Вербиченька

Cторінку підготувала Устина ГРЕЧАНЮК.

• Фольклорна спадщина

На кожен день — свій бог

Жанна ЮЗВА.

смт Підволочиськ

Тернопільської області.

Цікаві факти зібрала Наталка Нечипоренко у замітці «У понеділок роботи не починай» («Вербиченька» від 16.06.2020 р.). Хочу доповнити її розповідь іще одним поясненням отому горе-понеділку.

ПОЯСНЕННЯ сягає язичницьких часів, коли люди вважали, що над кожним днем тижня панував свій бог.

Наприклад, четвергом володів Перун — бог грому, дощу і блискавки. Щочетверга люди приносили Перуну жертву, а навзамін просили, щоб він послав їм дощу. На жаль, часто їхні молитви і прохання залишалися без відповіді — жаданого дощу не було. Внаслідок марних сподівань народилася приказка «Після дощику в четвер», що означає «ніколи».

Понеділок за тих часів присвячувався нічному світилу Місяцю. Він був богом ночі, темряви. Тому й день вважався темним (чорним). Як же такого дня розпочинати справи? Звісно, буде невдача, міркували наші предки.

Як бачимо, прадавні перекази не тільки дожили до нашого часу, а й стійко прижилися у ньому. «Понеділок і субота — погано йде робота», — кажуть поляки. Є чимало згадок про понеділок як про невдалий день у класичній літературі. Зокрема, один із героїв «Сорочинського ярмарку» Миколи Гоголя нарікає: «Чи не в понеділок ми виїхали? Ну от і лихо все!».