• На зв’язку — Херсонщина

_{Нарешті зібрали}

Василь ПІДДУБНЯК.

ПІСЛЯ затяжної збиральної кампанії аграрії південного краю нарешті упорали ранні зернові культури. Із площі понад 708 тисяч гектарів комбайнери намолотили 2 мільйони 267,7 тис. тонн збіжжя.

Середня врожайність попри складні погодні умови становила 32 центнери зерна з гектара, що для зони ризикованого землеробства цілком прийнятний результат. Правда, якість хліба нині нижча, ніж торік.

_{Нова ГЕС викликає багато питань}

УЧЕНІ й громадськість провели обговорення доцільності будівництва в краю Каховської ГЕС-2. Доцент кафедри гідротехнологічного будівництва водної інженерії та водних технологій Херсонського аграрного університету Дмитро Ладичук вважає, що проєкт нової ГЕС-2 викликає багато питань, зокрема щодо можливого негативного впливу на довкілля.

Директор Херсонської гідробіологічної станції Національної академії наук Сергій Овечка говорить, що над проблемою підтоплення і збереження екосистеми в пониззях Дніпра їхні фахівці працюють із минулого століття. І саме будівництво ГЕС-2, за його словами, допоможе вирішити екологічні проблеми.

_{Шкільний дзвоник не скасовується}

ЗА РІШЕННЯМ Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій регіон віднесено до так званої зеленої зони. Це значить, що новий навчальний рік у школах має розпочатися вчасно — 1 вересня.

Одначе не без того, що доведеться повернутись до дистанційної форми навчання. Та тут не все так просто. В області близько дев’яти тисяч родин школярів узагалі не мають жодної техніки, щоб забезпечити своїх дітей умовами для дистанційних занять. Майже 5% загальної кількості вчителів не володіють комп’ютерною технікою. Проблемою є й відсутність у багатьох населених пунктах швидкісного Інтернету, зауважила начальниця управління освіти і науки Херсонської ОДА Ірина Дробиш.

_{Літаком — на берег турецький}

ТРАДИЦІЙНОЮ водяною аркою у Міжнародному аеропорту «Херсон» зустріли літак, який прилетів до Херсона зі Стамбула. Він після послаблення карантинних обмежень уперше привіз у регіон пасажирів із Туреччини.

Відтепер скористатися послугами авіаперевізника за вказаним маршрутом жителі та гості Херсонщини зможуть двічі на тиждень: щочетверга і щонеділі. Варто зазначити, що авіакомпанія для здійснення рейсу Стамбул — Херсон — Стамбул нині використовуватиме літак Airbus A320, який зможе одночасно перевозити близько 130 пасажирів.

_{Тур повернувся у музей}

ПІСЛЯ кaпiтaльнoгo peмoнту Гeнiчecькoгo музeю нa нoвe мicцe пiд cклoм вcтaнoвили дepeв’яну гoлoву первісного бикa — туpa. Цей артефакт, який з’явився у музеї понад три десятиліття тому, ввaжaєтьcя нaйдавнiшим мicцeвим eкcпoнaтoм.

Тур дістався вітрини музею волею випадку. 1987 року при поглибленні дна протоки Тонкої, яка з’єднує Азовське море із затокою озера Сиваш, у ківш грейфера потрапили фрагменти стародавніх предметів. Серед них виявилася і майже неушкоджена дерев’яна голова тура, яка була носовою прикрасою судна приблизно ХІ—ХІІ століть.

_{Микола Куліш
знову «не в моді»}

ЗАЛИШАЄТЬСЯ вірним традиції останніх десятиліть Херсонський обласний академічний музично-драматичний театрі імені М. Куліша — принципово не ставити вистави за п’єсами видатного земляка.

Серед двох десятків спектаклів серпневого репертуару і музичний «Вечір в Парижі», і епатажно-сатиричний «Фейс_контроль», і драма самотності «Два серця»… А Микола Куліш знову не затребуваний. Прикро, що провадиться політика «антиукраїнізації» репертуару театру за державний кошт.

_{Ще одна фортечна стіна}

ВОЛОНТЕРИ з Івано-Франківська, Харкова і Херсона прибули до Тягинки Бериславського району для продовження розкопок середньовічного міста і фортеці часів Великого Князівства Литовського. Очолює експедицію, як і минулими роками, докторка історичних наук, професорка Інституту археології Національної академії наук України Світлана Біляєва.

Заснована генуезцями фортеця наприкінці XV століття була захоплена турками. 1673 року фортецю Тягин атакував кошовий отаман Іван Сірко, а 1693-го — Семен Палій. Наприкінці XVII століття вона припинила своє існування. Нині пошуковці вже виявили ще одну стіну фортеці і залишки невідомої кам’яної споруди — швидше за все, кутової вежі.

_{Обіцяного тринадцять років чекали}

РОЗПОЧАЛИСЯ peмoнт і pecтaвpaцiя фacaду лiтepaтуpнoгo відділу oблacнoгo кpaєзнaвчoгo музeю. Будівля, яка poзтaшoвaнa у cepeдмicтi нa вулиці Teaтpaльнiй і є архітектурною пам’яткою, цілих 13 років мозолила очі мешканцям і гостям обласного центру своїм жалюгідним виглядом.

І лише торік обласна рада, яка щороку викидає кошти на різні рекламні «мельпомени», віднайшла 2 мільйони 300 тисяч гривень, аби повернути будівлі колишню привабливість. Реставратори пообіцяли зберегти для нащадків стару кладку стін і елементи декору фасаду й завершити всі роботи вже у жовтні нинішнього року.

_{Послухай, Кіміко!}

ПІВТОРА десятка років тому в дитячих бібліотеках Солт-Лейк-Сіті (США) з’явилися спеціально навчені собаки-слухачі. Дітлахам подобається, що пес мовчки сприймає їх часом недосконале читання, заохочуючи до бібліофільства.

Методика, запроваджена американськими бібліотекарями, поширилася по всьому світу, а у Фінляндії такі собаки навіть числяться в штаті співробітників бібліотек. В Україні ж такий чотирилапий спеціаліст поки що існує в єдиному екземплярі й на волонтерських засадах. Унікальний собака-слухач на ім’я Кіміко займається з малюками читанням у Херсоні на базі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара.