|
Версія для друку На головну Заручники своєї пам’яті Павло Казарін. ua.krymr.com Порівнювати
український протест з білоруським — свідомо програшне заняття. Хоча б тому, що
всі ми, так чи інакше, заручники своєї пам’яті. Яка встигла згладити наші
спогади про події шестирічної давності. Пов’язала Майдан, анексію Криму і
вторгнення на Донбас в єдину безперервну лінію. І ми робимо висновки про події
зими 2013 року з нашого 2020-го, наділяючи себе минулих знаннями і мотивами
себе нинішніх. ЦЕ ЗАРАЗ ми певні, що Майдан сам по собі був приречений
стати точкою розставання з імперією. І сердимося на білорусів за те, що вони не
додають до антилукашенківських гасел антиросійські. Насправді ж точкою
розлучення України з Росією став не Майдан. Цією точкою стали Крим і Донбас.
Більше того, якби Москва в лютому 2014-го вибрала іншу модель поведінки, вона
могла б домогтися набагато більшого, ніж досягла в результаті з допомогою
зброї. Уявіть, що
відразу після розстрілу протестувальників Москва визнала б нову владу. Засудила
режим Януковича. Оголосила, що готова надати безвідсотковий кредит «братній
країні». Закликала б сформувати «уряд національного порятунку». В якому, поряд
з представниками опозиції, знайшлося б місце персонажам на кшталт того ж Сергія
Тігіпка. Цілком може
бути, що гуманітарні міністерства ритуально вручили б партії «Свобода». А все,
що має стосунок до реальних грошей, поділили б між опозицією і політиками
«південного сходу». Український президент літав би в Москву на переговори —
домовлятися про ціну на газ. А Кремль погоджувався б, вибиваючи собі
преференції при приватизації ключових українських активів. На осінніх
парламентських виборах «регіонали», які пройшли ребрединг (зміна бренда,
простіше кажучи, вивіски. — Ред.), посідають крісла в парламенті. Донбас
і Крим голосують за «своїх» — вони налякані перемогою Майдану і дисципліновано
йдуть на виборчі дільниці. Українська еліта, яка прийшла на зміну Януковичу, не
бачить сенсу рвати економічні зв’язки з Москвою. Пояснюють це необхідністю
подолання кризи. Москва
розмірковує про недоторканність кордонів. Головна подія року — виграна Росією
Олімпіада. Кремль обговорює з ЄС умови української угоди про асоціацію. В
Європі лунають голоси про необхідність враховувати інтереси Москви. Йосип
Кобзон дає концерт в Олімпійському. У Криму в
розпалі курортний сезон. Місцеві політики вкотре просторікують про те, що
півострів — це міст дружби між Україною і Росією. Кримським татарам
демонстративно віддають кілька другорядних посад у кримському уряді. Волонтерський
рух сходить нанівець. Армія продовжує гнити в казармах. Її майно та землі й
далі пускають з молотка. Ціна на нафту падає, але Росії — країні з невисоким
рівнем держборгу — охоче дають кредити на Заході. Санкцій нема. Малайзійський
«Боїнг» благополучно долітає до місця призначення. Донбас просить у Києва
дотації на вугільну галузь. Росія обговорює із західними столицями стратегію
боротьби з вірусом Ебола та з ІДІЛ (Ісламська держава Іраку та Леванту. — Ред.) Більшість
жителів України ніколи не чули про Слов’янськ, Іловайськ і Дебальцеве. В Одесу
на травневі свята з’їжджаються туристи. Ігор Гіркін їде на реконструкційний
фестиваль, присвячений сторіччю Першої світової. Київський патріархат продовжує
безнадійно мріяти про визнання. Про місцезнаходження Віктора Януковича нічого
не відомо. Все це — цілком
реальний сценарій нашого нещодавнього минулого. Так могло б статися, якби
Москва відреагувала на другий Майдан приблизно так само, як вона відреагувала
на перший. Інерція колишньої моделі існування була дуже сильною, і українські
еліти скористалися б будь-якою можливістю, щоб не виходити із зони комфорту. З цієї зони
комфорту їх виштовхнула сама Росія. У той момент, коли вирішила, що Майдан — це
спецоперація Заходу і найкращим способом реагування на неї буде вторгнення.
Якби не російська політика, нинішня Україна набагато більше нагадувала б себе
колишню. А ті, хто говорив би про загрозу війни, — як і раніше, вважалися б
панікерами і маргіналами. Так само з
цієї причини нема сенсу дорікати сусідам у тому, що їхнє повстання йде проти
Лукашенка, а не проти імперії. У нас просто немає на це права. Сім років тому
ми були багато в чому на них схожі. Взимку 2013-го український протест являв
собою повстання проти узурпації влади, а в категорію національно-визвольної
війни його перевело російське вторгнення. І якби не
анексія Криму, хто знає, якою сьогодні була б Україна? Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Відкликано посла ЧитатиПОСЛА
України в Білорусі Ігоря Кизима відкликали з Мінська до Києва для консультацій.
