Добрий господар

Каштан їстівний, або благородний

ЗГАДКА про це дивовижне дерево викликає думку про осінню Францію, де в жовтні починається «каштановий сезон». У цю пору ароматом каштанової кулінарії там у буквальному сенсі просочене повітря. Каштани і страви на їх основі подають не тільки в кожному кафе і ресторані, а й продають на кожному перехресті.

Назва «каштан» належить одночасно представникам двох різних родин: добре відомій у нашому помірному кліматі красивій декоративній рослині — каштану кінському і жителю тепліших регіонів, «виробникові» дуже смачних і поживних плодів — каштану посівному (їстівний, або благородний). Крім назви, ці дерева об’єднують також колір і форма плодів, але жодної близької спорідненості між ними нема, і належать вони до різних видів і сімейств.

Каштан їстівний, посівний, європейський або благородний (лат. Castanea sativa, сімейство Букові), — велике листопадне дерево заввишки близько 35 м, що росте у природі переважно в субтропіках і районах із теплим вологим кліматом. Завдяки потужній кореневій системі він утворює густі ліси на високих (до 1800 м) гірських схилах і вирізняється витривалістю до вітрових бур. Каштан їстівний — рослина-довгожитель, середня тривалість його життя становить 100-300 років.

Дереву притаманний швидкий ріст, воно випереджає в цьому дуб, граб, горіх. Широка, розлога крона в літню спеку утворює густу тінь і дає затишну прохолоду. Деревина характеризується високими технічними і декоративними показниками: твердістю, еластичністю, міцністю, стійкістю до гнилі, легкістю в поліруванні й красивою текстурою. Звідси широке застосування її в будівельному, меблевому, бондарному виробництві.

Каштан їстівний — рослина однодомна, перехреснозапильна. В період цвітіння (початок липня) на пагонах поточного року (в пазухах листків) розкриваються суцвіття, що містять ароматні дзвіночки: кремово-жовтого відтінку — чоловічі й непоказні, без запаху і нектару, розташовані біля самої основи сережки, жіночі. Каштанові дерева є прекрасними медоносами, їхні квіти приваблюють безліч бджіл та інших комах. Каштановий мед не солодкий, негустої консистенції, темного кольору зі специфічним запахом, гіркувато-терпкими нотками прянощів і майже не цукрується, завдяки чому користується великим попитом у кондитерській промисловості.

Найбільшу популярність каштан їстівний здобув завдяки своїм плодам — однонасінним горіхам, що достигають усередині кулястої колючої оболонки. У пору дозрівання шкаралупа (плюска) розділяється на дві або чотири часточки, і звідти добре видно три (зрідка один) красиві глянцеві горішки.

Плоди їстівного каштана дуже багаті на крохмаль (до 60%), цукри (15-17% глюкози і фруктози). Є в них білок (5-6%) і жири (2-2,5%), органічні кислоти (молочна, лимонна, яблучна), вітаміни В₁, В₂, С, А, РР, К, лецитин, мінеральні речовини і мікроелементи (калій, кальцій, магній, фосфор, цинк, мідь та ін.). Фенольні сполуки, що входять до складу каштанів, обумовлюють також антиоксидантні властивості горіхів. Але, при всій їх корисності, вживання каштанів категорично не рекомендується в разі індивідуального несприйняття, хронічної ниркової недостатності і при вагітності або годуванні груддю. Також не можна зловживати кількістю з’їдених плодів, щоб уникнути проблем зі шлунком і надмірною вагою.

Каштанові горіхи широко використовуються у хлібопекарській і кондитерській галузях. Із них готують дуже поживне і корисне борошно, що перевершує за своїми якостями пшеничне, а також сублімовані кавові напої. Каштани вживають у вареному, печеному, сушеному і смаженому вигляді. Вони смачні як із цукром, так і з сіллю. Ядрами каштанових горіхів фарширують різні м’ясні страви, їх застосовують для приготування начинок, пастили, цукерок. Плоди каштана служать сировиною при виробництві спирту, олії, цукру та інших продовольчих товарів. Також вони дуже цінуються як поживна і вітамінна добавка в раціоні тварин.

Каштан їстівний легко виростити з насіння (горішками), порістю або щепленням. Головна умова для його росту — достатня вологість повітря і ґрунту, а також захист від сильних і тривалих морозів. З огляду на великі габарити дерево слід вирощувати на просторій ділянці. Каштан добре почувається на родючих землях із рН 4,5-6,5 і достатнім рівнем аерації, але цілком здатний рости (хоч і набагато повільніше) на піщаних, кам’янистих гірських схилах або на важких глинистих ґрунтах за умови, що нижні горизонти з достатньою вологістю доступні його кореневій системі. При сильних морозах дерево може частково постраждати від обмороження, тому навесні пошкоджені гілки обрізають. Значно більшої шкоди йому завдають ранні осінні або пізні весняні приморозки. Завдяки своїй високій регенерації каштан відновлюється за допомоги прикореневої порості, і цю здатність зберігає протягом усього життя.