Добрий господар

Дерево з кісточки

ВИРОЩУВАТИ дерево з кісточки — все одно, що вирощувати «кота в мішку». Це з одного боку. З іншого — цікаво. Врешті — селекціонери саме таким чином виводять нові сорти. Адже нова рослина успадковує ознаки від обох батьківських особин, до того ж можуть проявитись і приховані — «від бабусь-дідусів». А добір цінних екземплярів зі сходів — це вже справжня селекція, тому — вперед!

Почнемо з персиків. Всіма улюблений смачний і соковитий плід, але примхливий від самого народження. Для розмноження підходять кісточки тільки з повністю визрілих плодів. Кісточок потрібно багато, позаяк схожість у них лише 25%. З щепленого дерева плоди (себто кісточки з них) не беріть, тому що характеристика сорту при вирощуванні не буде відповідати материнській. Утім, навіть цікаво подивитись, що ж виросте. Адже завжди можна буде перещепити невідповідні саджанці, залишивши тільки корінь.

Саме цим персик відрізняється від більшості плодових. Зрозуміло, не слід виключати перезапилення і різних сюрпризів спадкування, але частіше рослини з насіння виростають подібні до тих, з яких вони були зібрані. А якщо врахувати, що персик з кісточки починає плодоносити вже через 3-5 років, а також легко відновлюється після підмерзань, то такий спосіб розмноження видається дуже перспективним.

Є три способи вирощування персика з кісточки.

Перший. Стратифікація — насінню створюють вологі умови за низької плюсової температури. Наприклад, у підвалі в товщі грубозернистого річкового піску. Пісок постійно зволожують протягом 3-4 місяців до того моменту, поки не проклюнуться кісточки і не з’являться паростки.

Затим треба пересадити кісточки у квіткові горщики з дренажними отворами. Наповніть їх родючим ґрунтом — листовою землею, торфом і перегноєм. Спершу поставте ємності на сонячне місце зі стабільною температурою 10^ОС. Через кілька днів занесіть горщики з паростками у приміщення і підтримуйте температуру 20^ОС. Полив має бути помірним.

Другий спосіб. Можна не чекати до весни. Розколіть акуратно кісточки невеликим молоточком. Насіння покладіть в теплу воду для набубнявіння. Воду слід міняти щодня. Коли насіння набухне і збільшиться в розмірах, посадіть його у горщики з дренажними отворами на глибину близько 6 см. Відтак полийте і надіньте на горщик поліетиленовий пакет. Надалі догляд полягає у поливах, провітрюванні й видаленні конденсату. Після появи паростків плівку приберіть.

Третій спосіб. Покладіть кісточки на 10 днів у холодильник. Це свого роду короткочасна стратифікація, що імітує природну зиму. Затим вийміть матеріал і покладіть на три години в розчин зі стимуляторами росту. Після цього висаджуйте в горщики і далі по другому способу протягом 4-х місяців — полив, спостереження тощо.

Всі ці маніпуляції займають чимало часу і в непристосованих приміщеннях досить трудомісткі. Набагато легше вирощувати персик у зимовому саду або на підвіконні, оскільки перенесення молодих рослин у відкритий ґрунт потребує особливої уваги.

Сливи також можна виростити з кісточок. Робимо так само, як і з персиком, — запускаємо механізм росту. Для чого проводимо стратифікацію. Можна навіть загорнути кожну кісточку у вологу тканину, застосувавши стимулятори росту: Екосил, Епін, Циркон, Корневін. Кісточка повинна лежати з жовтня по березень. Якщо на початку весни вона трісне, значить, усе зроблено правильно. Далі, як і з персиком, — горщики, полив...

Заздалегідь налаштуйтеся на вирощування молодого деревця. Цей процес затягнеться на чотири роки. А через 5-6 років на новій сливі з’являться перші плоди. Спочатку вони будуть дрібними, але з віком дерева збільшуватимуться в розмірах.

А ось з абрикосом дещо простіше. Багато садівників вважають, що абрикос із кісточки дає міцнішу рослину, невибагливу, пристосовану до місцевого клімату і особливостей ґрунту. Основний догляд за ним — полив і внесення добрив. Шкідники абрикоса не чіпають.

І хоча батьківські властивості успадковуються рідко, сіянці іноді навіть перевершують батьківські рослини за смаковими якостями і за розміром плодів.

Отже, восени кісточки на добу помістіть у воду. Те, що спливло, відразу викиньте. Решту висадіть у траншею завглибшки 6 см, через кожні 10 см. В траншею можна додати суху траву, перегній. Останнім доцільно вкрити траншею. Але якщо з якихось причин посіяти восени не вийшло і агрооперація перенесена на весну — стратифікація обов’язкова.

Молоді сходи варто накрити пластиковими пляшками з обрізаним дном. Наступної осені рослини пересадіть на постійне місце.