Це перший такий випадок в історії відносин двох держав, повідомляє Міністерство
закордонних справ України. Причина — радикальна зміна ситуації у міждержавних
зв’язках, а саме: передача Мінськом Росії групи російських найманців з
приватної військової компанії Вагнера, затриманих у Білорусі наприкінці липня
(серед найманців були особи, які брали участь у бойових діях на Донбасі на боці
російських терористичних військ), імовірність активної участі Росії у
приборканні протестів та звинувачення Лукашенком України в нібито примушуванні
Білорусі до проведення перевиборів… Такі дії Мінська у вітчизняному МЗС
називають неприпустимими та застерігають громадян, що поїздку до Білорусі
найближчим часом краще не планувати.
Мінус іще 140 тисяч чоловік ЧитатиНАСЕЛЕННЯ
України продовжує скорочуватися. Від початку року нас поменшало на 140 тисяч
осіб. Водночас, за офіційними даними Держстату, в першому півріччі народилося
139,1 тис. немовлят (торік на цей же час було 149,5 тис.), а міграційний
приріст становив 7,6 тисячі чоловік (торік — 11,7 тис.). Утім, парадокс: попри
пандемію коронавірусу і загрозливі звіти МОЗ щодо високої смертності від цієї
інфекції порівняно з минулим роком смертність у країні навіть скоротилася — на
17 320 осіб. Всього з початку поточного року в Україні померло 287 010 людей.
Загалом же, за офіційними даними, чисельність населення нині — 41 мільйон 762
тисячі.
Позачергова сесія парламенту ЧитатиГОЛОВА
Верховної Ради Дмитро Разумков розпорядився скликати народних депутатів на
позачергове засідання парламенту, яке відбудеться 25 серпня. Планується, що
народні обранці розглянуть шість законопроєктів та проєктів постанов. Серед
питань порядку денного — підвищення мінімальної зарплати з 4723 до 5 тисяч
гривень уже з 1 вересня, ратифікація ряду фінансових угод на кредитування
України Євросоюзом та оголошення конкурсу на найкращий ескіз великого
Державного герба України. А
четверта сесія Верховної Ради дев’ятого скликання має відкритися 1 вересня.
Перше пленарне засідання заплановане на цей же день.
У ПТУ можна вступати і в жовтні ЧитатиМІНОСВІТИ
продовжило терміни вступної кампанії до закладів профтехосвіти. Поточного року
для безоплатного навчання за регіональним або державним замовленням у закладах
професійної освіти наявні 119,7 тис. місць. ПТУ зможуть приймати документи та
зараховувати вступників до 1 листопада (у той час як загальними правилами
прийому до професійних училищ та коледжів визначено, що зарахування вступників триває
до початку занять, тобто до 1 вересня). До речі, віднині навчатись у таких
закладах матимуть право не тільки випускники шкіл, а й дорослі. Вони можуть
здобути підвищення кваліфікації уже наявної робітничої спеціальності, опанувати
нові навички або повністю змінити фах.
А як же боржники? ЧитатиЯК ВІДОМО, з 2014 року в Україні діє мораторій
на відчуження житла у валютних боржників, якщо вони живуть у заставній квартирі
й не мають іншого житла. Термін чинності цього документа минає 21 жовтня. 16
липня цього року Верховна Рада підтримала законопроєкт, яким мораторій
продовжувався до кінця 2021-го. 23 липня документ був переданий на підпис
Президентові, проте Володимир Зеленський наклав на нього вето. Він пропонує
ухвалити закон у новій редакції, мотивуючи це тим, що деякі положення нинішньої
не узгоджуються з Конституцією та законами України.
Новий стратегічний аеропорт ЧитатиНА ЗАКАРПАТТІ створять стратегічний
аеропорт «Мукачево», який стане дуже важливою складовою Західного транспортного
вузла України. Уряд вніс відповідні зміни до Державної цільової програми
розвитку аеропортів на період до 2023 року. Нагадаємо, 2015 року Мукачівська
міськрада ліквідувала міське комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт
«Мукачево».
Фільм про Донбас — серед номінантів ЧитатиУКРАЇНСЬКИЙ
фільм «Атлантида» режисера Валентина Васяновича потрапив до конкурсної програми
Премії Європейської кіноакадемії, яку часто називають «європейським Оскаром».
Переможці стануть відомі 7 листопада на Фестивалі європейського кіно у Севільї
(Іспанія). Події стрічки розгортаються на Донбасі після майбутньої перемоги
України у війні з Росією. Прем’єра в Україні запланована на 5 листопада 2020
року. «Ми сприймаємо кожний фестиваль чи премію як можливість розповісти світу
про війну з Росією. Цього разу ми зможемо ще раз нагадати про неї Європі.
Пишаємося цією можливістю і вітаємо всю творчу команду!» — наголосили автори
фільму.
Зірка художника Iвана Марчука ЧитатиУ
КИЄВІ на «Площі зірок» відкрили зірку всесвітньо відомого художника, лауреата
Шевченківської премії Івана Марчука, що родом із Тернопільщини. На відкpитті
художнику вpучили копію таблички із зіpкою. Cам Маpчук pозповів, що побував зі
cвоїми виcтавками на п’яти континентах. Також
з ініціативи Pади почеcних гpомадян та Київcької фундації культуpи навеcні цього
pоку коміcії з питань влаcноcті та з питань культуpи Київcької міcькpади
ухвалили pішення відкpити Музей Івана Маpчука на вулиці Cагайдачного, 20/2, і
тепеp cпpава лише за Київpадою.
|