Архів
Вівторок,
22 вересня 2020 року

№ 72 (19820)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Вербиченька
  Версія для друку          На головну
  • Подія

Увійшла в наші мрії

Марія КРАМАР.

Пісні «Червона рута» виповнилося 50 років. Сонячного вересневого дня 1970-го у Чернівцях на Театральній площі відбувалась зйомка телепередачі «Камертон доброго настрою». Цього разу в програмі були дві прем’єри — композитор Володимир Івасюк та співачка Ольга Кузнєцова представляли пісні «Червона рута» і «Водограй».

ЯК ЗГАДУЄ сьогодні пані Ольга, на зйомку вона потрапила випадково. Володимир Івасюк, тоді студент Чернівецького медінституту, як композитор співпрацював із кількома музичними колективами. Але саме на час створення передачі всі вони перебували на гастролях за межами міста. Тоді хтось і представив Івасюкові юну вчительку місцевої музичної школи, відрекомендувавши її як талановиту вокалістку. Так велінням долі Ольга Кузнєцова ввійшла в історію першою виконавицею «Червоної рути».

А для публіки пісня перший раз пролунала місяць по тому на сцені Чернівецької філармонії в рамках творчого звіту обласної спілки композиторів. Її виконав вижницький ансамбль «Смерічка» Левка Дутківського, солістами якого були Василь Зінкевич і Назарій Яремчук.

За невеликий час «Червону руту» почали наспівувати всі Чернівці. А не минуло й року, як «ти у мене єдина, тільки ти, повір…» підхопив увесь Радянський Союз. Українською заспівали росіяни, білоруси, грузини, литовці, казахи… 1971-го на телеекрани країни вийшов музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі зіграли солісти «Смерічки» та викладачка культосвітнього училища Софія Ротару. «Червону руту» підхопила діаспора, у США випустили платівку з піснями композитора з Буковини.

Як вважають музикознавці, мелодика пісень Івасюка була надсучасною. Вона випередила увесь тогочасний радянський естрадний доробок на десяток років. Можливо, сам він цього й не прагнув, але його пісні стали свого роду пропагандою українськості, а Володимир, етнічний українець зі своїми творами рідною мовою, став суперзіркою, зруйнувавши тотальну гегемонію російських виконавців. Хіба могло таке подобатись керівництву «союзу нєрушимих»?

24 квітня 1979-го Володимир Івасюк зник. 8 травня того ж року його знайшли повішеним у військовій зоні Брюховецького лісу неподалік Львова. Велелюдна процесія, що йшла за труною композитора до львівського Личаківського цвинтаря, заблокувала рух транспорту в місті.

Смерть Івасюка радянська прокуратура швидко кваліфікувала як самогубство внаслідок психічного розладу. Через два місяці справу було закрито за відсутністю складу злочину. В часи незалежності її поновили. Торік у червні Київський науково-дослідний інститут судових експертиз провів експертизу обставин загибелі композитора і виконавця Володимира Івасюка і дійшов категоричного висновку, що він просто фізично не міг вчинити самогубство. Інсценували його щонайменше двоє осіб. Але що саме відбувалось у квітні й травні 1979 року між днем зникнення і приблизною датою смерті, залишається загадкою до сьогодні.

А пісня живе. І нині «Червона рута» — чи не найпопулярніша серед українського пісенного скарбу. Дехто її називає твором нашої національної ідентичності. З нагоди 50-річчя створення «Червоної рути» у жовтні відбудеться онлайн-марафон «Пісня буде поміж нас» світового українства, який транслюватиметься в Україні, Канаді, США, Австралії, Польщі, Португалії, Італії, Німеччині та інших країнах. Звучатимуть 43 пісні Володимира Івасюка, які у своїй версії представлять на суд глядачів вітчизняні зірки жанру в супроводі симфонічного оркестру. Світом полинуть «Червона рута», «Водограй», «Мальви», «Я піду в далекі гори», «Тільки раз цвіте любов»… Рідні, друзі, колеги Івасюка ділитимуться спогадами про нього. А для всіх нас хай «ранок сонцем кожен день цвіте».

Володимир Івасюк та Ольга Кузнєцова під час зйомок «Камертона доброго настрою». Вересень, 1970 рік.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Спершу падаємо, потім ростемо
Читати
Нападника затримано
Читати
Ринок праці оговтується
Читати
Вибиваємося в європейські антилідери
Читати
Приторговують успішно
Читати
Транш не надійшов
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове