• Освітня панорама

_{На уроці можна буде й без маски}

Олена КОЩЕНКО.

ПЕРШЕ вересня — День знань. Попри карантин важко уявити собі його без учнів у школах. За словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, позиція МОЗ полягає в тому, що діти 1 вересня таки мають сісти за парти. За винятком хіба що населених пунктів, де «червоний» рівень поширення коронавірусної інфекції, але таких небагато.

Правила відвідування дітьми шкіл нескладні. Так, вхід до закладу буде дозволений лише у захисній масці. Але! На уроках діти сидітимуть за партами без маски, вдягатимуть її, виходячи у коридор на перерву. Під час карантину до закладу не допускатимуть батьків, окрім тих, які супроводжують дітей із особливими потребами. Педагогам і персоналу проводитимуть обов’язкову термометрію і не допускатимуть до закладу з температурою понад 37,2 градуса. Водночас для учнів і студентів температурний скринінг не буде обов’язковий. Учителі опитуватимуть учнів щодо їхнього самопочуття і зможуть проводити уроки просто неба. А от «шведський стіл» у шкільних їдальнях заборонено. Доведеться й розсунути столи, відстань між якими має бути не менш як 1,5 м.

_{А як щодо університетів?}

ЗАКЛАДИ вищої освіти мають такий рівень автономії і самоврядування, який дає змогу їм самостійно визначати, як і коли починати освітній процес. Про це під час всеукраїнської селекторної наради з представниками місцевих органів влади і профільними міністерствами заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. «В Україні фактично 1,2 млн студентів, і важливо, щоб навчальний процес для них відбувався у безпечних умовах. Рішення про те, вчитимуться студенти дистанційно чи ходитимуть до університету, треба приймати з огляду на епідеміологічну ситуацію в кожному конкретному регіоні. Звичайно, що всі рішення треба приймати з огляду на безпеку наших дітей», — уточнив глава уряду.

_{Побільшало 200-бальників. Але є нюанси}

ЦЬОГО року суттєво зросла кількість учасників зовнішнього оцінювання, які отримали максимальний результат — 200 балів. Таких нині 447 випускників, що на 63% більше, ніж було 2019-го. Найбільше маємо «відмінників» із математики — 142 особи. На другому місці — англійська мова, 84. Кількість учасників, які отримали найвищий бал із фізики, — 60, тоді як торік їх було лише 4…

Втім, освітні експерти одностайно заявляють, що цього року завдання з математики, фізики і англійської були помітно легші, ніж торік. Вочевидь, їх укладали із поправкою на карантин. Утім, така лояльність до нинішніх випускників обертається на проблему. Багато хто вбачає у цьому соціальну несправедливість. У соціальних мережах пишуть: «Чому діти цього року отримали легші завдання? Оскільки сертифікати можна використовувати за минулий і позаминулий роки, тести за складністю повинні бути порівнювані».

_{На навчання до країн ЄС}

ДЕДАЛІ більше випускників українських загальноосвітніх закладів переїжджають на навчання до університетів і коледжів країн Євросоюзу. Офіційної статистики немає, але за приблизними підрахунками число українських студентів у ЄС нині не менш як 75 тисяч. Серед них тільки у Польщі — понад 39 тисяч. Там українці взагалі становлять 57% закордонних студентів.

Чому наша молодь їде в Європу, для всіх очевидно. Юнаки і дівчата (або їхні батьки) не бачать перспективи в Україні. Знання не цінуються, поширена корупція, закони не працюють, рівень освіти (освітніх послуг) суттєво знизився, рівень медицини далекий від західно­європейської. Водночас навчання в Європі — це можливість осісти легально в країні як мінімум на три роки, знайти роботу і жити в європейській країні. Ось що підігріває міграційні освітні настрої українських родин, де підростають школярі.

Своєю чергою багато країн, як-от Польща, Словаччина, Чехія, Німеччина, створюють стимули для залучення українських студентів на навчання у своїх університетах. Бо вони мають гарний рівень підготовки, схожий менталітет, перспективу після закінчення навчання залишитись і працювати на економіку країни.

_{ЗНО по-новому}

ІЗ НАСТУПНОГО року ЗНО з української мови і літератури проводитимуть уже у новому форматі. Буде запроваджено два типи тесту — залежно від того, куди саме готується вступати випускник.

Зокрема, перший міститиме завдання тільки з української мови. Його враховуватимуть при вступі до закладів вищої освіти на природничі, технічні і точні науки. Другий тест матиме розширене коло завдань із української літератури і граматики. Його вимагатимуть від абітурієнтів, які вступатимуть на гуманітарні факультети. За словами в.о. директора УЦОЯО Валерія Бойка, демонстраційні варіанти тестів опублікують на сайті центру вже на початку осені.

_{«Зайвих» учителів не буває}

СУСПІЛЬНИЙ резонанс викликали нещодавні висловлювання окремих представників державних органів влади про «зайву» чисельність шкільних учителів у країні. Зокрема, в одному з інтерв’ю заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев заявив, що засновникам українських шкіл необхідно звернути увагу на раціональне забезпечення закладів освіти педагогами. За його словами, в Україні вчителів на 36 тисяч більше, ніж потрібно. Мовляв, стільки у системі шкільної освіти вчителів пенсійного віку. Тож, «якщо вони підуть», то за їхній нібито рахунок високопосадовці вбачають можливість підвищити зарплати молодим педагогам… Подібні заяви обурили громадськість на тлі курсу нинішньої влади на подальше закриття сільських малокомплектних шкіл.

_{Про безробіття з університетським дипломом}

КОЖНИЙ другий офіційно зареєстрований безробітний має диплом вишу. А точніше, таких нині стоїть на обліку у Державній службі зайнятості 307,4 тисячі осіб, що становить навіть 59% загального числа офіційно безробітних. Утім, зауважують експерти, якщо визначати масштаби безробіття за світовими мірками, то таких високоосвічених безробітних значно додасться. Адже у Євросоюзі чи США під категорію безробітного підпадає і той, хто вивчився, але не працює за фахом перші п’ять років після отримання диплому.

За віковими групами 31% безробітних — молодь до 35 років, 29 — від 35 до 44, 40% — понад 45 років.

_{Літні канікули закінчилися}

НІМЕЧЧИНА першою із західноєвропейських країн відновила заняття у школах, скасовані ще на початку березня у зв’язку із запровадженням карантину.

Так, із понеділка, 3 серпня, у закладах землі Мекленбург-Передня Померанія 152 700 учнів уже повернулися за парти. Відновили заняття і в найбільш густонаселеному регіоні Північна Рейн-Вестфалія, у школах Берліна та навколишньої землі Бранденбург, на островах у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн та у портовому місті Гамбург…

З метою мінімізації ризику зараження школярів розділили на групи, які не перетинаються, хоча в цих групах були скасовані правила соціальної дистанції. Маски обов’язкові в усіх приміщеннях шкіл.