Архів
П’ятниця,
11 вересня 2020 року

№ 69 (19817)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:КриницяНаша пошта

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей

Згуртувала пісня

Микола ЮРЧИШИН.

Сумська область.

Фото автора.

Фольклорний ансамбль «Слов’янка», що діє при Боромлянському сільському будинку культури, був створений одинадцять років тому. Ініціатором стала місцева жителька Ніна Миколаївна Єртахова. І до цього її разом із подругами, кумами, що гарно співають, запрошували виступити на весіллях, народинах, днях народження. Згодом до них приєдналися ще кілька голосистих осіб.

— ПІД ЧАС першого виступу «Слов’янки», який відбувся з нагоди відзначення 359-ї річниці заснування рідного села, ми представили нашу давню сільську традицію «Стометрівка», — згадує художній керівник ансамблю Галина Іллівна Солоха. — Що це таке? Колись у Боромлі ходили попід руки молоді люди від пожежної частини до мосту. Одні в один бік, інші — в інший. І співали. Ось так зробили й ми. Із трьох дверей, які є в Будинку культури, виходили три групи учасників концерту. Хлопці в картузах із квітками та у вишиванках, жінки — у національних строях. Кожна група виходила на сцену з гармошкою і новою піснею. Односельці аплодували стоячи.

Новонароджений ансамбль почали запрошувати виступити і сусідні села. Добрий поголос про колектив розлетівся не лише районом, а й областю. Щороку в Тростянці на фольклорному конкурсі «Від Різдва до Водо­хреща» «Слов’янка» демонструвала новий обряд, не обов’язково різдвяний, що колись існував у Боромлі. Це і «Досвітки», і «Перший сніп», і «Гуляння у корчмі», і «Приймання в парубки», і «Перша борозна». Для кожного дійства готували нові декорації. А на свято Івана Купала «Слов’янка», як кажуть, нарозхват. Бо всім хочеться поводити хороводи, пострибати через вогонь та пустити вінки за течією під супровід купальських обрядових пісень.

Незважаючи на постійну зайнятість, намагається не пропустити жодного концерту ансамблю голова Боромлянської об’єднаної територіальної громади Василь Миколайович Романіка. Все йому подобалось у виступах цього колективу, крім одного: кожний самодіяльний артист потребував нового національного костюма. Незабаром за рахунок ОТГ їх придбали аж по два види.

— Нам дуже пощастило з головою! — навперебій хвалилися мені учасники ансамблю. — Бо дбає про розвиток культури на селі. І транспортом забезпечує, коли потрібно виїхати з виступами в інші села, і по змозі підтримує фінансово.

Частий гість «Слов’янка» у сусідніх населених пунктах Білка, Микитівка та Жигайлівка, де живуть в основному літні пенсіонери. Для них приїзд самодіяльних виконавців — справжнє свято, віддушина. Напередодні місцеві завжди готують смачний обід, щоб гарно почастувати співаків і побути з ними у невимушеній атмосфері.

У складі ансамблю люди різних професій. Це педагоги Галина Солоха, Ніна Михайлова, Галина Касьяненко, Сергій Пиріг, економіст Ніна Єртахова, працівниця птахопрому Наталя Задесенець, оператори з відгодівлі молодняку та машинного доїння Галина Лук’янихіна і Валентина Луганінова, різноробоча Віра Панфілова, музичний працівник Будинку культури Ольга Федотова, бригадир тракторної бригади Іван Воловик, охоронець машинного двору Олексій Гребенюк.

Кілька років тому до Боромлі приїздила естрадна співачка народна артистка України телеведуча програми «Фольк-music» Оксана Пекун і запросила ансамбль «Слов’янка» виступити в Києві. «Торік на Всеукраїнському сільському фестивалі «Боромля-19» «Слов’янка» виборола перше місце, — з гордістю каже Галина Солоха. — Ми не народні артисти, а артисти з народу. Всіх нас об’єднала любов до української пісні. Нам подобається не просто співати, а дарувати радість іншим. Тому ми разом».

Версія для друку          До списку статтей
  • З роси й води

НАША дорога мама, бабуся та прабабуся Лідія Василівна Тимошенко 11 вересня святкує 80-й день народження.

Майже все своє життя вона пропрацювала, не покладаючи рук, дояркою на фермі в селі Никонівка, що на Чернігівщині. Наша велика трудівниця ніколи не шкодувала своєї теплоти, турботи і ласки для нас, своїх дітей.

Дорога наша матусенько! Минають роки, а ти, як і раніше, світишся добротою і любов’ю, радо запрошуєш у свій дім і оточуєш піклуванням близьких людей. Як добре, що ти у нас є! Будь щаслива, наша рідна, і нехай ніякі перешкоди не стоять на твоєму шляху.

З любов’ю дочки, зяті, внуки, правнучок.

 

2020-й пам’ятний для ще одного уродженця чернігівської землі — Василя Мандрики з Ніжина. Цими вересневими днями йому виповнюється 90. Багато років Василь Єгорович дружить із «Сільськовістяночкою», особисто знав головних редакторів, завідувачів відділів і журналістів. Навідуючись у редакцію, завжди відвідує кімнату-алею з портретами ветеранів «СВ», може годинами хвилююче розповідати про кожного з них, про їхню співпрацю. Тож бажаємо нашому шанованому ювілярові, симпатику і дописувачу козацького здоров’я, нових творчих успіхів, миру, сімейного благополуччя і всіх земних благ.

З повагою сільськовістяни.

 

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове