Архів
П’ятниця,
7 серпня 2020 року

№ 59 (19807)
  Про нас
  Реклама
  Поточний номер
ico   Передплата

Шукати фразу повністю
      У номері:Весела світлицяНаша поштаСоняшник
  Версія для друку          На головну
  • Після стихії

На запобігання бракує фінансів

Світлана УСАТЮК.

Івано-Франківська область.

 Науковці Івано-Франківщини продовжують аналізувати причини повені, яка охопила область цього літа. Тоді вода на Прикарпатті підтопила 263 населені пункти, вісім тисяч сільськогосподарських угідь, пошкодила тисячі кілометрів доріг, зруйнувала кількасот мостів.

ДО ТАКИХ наслідків призвела надмірна кількість опадів, пов’язана з глобальними кліматичними змінами. Так вважає професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Адаменко. Свою точку зору вчений висловив на науково-практичному семінарі, організованому університетом.

— Зараз іде перебудова кліматичних поясів. Це відбувається, зокрема, й в Україні, — сказав Олег Адаменко. — Із півдня до нас поширюється середземноморський ландшафт­ний пояс. Враховуючи це, необхідно змінити стратегію ведення лісового, водного і сільського господарств.

Зокрема, науковець пропонує почати висаджувати у Карпатах ліс на ділянках, які найбільш постраждали від масового вирубування. Бо ж лісові насадження в період потужних злив спроможні акумулювати від 10 до 30 відсотків вологи.

Із тим, що потрібно змінювати тактику господарювання в лісі, під час семінару погодився і директор науково-дослідного інституту гірського лісівництва Олексій Голубчак. Як він зауважив, лісівникам варто було б перейти від адміністративно-територіального до басейнового принципу ведення справ. Це допомагатиме мінімізувати наслідки паводків. Серед причин, які їх викликають, Олексій Голубчак не схильний виокремлювати вирубування лісів.

— Ми знайшли повідомлення про паводок на Галичині у 1186 році, коли лісистість становила 90 відсотків, — повідомив керівник науково-дослідної установи. — За дослідженнями моїх колег, буковий ліс може поглинути 160—180 міліметрів опадів, хвойний ліс — удвічі менше. Цього разу випало значно більше опадів. Тож ліси не могли впоратися із надлишком вологи.

Серед причин, які могли призвести до цьогорічних масштабних підтоплень, учасники нау­ково-практичного семінару називали ведення будівництва у межах заплав, засміченість русел річок, відсутність коштів для створення і ремонту гідрологічних захисних споруд.

Прикарпатських науковців зацікавила пропозиція рівненських колег у протистоянні зі стихією застосовувати протипаводкові акумулюючі ємності. Такі споруди успішно використовують в Угорщині. А в Україні їх будувати навчилися в Рівненському національному університеті водного господарства і природокористування. Вчені з цього університету запевнили: можуть спроєктувати ємності для будь-якого регіону нашої країни. Гості з Рівного розповіли про те, що у минулому планувалося в Україні збудувати 120 протипаводкових акумулюючих ємностей. Зараз є лише кілька таких споруд.

Учасники науково-практичного семінару також говорили про свої наміри продовжувати дослідження на Дністровському протипаводковому полігоні, створеному на Прикарпатті 2012 року. Завдяки полігону викладачі й студенти Івано-Франківського університету нафти і газу моделювали надзвичайні ситуації, створили карту екологічних ризиків підтоплених територій, підготували понад півсотні магістерських робіт, які стосуються тематики виникнення і ліквідації наслідків повеней. Але для пов­ноцінної роботи протипаводкового полігона нині бракує фінансування.

Версія для друку          На головну
  • З повідомлень інформагентств
Безкоштовно за направленням
Читати
Поштомашини поїхали країною
Читати
Безпека для Свята знань
Читати
У НААН проблеми
Читати
Вихід продовжується
Читати
Обіцяють доступ до вакцини
Читати





При використанні наших публікацій посилання на «Сільські Вісті» обов’язкове