Архів
П’ятниця,
14 серпня 2020 року

№ 61 (19809)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Проблеми галузі

Думаймо про хліб насущний

Микола ЮРЧИШИН.

Забезпечення людства харчовими продуктами — світова проблема. Вона має глобальний характер, і її вирішення є питанням не лише економіки, а й великої політики. Щоб прогодувати населення планети, потрібно подвоїти, а то й потроїти врожайність зернових.

САМЕ над цією проблемою працює Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, який упродовж багатьох років очолює Герой України, академік Володимир Васильович Моргун.

Нинішній традиційний День поля, який щороку організовує на своїх землях, а також на полях господарств, що працюють із науковим закладом ІФРГ, у зв’язку з пандемією коронавірусу перенесли до Музею хліба, що постійно діє у приміщенні інституту. І запросили на нього обмежену кількість гостей. Коло питань, які обговорювались, було дуже широке.

Почали із позитиву. Вченими Інституту фізіології рослин і генетики вперше в Україні розроблено біотехнологію селекційного процесу, що забезпечує радикальне поліпшення пшениці за кількісним і якісним складом білка, фізичними властивостями крохмалю, вмістом ключових мікроелементів і показниками харчової цінності зерна.

Посуха і ціла низка інших критичних чинників зумовлюють досить значне коливання врожайності пшениці по областях. Зокрема, торік від 59,3 ц/га у Хмельницькій області до 31,5 ц/га в Одеській за середньої по Україні 42,5 ц/га. Враховуючи великі перепади продуктивності пшениці по регіонах України, науковці ІФРГ активно працюють над створенням сортів двох груп за рівнем інтенсивності. Це високоінтенсивні й універсальні сорти для ширшого використання.

До високоінтенсивних сортів озимої пшениці належать Смуглянка, Золотоколоса, Чорнява, Славна, Сотниця, Фаворитка, Дарунок Поділля, Каланча, Астарта, Новосмуглянка. Вони створені методом хромосомної інженерії, мають комплексний імунітет до основних хвороб і придатні для використання в органічному землеробстві та на зрошенні.

Через 2-3 роки на ринок вийдуть нові сорти. Це Городниця, Новосмуглянка, Золото України, Бужанка, Краснопілка, Почайна, Світогляд, Перлина Поділля, врожайність яких сягає від 115,5 до 124 центнерів із гектара.

Сорт Новосмуглянка заслуговує на особливу увагу. Це поліпшений аналог Смуглянки. На сьогодні закладені всі ланки насінництва, і тут готують його до широкомасштабного впровадження.

Після досягнень перейшли до проблем. За словами академіка Моргуна, найбільшим викликом для галузі є відсутність належного захисту прав інтелектуальної власності селекційних установ. Це призводить до численних зловживань і стримує розвиток вітчизняної генетики, селекції і насінництва.

На жаль, фінансування державних селекційних установ із року в рік зменшується. Генетико-селекційні дослідження досить високозатратні. Сорт створюється 10—15 років. Перехід на сучасну дороговартісну молекулярну селекцію при нинішньому фінансуванні практично неможливий, що спричинює втрату конкурентоздатності наукових шкіл і в цілому вітчизняної науки. Тим часом від вирощування сортів рослин, створених селекційними установами України, як держава, так і приватні структури отримують певний економічний ефект. Чому б уряду не потурбуватися, щоб своїм вітчизняним селекційним установам відраховувати певний відсоток від цих грошових доходів?

За нинішніх же умов конкурувати зі світовими науковими установами стає дедалі складніше. Вартість створення одного сорту за кордоном уже оцінюється у 1,5 млн євро і може зрости в майбутньому в 5—10 разів. Зрозуміло, таких коштів вітчизняні селекціонери не мають. А генетика, селекція, сорт, насіння — це складники продовольчої безпеки України.

Щоб не допустити різкого відставання вітчизняної селекції від світового рівня, необхідно застосувати вибірковий принцип оптимального пріоритетного фінансування окремих наукових установ, на законодавчому і виконавчому рівнях забезпечити повноту виплат роялті селекційним установам за їхні інноваційні розробки, запровадити квоти на реєстрацію сортів і гібридів та ввезення в Україну насіння іноземної селекції.

Ці та ряд інших заходів на державному рівні можуть забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної селекції, яка традиційно мала і поки що має сильні наукові школи та успіхи світового рівня.

Тривожна ситуація склалася також із виробництвом насіння. Ще не так давно Україна сама майже повністю задовольняла свої потреби в ньому. Проте на сьогодні використовується лише 20—30 відсотків вітчизняного насіння, іноземного ж імпортується на суму близько 150 млн доларів США на рік. Торік наша держава імпортувала насіння у 27 (!) разів більше, ніж виробила.

Викликає тривогу й те, що ринок України заполоняє несертифіковане насіння низьких репродукцій. Як відомо, посіви таким насінням за врожайністю поступаються на 3—7 ц/га елітним. Тому хороші врожаї можна отримати тільки від сертифікованого насіння еліти чи першої репродукції.

У багатьох країнах світу, в тому числі в Україні, через зміну клімату знижується врожайність і скорочується виробництво сільськогосподарських культур. А населення планети невпинно збільшується. 2050 року, за даними ООН, на Землі житиме близько 10 мільярдів людей. Тож попит на пшеницю у світі, а відповідно і ціна на неї стрімко зростатимуть. Тому ми повинні негайно вжити кардинальних заходів для збільшення врожайності цієї важливої продовольчої культури.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Граєте ви — виграють вони
Читати
Безробіття побільшало
Читати
Планують тільки картки
Читати
Відпочивати правильно
Читати
Уже не під вартою
Читати
На воді головне — обережність
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове