• На зв’язку — Запоріжжя

_{Медицина для села}

Ганна КЛІКОВКА.

У СЕЛІ Олександрівка Приазовського району відкрили сучасну амбулаторію. За словами олександрівського сільського голови Сергія Добряка, її будівництво тривало впродовж двох років. Заклад надаватиме населенню послуги з первинної медико-санітарної допомоги, а також невідкладну медичну допомогу на прийомі в амбулаторії та вдома за викликом або з ініціативи медичного персоналу з профілактичною метою.

У Приазовському районі це вже друга амбулаторія такого типу, першу відкрили цьогоріч у селі Гірсівка. Загалом у регіоні передбачено будівництво 17 амбулаторій, усі планується завершити цього року. Також триває реконструкція дев’яти лікарняних приймальних відділень.

_{Фермерська взаємовиручка}

ЗАПОРІЗЬКІ аграрії продовжують доброчинну акцію з надання гуманітарної допомоги агровиробникам Кілійського району Одеської області, відправляючи їм насіння озимих ячменю і пшениці.

Це вже не перша благодійна ініціатива аграріїв. Керівник СВК «Вікторія», що у селі Фурманівка Кілійського району на Одещині, Дмитро Артеменко розповідає, що хлібороби їхніх територій цьогоріч зазнали просто катастрофічного недороду і, якби не допомога колег, на межі зриву була б осіння посівна. Особливу подяку від кілійських аграріїв він висловлює ТОВ «Агрофірма «Ольвія» і його директору Анатолію Тиховоду, ТОВ «Розівка» теж Приазовського району на чолі з директором Володимиром Білим, а також аграріям Сумщини. Добрий приклад господарів «Ольвії» вартий наслідування. Так, улітку вони передали майже дві тисячі кілограмів насіння гібридного соняшнику, яким можна засіяти 480 гектарів площ, — його розподілили між господарствами Одещини, які зазнали втрат. Загалом запорізькі аграрії планують відвантажити одеситам 200 тонн насіння озимих культур.

_{Корисний почин}

ПЕРШИМИ вересневими днями розпочався спільний проєкт Запорізького державного медичного університету і Запорізької міської ради щодо профілактики коронавірусної інфекції у шкільних колективах. Понад 200 інтернів медичного університету прийшли у 117 міських навчальних закладів. Вони допомагають здійснювати карантинні заходи, опитують школярів про стан здоров’я, перевіряють наявність респіраторних ознак, виконують термометрію вчителям і технічному персоналу. Молоді лікарі також проводитимуть у дитячих колективах профілактичні бесіди стосовно необхідності суворо дотримуватися особистої гігієни, маскового режиму та інших заходів безпеки не лише проти цього підступного вірусу, а й загалом дбати про власне здоров’я змалку.

Педагоги схвально відгукуються про ініціативу. Так, заступник директора ліцею «Перспектива» Анна Паскевич каже, що у їхньому закладі позмінно працюють дві медсестри, але з огляду на ситуацію, в якій розпочали навчальний рік, і з необхідністю посилення протиепідемічних заходів медичного персоналу бракує. Тому допомога така дуже своєчасна. Тим паче, що уже в перші дні навчання в Запоріжжі непоодинокі випадки, коли на дистанційне навчання переводять класи і навіть школи, де трапилося інфікування.

_{Вшанували земляка}

НА БУДИНКУ, де жив і творив відомий український письменник Петро Ребро, встановлено меморіальну дошку. Для місцевої інтелігенції це неабияка подія, бо всі шість років, відколи Петра Павловича не стало, Запорізька обласна організація Національної спілки письменників України добивалася у чиновників гідного пошанування його пам’яті.

Для краю Петро Ребро — знакова постать, за майже 60 років творчої діяльності Петро Павлович написав і видав понад 120 книжок поезії, прози, гумору і сатири, драматургії, перекладів, літературознавчих і літературно-критичних праць. Вони пронизані великим гуманізмом, правдою життя. Він відстоював права української мови у зросійщеному регіоні, дбайливо плекав молоді таланти. Не мала аналогів створена ним Асоціація гумористів і сатириків «Весела Січ», а її фестивалі збирали потужні майдани глядачів. Петро Павлович у 1990-ті роки стояв біля витоків не тільки Запорізького обласного товариства української мови «Просвіта» імені Тараса Шевченка, а й ще низки національно-культурних товариств національних меншин, які з його легкої руки продовжують плідно розвиватися. Єдиною заповітною нездійсненною мрією Петра Ребра було спорудження гідного пам’ятника Тарасу Шевченку — він невтомно роками боровся за нього. Ймовірно, колись збудеться…

_{Через маску — за ґрати}

МАСКОВИЙ режим, схоже, діє на окремих осіб, як червона ганчірка на іспанських биків. В одному з муніципальних автобусів Запоріжжя через прохання водія до пасажира одягти засіб захисту мало не сталося трагедії. Спокійне зауваження чоловік сприйняв неадекватно і відповів нецензурною лайкою. У салоні автобуса їхав на роботу майор поліції, який зробив пасажиру зауваження. У відповідь той дістав пістолет і почав погрожувати правоохоронцю. Однак Денис Короткевич, так звати поліцейського, застосувавши фізичну силу, вивів порушника з автобуса й викликав загін спецпризначення. Неадекватного пасажира доправили у відділення, де з’ясували, що це місцевий житель, якого раніше судили за торгівлю наркотиками і грабунок. Зухвалість цього разу може обійтися хулігану терміном від трьох до семи років перебування за ґратами.

_{Вдячна аудиторія}

СЕРГІЙ Шамрай — відомий акордеоніст, зокрема, за кордоном, перебуваючи в рідному селі Новоселівка Запорізької області, під час карантинних буднів зробив цікавий експеримент. Свою аудиторію він знайшов… на вигоні, де паслась сільська худоба. Грав корівкам чисто й натхненно, записавши цей дивний концерт на відео, яке має величезну кількість переглядів. Сергій каже, що терапія пішла коровам на користь, вони розслабилися і реагували на музику, відтак навіть надої збільшили.