• Екологія

Мандрує сміття країною

Олена БЕГМА.

У минулому номері ми писали, як поблизу села Демидівка Гніванської ОТГ на Вінниччині поліцейські виявили п’ять великогабаритних вантажівок із побутовими твердими відходами, котрі, як з’ясувалось, прибули туди зі Львівщини. І ось новий сигнал: жителі села Ліщина Житомирського району Житомирської області побачили дві фури з львівськими номерами, з яких текла рідина, розповсюджуючи характерний сморід. Місцеві негайно зателефонували до поліції.

ПРИБУЛІ поліцейські сектору реагування та працівники слідчо-оперативної групи районного відділення з’ясували, що машини дощенту заповнені сміттям. Під час перевірки водії, жителі Львівщини, надали правоохоронцям накладні на вантаж, згідно з якими зі Львова на Київщину перевозилась «вторинна промислова сировина». Насправді документи виявилися підробкою.

Що тепер робити з львівським сміттям, яке дісталось аж Житомирщини? Та хіба, питається, тільки її?

…Після вікопомної пожежі у травні 2016-го, що вирувала неподалік Львова, на найбільшому в Європі і давно вже переповненому Грибовецькому сміттєзвалищі, його довелося закрити. Оскільки іншого там нема, місто Лева відтоді потопає у побутових відходах. Перші два місяці їх офіційно приймав єдиний діючий в Україні київський сміттєспалювальний завод «Енергія» — по 200 тонн щодоби. Проте відколи підприємство зупинили на тривалий плановий ремонт, львівський непотріб «помандрував» у фурах Україною.

Спершу його вивозили до Чернівців. Коли місцева громада заявила протест, стали незаконно доставляти у Дніпро. Проте й там активісти блокували львівські автівки з відходами. Після цього сміття почали возити до Миколаєва, де відвантаження здійснювалось згідно з рішенням мера міста. Але й там місцеве населення цього не потерпіло, відтак після блокування вантажівок на в’їзді до міста дозвіл на приймання сміття був анульований. ЗМІ повідомляли про скандали, спричинені виявленням нових слідів скидання львівського непотребу поблизу Решетилівки, Кременчука та Глобиного на Полтавщині, на Сумщині, у селі Молога Білгород-Дністровського району Одеської області… Почасти це відбувалося просто в природних глухих місцинах, зокрема й у заповідних зонах Житомирського Полісся.

П’ять років не вщухають бучі. Тим часом у Львові проблема так і залишається нерозв’язаною. 2017-го обласна влада запевняла, що скоро будуть аж три заводи для всього регіону, проте жодна ідея не перейшла навіть у стадію проєктування, оскільки місцеві громади виступали проти. Мер міста Андрій Садовий також давно обіцяє побудувати сміттєпереробний завод для потреб Львівської ОТГ. Утім, його нещодавня, серпнева, заява (зрозуміло: на носі осінь — місцеві вибори) все ж уселяє надію. Зокрема, мер оголосив, що влада вже визначилась із ділянкою під завод: «Комплекс буде розташований у межах міста, у великій промисловій зоні, де вже є очисні споруди». І що проєкт уже пройшов усебічну державну експертизу. «Львівський сміттєпереробний комплекс стане першим в Україні, що працюватиме за європейською технологією механіко-біологічної переробки відходів. Тут буде відбуватися прийом, сортування, біологічна обробка відходів та отримання у підсумку вторсировини, твердого відновленого палива, яке продаватиметься на цементні заводи для одержання теплової енергії», — заявив Садовий.

За його словами, ще позаторік у червні Львів уклав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку і Фондом східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля про надання місту 35 мільйонів євро на будівництво сміттєпереробного комплексу та рекультивацію старого полігону для захоронення ТПВ у Грибовичах. 25 мільйонів євро місто має повернути впродовж 13 років. Ще 10 мільйонів повертати не потрібно — це грант.

Окрім того, підрядника обирають на міжнародному тендері за процедурою ЄБРР. Свої пропозиції надіслали чотири компанії: з Німеччини, Нідерландів, Австрії та Туреччини. Усі вони мають досвід зведення таких об’єктів — це було однією з вимог. Спорудити підприємство належить за два роки…

А поки переробний завод не побудовано, то в тій чи іншій області продовжують зі скандалами виявляти те, що повикидали на звалища львів’яни. Нещодавні випадки на Житомирщині та Вінниччині чи не найкрасномовніше тому підтвердження.