Весела світлиця

Господар «Веселої світлиці» Юрій ІЩЕНКО.

• Тематичний калейдоскоп

_{Портрет із натури}

Вадим СКОМАРОВСЬКИЙ.

м. Київ.

Попав до виборчого списку —

І вже з трибун гуде хрущем.

Поважний, вибритий

до блиску,

Він так себе несе, як миску,

Ущерть наповнену борщем.

_{Запитання по суті}

Запитував один добродій:

— Скажіть, чи правда,

що тепер,

Хто гривню вкрав —

той, значить, злодій,

А хто мільйон —

той мільйонер?

_{«Новий» українець}

«Новий», заможний,

українець

Вилискує, немов червінець:

Мовляв, у мене гроші, блат.

І сам я дужий, наче кат.

_{Гучні персони}

З’явилися гучні персони

У супроводі... охорони.

_{Не питайте}

Пішло багатство по руках,

Тож не питайте, чом і досі

Пів України в будяках,

Чи то пак у чортополосі.

_{Пройдисвітиі рекетири}

Пройдисвіти і рекетири

Вилазять з потаємних нір.

У них свої орієнтири:

Дражливий нюх і гострий зір.

Посади, гроші,

нерухомість —

Ось їхніх зацікавлень суть.

А нагадаєте про скромність,

То горло вмить перегризуть.

_{Реформи на порі}

Доля усміхається Кіндрату

(Як-не-як — реформи

на порі!):

Гривнями одержує

зарплату,

Доларами лупить хабарі.

_{Тематична виставка}

У галереї — виставка

портретів:

Твердих облич,

розмитих силуетів,

На часі і тематика її:

«Відомі політичні шахраї».

_{Як двічі по два}

Програми і плани, проспекти

й проєкти.

Від модних словечок

тріщить голова.

Та варто додати

ще слово «прожекти» —

І стане все ясно,

як двічі по два.

_{Узули в постоли}

Крик фермерської душі:

Просив іржавий трактор —

не дали,

Облаштував приміщення —

забрали.

Узули нас в діряві постоли

Скупі і ненаситні чинодрали.