Архів
Вівторок,
15 вересня 2020 року

№ 70 (19818)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Добрий господар
  Версія для друку          На головну
  • Забуттю не підлягає

Не переселенці, а вигнанці

Руслана ЗІНЧЕНКО.

МИНУЛИМИ вихідними в Україні згадували тих наших земляків, яких у 1944-1951 роках примусово виселили з рідних домівок на Лемківщині, Холмщині, Надсянні, Південному Підляшші, Любачівщині, Західній Бойківщині. Пам’ятну дату, котра відзначається кожну другу неділю вересня, запровадив Український парламент 2018 року.

Одним із підсумків Другої світової війни стало встановлення нових державних кордонів у Європі, зокрема між СРСР і Польщею. 9 вересня 1944-го в Любліні голови Ради народних комісарів УРСР Микита Хрущов і Польського комітету національного визволення Едвард Осубка-Моравський уклали угоду про «взаємний обмін населенням».

До переїзду в СРСР підлягали всі громадяни української національності із земель Холмського, Грубешівського, Томашівського, Красноставського, Володавського та інших повітів Люблінського, Ряшівського і пізніше Краківського воєводств. Переселення мало бути добровільним, однак перетворилося на примусову депортацію із репресіями, позбавленням майна, обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей. Протягом 1944-1946 років понад 482 тисячі українців примусово вивезли і розселили на території 17 областей — від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини і Донеччини.

«Ми були не переселенцями, а вигнанцями, — згадує Михайло Боцуля, який виїхав із Нагірчан (Надсяння). — Вересневого ранку 1945 року в наше село увійшла велика група польських солдатів і дали команду: «За 20 мінут жеби вас тут нє било!» Хто мав коней, поклав, що міг, на віз і поїхав на станцію Бакунчиці в Перемишлі. Хто не мав — брав клунки на плечі, дітей, корову на шнурок і чвалав на станцію пішки. Чекали на ешелон надворі під дощем, в холоді і в голоді, бо не можна було зварити їжу навіть для малих дітей. Помістили у крихітний вагон чотири сім’ї. Вивантажили на станції Комарно і наказали іти шукати собі житла і пристановища. Однак вільних хат ніде не було…»

Продовженням депортації українців стала акція «Вісла», проведена польським комуністичним режимом у 1947 році, внаслідок якої примусово переселили майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948-му, 1951 роках.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Вчитись — у школі
Читати
Стан стабільно тяжкий
Читати
Тепер офіційно плагіатор
Читати
Войовничий хасидизм
Читати
Крим — це Україна
Читати
На Тернопільщині різке зростання
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове