• Актуально

На так сталося, як гадалося

Підготувала

Маргарита СИТНИК.

Першого серпня, як відомо, почав роботу ринок газу для населення. Відповідно побутові споживачі дістали можливість обирати постачальника блакитного палива, який пропонує вигіднішу ціну. Синхронно з цим до НКРЕКП почали надходити скарги від людей, котрі наважилися на зміну: «старі» облгаззбути дописують заднім числом борги, погрожують навіть перекрити трубу...

«НОГИ» цієї історії ростуть все з того ж 1 серпня. Тоді уряд припинив держрегулювання вартості блакитного палива для населення, і на ринок газу вийшов «Нафтогаз». Компанія розраховувала швидко переманити споживача й захопити ринок. Для досягнення мети запропонувала вигіднішу акційну ціну, ще й без передплати, на весь опалювальний сезон (може собі дозволити, адже торгує ресурсом, видобутим в Україні підконтрольним підприємством «Укргазвидобування»). Що не могло, звісно, влаштувати облгази, які почали втрачати «дійних корів».

Скарги, які надходять від населення, стандартного змісту. Споживач уклав договір із «Нафтогазом», відтак до нього прибули працівники місцевого газзбуту, зняли показники лічильника й попередили, що перехід до іншого постачальника вигоди не принесе, оскільки старий в останній платіжці виставить (чи й уже виставив) чималий борг. Люди, звісно, нічого не розуміють, адже вчасно оплачували послугу (і саме відсутність боргів є однією з умов для зміни постачальника).

Так про що ж тоді йдеться? Облгази в останній платіжці виставляють рахунок за обсяги палива, спожиті в минулі роки, але не приведені до так званих стандартних умов. Це ще одна історія з «ногами», які, щоправда, довші. З осені 2018 року газзбути обраховують реально спожиті обсяги газу всім споживачам, застосовуючи «морозні» коефіцієнти. Що це? Залежно від місця розташування лічильника газу — на вулиці чи в приміщенні — покази приладу суттєво відрізняються (кажучи спрощено, при мінусовій температурі паливо стискається, при плюсовій — розширюється). «Морозні» коефіцієнти почали застосовувати два роки тому після внесення змін до Кодексу газорозподільних систем.

Чи законні донарахування? Облгази пояснюють свою позицію так: вони запроваджені Законом «Про ринок природного газу» і Кодексом газорозподільних систем, котрий набув чинності 2015 року. Тому «старі» постачальники наполягають: мають право виставити споживачеві в останній платіжці борг, сформований за період з 2015-го до осені 2018-го. Для селян, котрі опалюють хати, і мешканців міських приватних секторів це може вилитися в кілька тисяч гривень, тож борг перекриє всю вигоду від переходу до іншого постачальника...

Облгази наводять приклади позитивних рішень стосовно законності донарахування, ухвалених Верховним Судом, і підкреслюють, що неодноразово ініціювали розв’язання проблеми цього боргу ще до відкриття ринку газу для населення, однак реакції не було.

У НКРЕКП своя точка зору. Комісія заявляє, що виробничо-технологічні втрати облгазів, які виникли через різницю температур у побутових споживачів, враховані в тарифі на розподіл природного газу, котрий оплачує населення. Тому донарахування додаткових обсягів до тих, які визначені за показами лічильника, є неправомірним. Після масових людських звернень НКРЕКП, Держспоживслужба, Антимонопольний комітет та прокуратура провели перевірки облгазів і наклали на них штрафи, навіть порушено провадження. Однак через формальні недоліки у ході перевірок з боку НКРЕКП облгази успішно оскаржили законність постанов комісії в судах. Тяганина триває.

Як бачимо, ринок газу для населення, який подавали як однозначну вигоду завдяки свободі вибору, став живою ілюстрацією приказки про ту бабу, яка не мала клопоту, та купила порося… Дехто намагається відвоювати своє право не платити за «температурні коригування» в суді. Одну зі справ Велика Палата вже прийняла до розгляду. Засідання планувалося на 22 вересня, але офіційних повідомлень про результати судового обговорення не надходило.

Звісно, не у всіх українців є час та ресурси для судового бюрократизму. Консультаційний центр для населення «ГазПравда» радить у разі донарахування газзбутом такий алгоритм дій. Насамперед звернутися до постачальника телефоном чи електронною поштою для одержання роз’яснення, за що саме та за який період вам виставлено борг; надіслати постачальнику претензію щодо незаконності зазначених нарахувань з вимогою здійснення перерахунку; дочекатися відповіді. Якщо результатів нема, слід надіслати скарги до НКРЕКП та Держпродспоживслужби. Коли ж і це не допомагає, тоді залишається подавати позов до суду, в якому вимагати зобов’язати постачальника усунути порушення і зробити перерахунок незаконних нарахувань. Отакий у нас «вільний ринок газу»…

Якщо комусь вдасться і постачальника змінити, і боргів уникнути, слід пильнувати, щоб не загубилися субсидії чи пільги, якщо ви їх маєте. Адже виявилося, що після відкриття ринку газу для населення деякі споживачі наразилися на таку проблему. У Мінсоцполітики пояснюють: інформація про зміну постачальника в систему, якою користуються органи соцзахисту, наразі автоматично не підтягується. Слід усе робити «вручну», тобто прийти в соцзабез і повідомити про зміну виконавців житлово-комунальних послуг. Управління зможе протягом п’яти днів надіслати запит новому постачальнику газу про його ціну, відтак субсидії чи пільги буде отримано вчасно.