Архів
П’ятниця,
11 вересня 2020 року

№ 69 (19817)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:КриницяНаша пошта
  Версія для друку          На головну
  • Гаряча тема

Страйкують шахтарі

Олена КОЩЕНКО.

У Дніпропетровській області ось уже одинадцять діб на знак протесту перебувають під землею майже пів тисячі працівників шахт «Гвардійська», «Тернівська», «Батьківщина» і «Жовтнева» Криворізького залізорудного комбінату — найбільшого підприємства України з видобутку залізної руди підземним способом.

ГОЛОВНА вимога — підвищення заробітної плати. Шахти приватні, тож у держави небагато важелів упливу на ситуацію, вона може виступати лише як посередник у конфлікті між найманими працівниками і роботодавцем. Із такою метою до Кривого Рогу і прибули заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлія Свириденко та заступник голови Держслужби України з питань праці Ігор Дегнера.

Тим часом у місті Соснівка Львівської області більше тижня тривав підземний страйк гірників вугільної шахти «Надія», 100% акцій якої належить державі. Понад 700 гірникам тут зарплату не виплачували майже пів року. Заборгованість зростала і сягнула 51 мільйона гривень. Було оголошено страйк, який припинився 3 вересня — тільки після того, як уряд надав названу суму з резервного фонду для виплати заробленого гірникам. Вони піднялися на поверхню. Втім, чи надовго? «Надія» віднесена до категорії шахт, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію, тому підприємство не має права на держпідтримку, часткове покриття собівартості вугілля. Тож кошти мають бути повернуті до держбюджету до 25 грудня 2020 року. А оскільки реальних фінансових ресурсів та активів для погашення позики підприємство не має, то не виключено, що наприкінці року протестний рух переїде до урядового кварталу Києва.

Втім, не лише багатомільйонними зарплатними боргами прикметна вітчизняна гірнича справа. Під час своїх акцій шахтарі також вимагають звернути увагу на загальний стан галузі, яка перебуває у катастрофічному технічному занепаді. Через застаріле і несправне обладнання у забоях трапляються аварії, внаслідок яких гинуть і масово травмуються люди. Так, за даними Держдепартаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ДСНС, щомісяця на українських шахтах гине в середньому одна людина, і щодня п’ять-сім шахтарів зазнають виробничої травми. Серед останніх таких випадків — обвали, що сталися на шахті «Центральна» Державного об’єднання «Мирноградвугілля» на Донеччині та на шахті «Привольнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» на Луганщині.

Водночас шахтарі вимагають забезпечити вітчизняному вугіллю гарантований ринок збуту, бо у зв’язку з розвитком альтернативних джерел енергії попит на нього падає.

На цьому тлі у Міністерстві енергетики України заявили, що вугільна галузь потребує реформування і нових підходів до господарювання. Неважко здогадатися, що мова передовсім про закриття державних шахт. Орієнтовно розпочати це планують 2021 року.

Після початку збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році близько сотні наших шахт опинилися на окупованих територіях. Нині Україні підконтрольні тільки 11 державних вугледобувних підприємств, які об’єднують 33 копальні, де працюють 36 тисяч гірників. За результатами аудиту Рахункової палати, лише чотири шахти нині є прибутковими. Решта глибоко дотаційні.

Зрозуміло, що світ перейшов до ери новітніх технологій і переглянув значення викопного палива. Але в Україні у понад 50 населених пунктах шахта є єдиним підприємством, яке забезпечує мешканців роботою. Люди там «тримаються» за свої, нехай навіть старі й небезпечні, шахти. Без соціальної програми для шахтарів, що передбачатиме їхню професійну переорієнтацію, в період якої вони отримуватимуть довго­строкову грошову допомогу, в разі закриття копалень на Банкову прийдуть цілі шахтарські містечка.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Неврожаю, прогнозують, не буде
Читати
Таки підняли
Читати
Повноцінно їсти — після карантину
Читати
Газові борги наростають
Читати
На вибори — без ентузіазму
Читати
Темпи, на жаль, не спадають
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове