Архів
П’ятниця,
21 серпня 2020 року

№ 63 (19811)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник

Наша пошта

Добірку підготувала
Валентина ЮРЧИШИНА.

Версія для друку          До списку статтей
  • Продовження теми

«Укрпошта»: наша пісня гарна й нова...

Микола ЮРЧИШИН.

ПРО ГРУБІ порушення деякими працівниками поштового зв’язку умов передплати, часті перебої з отриманням «Сільських вістей» та недоставлянням шанувальникам передплаченої ними на друге півріччя «Селяночки» йшлось у матеріалах «Відмовляти у передплаті не мають права», «Просто виконуйте свою роботу!», «Де передплачена преса?», опублікованих у «Сільських вістях» 7-го, 21-го та 24 липня.

На виступ газети відгукнувся директор Департаменту поштових послуг акціонерного товариства «Укрпошта» Сергій Гречко. Він повідомив, що за результатами службових перевірок факти, викладені в кореспонденціях, справді мали місце. Нині ситуацію виправлено, перед передплатниками вибачилися. Вжито заходів, щоб подібне у майбутньому не повторювалось.

Та, на жаль, до редакції продовжують надходити все нові й нові скарги на роботу деяких поштовиків.

«Я вже людина поважного віку, ледь-ледь пересуваюся по хаті, — зателефонував до «Сільських вістей» Михайло Іванович Янковенко із села Поташ Маньківського району Черкащини. — Ще у травні просив листоношу передплатити мою улюблену «Селяночку», з якою не розлучаюся вже десятки років, на друге півріччя. Сказала, щоб я не переймався, все буде зроблено вчасно. Та настав уже й липень, а газети катма. Зателефонував листоноші. «Ой, звиняйте, забула виконати ваше прохання. Сьогодні ж оформлю передплату на п’ять місяців із серпня», — вибачилась жіночка. Я чемно подякував, подумав: «Із кожним може трапитися таке». Проте виявилося, що із серпня також не оформлена передплата. Хто ж допоможе мені, не ходячому, передплатити врешті-решт мої «Сільські вісті»?»

У Марії Василівни Касьяненко із села Біловежі Бахмацького району Чернігівщини інша ситуація. Вона передплатила «Сільські вісті» на квартал — липень, серпень та вересень. П’ять номерів їй у липні доставили, а потім листоноша повідомила, що за решту повернуть гроші, бо, мовляв, газета більше не буде виходити. Так їй сказали на пошті.

Що це? Черговий саботаж керівництва «Укрпошти» чи недолугі примхи місцевих зв’язківців?

Обурюється роботою поштовиків і Володимир Миколайович Токарюк із Луківців Вижницького району Чернівецької області. Ще у травні передплатив на друге півріччя «Сільські вісті», а й досі не одержав жодного номера. Звернувся на пошту, щоб з’ясували, у чому річ. Там пообіцяли це зробити, але, як кажуть, віз і нині там.

Два тривожні сигнали надійшли з Київщини. «Із серпня мені раптом перестали доставляти «Сільські вісті», — зателефонувала до редакції Тамара Семенівна Бондаренко із Ходосівки Києво-Святошинського району. — Листоноша пояснила: чомусь не приїздять у село автомобілі, що розвозять пошту. Кажуть, ніби водії застрайкували. А як воно насправді, ніхто не знає».

Не доставляють із серпня «Сільськовістяночку» і у село Тростинка Васильківського району. Про це повідомив наш постійний передплатник Олександр Іванович Погорілий. Пояснення дуже просте. Звільнилися одночасно завідувачка поштового відділення та листоноша. Підшукати заміну на заробітну плату дві тисячі гривень непросто. «Скільки ж можна знущатись із листонош, платячи їм такий дріб’язок? — слушно нарікає О. Погорілий. — Чільники відомства забезпечили собі захмарні заробітки невідь за які заслуги, а рядові працівники почуваються за межею людської гідності».

Питається: коли ж нарешті керівництво «Укрпошти» наведе лад у своєму домі?

Версія для друку          До списку статтей

З роси й води

З глибокою повагою правління громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства».

ДНЯМИ Семенові Свиридоновичу Антонцю — Герою України — виповнилося 85. Дорогий друже, ви пройшли величезні випробування у цьому буремному житті, але завдяки працелюбності, оптимізму, над­звичайним організаторським здібностям, любові до людини, до землі стали легендою не лише в нашій країні, а й в усьому світі, відмовившись від тотальної хімізації.

Ваші багаторічні науково-практичні дослідження, запровадження органічного виробництва сільськогосподарської продукції, турбота про те, щоб земля вічно залишалась багатою, родючою, служать нам і стануть точкою опори для майбутніх поколінь. Ви робите все можливе, щоб у суспільстві дивилися на землю не просто як на ґрунт, а як на живий організм. Ви є яскравим прикладом і уособленням бережливого, шанобливого ставлення до землі, ви дбаєте про майбутній добробут нашої держави, який можливий лише завдяки таким самовідданим професіоналам.

Зичимо вам, дорогий Семене Свиридоновичу, здоров’я, наснаги і довгих літ життя. Хай у мирі й достатку процвітає ПП «Агроекологія», як взірець утілення сучасних агротехнологій заради розвою нашої рідної України.

 

При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове