|
Версія для друку На головну На запобігання бракує фінансів Світлана УСАТЮК. Івано-Франківська область. Науковці
Івано-Франківщини продовжують аналізувати причини повені, яка охопила область
цього літа. Тоді вода на Прикарпатті підтопила 263 населені пункти, вісім тисяч
сільськогосподарських угідь, пошкодила тисячі кілометрів доріг, зруйнувала
кількасот мостів. ДО ТАКИХ наслідків призвела надмірна
кількість опадів, пов’язана з глобальними кліматичними змінами. Так вважає
професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного
університету нафти і газу Олег Адаменко. Свою точку зору вчений висловив на
науково-практичному семінарі, організованому університетом. — Зараз іде
перебудова кліматичних поясів. Це відбувається, зокрема, й в Україні, — сказав
Олег Адаменко. — Із півдня до нас поширюється середземноморський ландшафтний
пояс. Враховуючи це, необхідно змінити стратегію ведення лісового, водного і
сільського господарств. Зокрема,
науковець пропонує почати висаджувати у Карпатах ліс на ділянках, які найбільш
постраждали від масового вирубування. Бо ж лісові насадження в період потужних
злив спроможні акумулювати від 10 до 30 відсотків вологи. Із тим, що
потрібно змінювати тактику господарювання в лісі, під час семінару погодився і
директор науково-дослідного інституту гірського лісівництва Олексій Голубчак.
Як він зауважив, лісівникам варто було б перейти від
адміністративно-територіального до басейнового принципу ведення справ. Це
допомагатиме мінімізувати наслідки паводків. Серед причин, які їх викликають,
Олексій Голубчак не схильний виокремлювати вирубування лісів. — Ми знайшли
повідомлення про паводок на Галичині у 1186 році, коли лісистість становила 90
відсотків, — повідомив керівник науково-дослідної установи. — За дослідженнями
моїх колег, буковий ліс може поглинути 160—180 міліметрів опадів, хвойний ліс —
удвічі менше. Цього разу випало значно більше опадів. Тож ліси не могли
впоратися із надлишком вологи. Серед
причин, які могли призвести до цьогорічних масштабних підтоплень, учасники
науково-практичного семінару називали ведення будівництва у межах заплав,
засміченість русел річок, відсутність коштів для створення і ремонту
гідрологічних захисних споруд. Прикарпатських
науковців зацікавила пропозиція рівненських колег у протистоянні зі стихією
застосовувати протипаводкові акумулюючі ємності. Такі споруди успішно
використовують в Угорщині. А в Україні їх будувати навчилися в Рівненському
національному університеті водного господарства і природокористування. Вчені з
цього університету запевнили: можуть спроєктувати ємності для будь-якого
регіону нашої країни. Гості з Рівного розповіли про те, що у минулому
планувалося в Україні збудувати 120 протипаводкових акумулюючих ємностей. Зараз
є лише кілька таких споруд. Учасники
науково-практичного семінару також говорили про свої наміри продовжувати
дослідження на Дністровському протипаводковому полігоні, створеному на
Прикарпатті 2012 року. Завдяки полігону викладачі й студенти
Івано-Франківського університету нафти і газу моделювали надзвичайні ситуації,
створили карту екологічних ризиків підтоплених територій, підготували понад
півсотні магістерських робіт, які стосуються тематики виникнення і ліквідації
наслідків повеней. Але для повноцінної роботи протипаводкового полігона нині
бракує фінансування. Версія для друку На головну |
- З повідомлень інформагентств
Безкоштовно за направленням ЧитатиЗА ІНФОРМАЦІЄЮ Нацслужби здоров’я, у
стаціонарах лікарень, із якими укладено контракти на надання медичної допомоги,
пацієнти можуть безоплатно (за направленням свого лікаря) отримати ряд послуг.
Серед них такі: інструментальні та лабораторні обстеження, включно із
патоморфологічними; полегшення, зняття чи усунення симптомів і виявів
захворювання; забезпечення знеболення і медикаментозної терапії; операції з анестезією
і післяопераційний нагляд; знеболення і подальша медикаментозна терапія;
цілодобовий догляд; медична реабілітація в гострому періоді; медикаменти з Національного
переліку основних лікарських засобів і витратні матеріали; харчування. Також
укладено контракти з медзакладами, які надають паліативну допомогу. Безкоштовно
(за направленням лікаря) там лікуватимуть симптоми, надаватимуть знеболення,
респіраторну і нутрітивну (медичне харчування) підтримку, психологічну
допомогу, навчання родини і доглядачів особливостям догляду.
Поштомашини поїхали країною ЧитатиПОЗАТОРІК
Чернігівщина стала полігоном для випробування проєкту «Укрпошти», який
передбачав скорочення відділень у маленьких селах, у які натомість приїжджали
автомобілі для надання послуг. Це нововведення викликало шквал критики з боку
людей, котрим, як виявилося, зовсім не зручно чекати як віл обуха машину,
замість того щоб оплачувати комуналку чи відправляти листи у приміщенні. Однак
керівництву компанії, схоже, проєкт, покликаний заощадити кошти, сподобався,
оскільки оголошено про поширення його ще на шість областей (Київська, Одеська,
Херсонська, Черкаська, Чернівецька, Закарпатська). Планується поставити на
службу дві тисячі машин, загальна вартість інвестицій сягне понад мільярд
гривень. У мобільних відділеннях їздитимуть листоноша, водій і начальник
персоналу, у планах також — збільшити зарплату співробітникам пошти до 70%.
Безпека для Свята знань ЧитатиУСІХ
українців безперечно цікавить, як навчатимуться школярі в умовах коронавірусу.
Влада оприлюднила три сценарії — від звичайного формату до дистанційного
залежно від епідемситуації. Але всі сподіваються на краще, особливо батьки
майбутніх першачків, яким хочеться, за традицією, влаштувати дітям Свято знань.
Отже, як пояснила заступник міністра освіти і науки Л. Мандзій, безперечна
рекомендація — уникати скупчення людей. Формат першого дзвоника кожен директор
школи може визначити індивідуально: наприклад, святкування в межах класу,
заходи на свіжому повітрі. Нагадаємо, згідно з оприлюдненими раніше
рекомендаціями, шкільні вбиральні мають бути забезпечені антисептиками і милом,
заходити в навчальний заклад і пересуватися коридорами усі мають у масках,
натомість у класах можна їх знімати. Забезпечувати засобами безпеки школи мають
місцеві органи влади.
У НААН проблеми ЧитатиЯК ІНФОРМУЄ Рахункова палата, станом на
початок року в постійному користуванні Національної академії аграрних наук
перебуває 465 тисяч га землі, але заявлено тільки про 320 тис. га (69%), тобто
не внесено дані про 145 тис. га. Реєстрація права постійного користування
земельними ділянками також здійснена частково. Обліку земель належно не ведеться,
через що є загроза втрати частини з них. У користуванні держпідприємств
академії є 336 тис. га сільгоспугідь, і врожайність основних культур на них
значно нижча, ніж пересічно в Україні (зернових і зернобобових — на 35%,
соняшнику і ріпаку — на чверть). Це призвело до недоотримання майже 1,5 млрд
грн позаторік і 1,3 млрд грн торік виручки від реалізації продукції. Загалом
НААН на праві господарського відання належить державне майно вартістю 5,6 млрд
гривень (земельні ділянки — 53%, будівлі — 42, інженерні споруди та об’єкти
незавершеного будівництва — 6%), і лише десята частина нерухомості (крім
земельних ділянок) має зареєстровані речові права.
Вихід продовжується ЧитатиУКРАЇНА
багато років була членом Співдружності Незалежних Держав і дружила з Росією
набагато більше, ніж та на це заслуговує. Відповіддю нам на довіру, як ми
знаємо, стали анексія Криму і війна на Донбасі. Оскільки від співдружності
залишилася тільки назва, Україна планомірно виходить із угод СНД. Цього разу
припинено дію співробітництва прикордонних військ держав-учасниць із питань
науково-дослідної діяльності. Як зазначили в уряді, вихід із цієї угоди
доцільний через збройну агресію Росії, яка є її стороною.
Обіцяють доступ до вакцини ЧитатиНАША
держава отримала підтвердження від механізму COVAX (глобальний доступ до вакцин
від COVID-19) про те, що вона має право звернутися до цього об’єднання по
препарати (коли їх буде впроваджено в обіг) для проведення щеплень людям із
груп ризику або визначеним віковим категоріям. Україна зможе отримати безкоштовно
або за спеціальною ціною близько восьми мільйонів доз, яких вистачить для 20%
населення.
|