• Ситуація

Шкільні пристрасті

Віктор ЗЕЛЕНЮК.

Вінницька область.

Такого в цьому селі ще не було, щоб директора школи звільняли привселюдно. Передбачаючи наплив народу, голова громади Кожухова Літинського району Володимир Слободянюк організував проведення сесії сільради у будинку культури, куди прийшло майже 100 прихильників і опонентів Галини Мазур, яка опинилася в центрі конфлікту. Не сподіваючись на мирові поступки, вона зайшла у зал засідання ще директором школи, а через дві години «словесних баталій» вийшла з вердиктом — «достроково розірвати трудовий договір…».

ПЕРШІ передумови освітянського скандалу в Кожухові були закладені ще восени 2018 року, коли на конкурсній основі з трьох претендентів посаду директора школи зайняла колишня випускниця цієї ж школи Галина Мазур. Після закінчення Вінницького педуніверситету вона набула 10 років педагогічного стажу в навчальних закладах сусіднього Хмільницького району, але управлінського досвіду у вчительки англійської мови не було.

— Дуже образливо, що в рідній школі мене ніхто не чекав, колектив одразу налаштувався проти мене вороже, — розповідає Галина Броніславівна. — Я зрозуміла, що більшість хотіла бачити у директорському кріслі нашого вчителя фізкультури Леоніда Винославського, який напередодні початку навчального року спеціально перевівся до нас із Петрика, де директорував у тамтешній школі І-ІІ ступенів. Але він програв мені вибори. Наказ про моє призначення був підписаний 2 жовтня, і того ж дня інспектор районного відділу освіти Інна Сидоренко представила мене колективу, хоча мала б це зробити завідувачка відділу освіти Тетяна Гордійчук. До речі, пані Гордійчук ігнорує мене до сьогодні. Жодного разу на нарадах директорів шкіл району вона не представила мене колегам — я сама знайомилася з ними і всім казала, що я нова директорка з Кожухова…

— Ми, звичайно, «червоного килимка» не постелили перед Галиною Броніславівною, але до її приходу була підготовлена вся необхідна документація, оформлені класні журнали, особові справи, вчителі провели календаризацію уроків, склали розклад занять, затверджений відділом освіти і санстанцією, та не вгодили, — парирує вчителька початкових класів, голова профкому школи Леся Плюта. — На перших хвилинах знайомства другого жовтня вона сказала: «Хто не взявся до роботи, то починайте від сьогодні…». Ми губилися в здогадках, що це означало б, бо навчальний процес у школі йшов і колектив працював у звичному режимі…

За твердженням Галини Мазур, її попередник на директорській посаді Валерій Павлович Петрик, який відпрацював у Кожухові 42 роки, залишив після себе не дуже добру спадщину. «Школі потрібні були зміни. Її стан, що був на той момент, досягнув критичної точки. Байдужість і повна бездіяльність попереднього керівника навчального закладу вражала, а мовчазне спостерігання решти працівників (педагогів і технічного персоналу) також викликало непорозуміння. Звісно, в кожного були свої причини: хтось звик не працювати, комусь було просто зручно дивитися крізь пальці на ті речі, інші боялися, щоб їх не звільнили, а ті, хто намагався сприяти змінам, були непочуті. Керівництво зверху все це покривало…».

А тим часом у школі запустився незворотний механізм протидії новому директору і «неприязного ставлення до мене, яке підкріплювалося постійним та методичним виживанням мене зі школи». За словами Галини Броніславівни, вона «прийшла в колектив, який ніколи не був дружнім. Дружні стосунки виявлялися лише тоді, коли потрібно було вирішити особисті питання або спільно відсвяткувати якусь дату чи по-людськи щось «пообговорювати»… Остерігаючись різних підніжок, вона перестраховувалася фотофіксацією всіх колективних плюсів і мінусів, що «викликало в цій школі шок…».

— Своєю чергою директор оточила себе людьми, які постійно займаються доносами, — зазначено у листі-зверненні десятьох підписантів до в. о. директора Департаменту освіти та науки облдержадміністрації Володимира Буняка. — Такі кадри вона цінує. Саме тому забрала три години у вчителя фізичної культури, і під час попереднього розподілу навантаження їх отримав той, хто є у неї власним водієм.

У добровільно-примусовому порядку створила фонд школи. Він поповнювався за рахунок щомісячного стягнення коштів у розмірі відсотка від заробітної плати протягом трьох місяців. Також здали на брухт станки зі шкільної майстерні, трактор, причіп, плуги, які були в робочому стані. Знесено географічний майданчик, розпиляно товстостінну металеву трубу.

Оскільки членів трудового колективу поділено на своїх і непотрібних, то медсестра школи змогла вільно проходити водійські курси в робочий час у Літині. Хоча були непоодинокі випадки, коли учні потребували медичної допомоги. Такі привілеї були і в завгоспа школи…

Таких життєвих моментів із трудової діяльності Галини Мазур «підмічено» опонентами аж 17! На них вона реагує по-своєму: «Факти звинувачення проти мене необґрунтовані, і доказів їх правоти немає, а є лише голослівний наклеп…».

У кінці того ж таки письмового звернення читаємо: «А чи не забагато прав надано одній людині лише тому, що її покриває сільський голова і за сумісництвом хрещений батько?».

— Дарма на мене котять бочку, бо у цьому конфлікті я займаю нейтральну позицію, — каже чільник місцевої громади Володимир Слободянюк. — Галина Броніславівна мені вдома родичка, а на роботі у нас немає інших стосунків, окрім виробничих. Після того як «полетів» перший сигнал у райдержадміністрацію, я запропонував директорці школи розійтися з колективом мирно і написати самій заяву на звільнення, але вона не захотіла…

Відголоски конфлікту в Кожухові дійшли навіть до Києва. Пообіцяв приїхати і розібратися в ситуації освітянський омбудсмен. Та, мабуть, його присутність уже зайва, бо шість із 11-ти присутніх на сесії 7 серпня депутатів сільської ради відкритим голосуванням висловилися за те, щоб достроково розірвати трудовий договір із директором школи Галиною Мазур.Який вигляд матиме це з юридичної точки зору, визначать фахівці, бо у цей момент директор перебувала у відпустці. «Мене не відкликали з відпустки, а про сесію я дізналася, як і всі жителі громади, з оголошення біля одного з магазинів села. За собою ніякої провини не відчуваю, жодних проступків або злочинів я не скоювала, бо якби їх мала, то це був би привід іще раніше мене звільнити… Я вважаю своїм моральним обов’язком перед своєю дитиною, перед своїми батьками, перед земляками, які мене підтримують, — відстояти правду. А в якій формі це виявиться — час покаже».

— Знаючи характер Галини Мазур, упевнена, що вона буде через суд добиватися поновлення на роботі, — каже завідувачка відділу освіти райдержадміністрації Тетяна Гордійчук.

На жаль, напруженість відкритого протистояння в Кожухові не йде на спад. Село поділилось на два ворогуючі табори, у кожного з яких своя правда. А в кінцевому підсумку заручниками ситуації можуть стати діти. Скоро ж бо — до школи.