашніх улюбленців.

_{Почастішали пилові вихори}

У СТЕПОВІЙ зоні України зробилися частими «гостями» пилові бурі. Причому подекуди їхня тривалість становила понад 10 годин. 30 вересня у Краматорську, що на Донеччині, раптово погіршилася погода і сильні пориви вітру здійняли у повітря такий пил, що видимість надворі на якийсь час стала майже нульовою. Подібна пилова буря пронеслась і в Костянтинівці цієї ж області. А на початку жовтня потужний піщаний вихор «бешкетував» на Одещині — уздовж Національного природного парку «Тузлівські лимани»…

Учені Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту пояснюють, що пилові вихори зазвичай виникають удень у малохмарну спекотну погоду після сильного прогрівання землі. На їх утворення впливають не лише структура і рівень вологості ґрунту та характер рельєфу місцевості, а й посуха, деградація і зневоднення ґрунтів у результаті вирощування монокультур (соняшнику, кукурудзи), а також руйнування підстилкового трав’яного шару (бездумна старанність комунальних служб у боротьбі за газони).

_{Розміром з Полтаву}

НА НАЙБІЛЬШОМУ в Арктиці шельфовому льодовику 79N (він 80 км завдовжки і 20 км завширшки), що на північному сході Гренландії, стався глибокий розкол. На супутникових фото можна побачити масштаби вже невідворотних природних змін. Так, ділянка розколу займає близько 110 кв. км — це майже як площа українського міста Полтава. Льодовик розколовся на багато дрібних шматків. Крім того, на знімках видно декілька талих ставків, які свідчать про підвищення температури повітря. З 1980 року середня температура атмосфери у цьому регіоні підвищилась на три градуси. Торік та нині спостерігалися рекордні літні температури.

Науковці певні, що такий великий розкол льодовика 79N — доказ неминучих і швидких кліматичних змін у Гренландії. За їхніми прогнозами, льодовик ще проіснує років 10-20. Однак у дослідників також є версія, що він може розколотися зсередини, що прискорить його зникнення.